У Франківську обговорили підтримку ветеранів: від психології до протезування (ФОТО)

Теми: Війна з Росією, Життя, Здоров'я, Політика, Франківські новини
У Франківську обговорили підтримку ветеранів: від психології до протезування (ФОТО)

13 лютого в УКД відбувся форум для ветеранів, де на першій панельній дискусії обговорили питання медичної допомоги, реабілітації, соціальної підтримки та працевлаштування. У заході взяли участь представники міської влади, медичних закладів, ТЦК, громадських організацій та депутати. 

Про це пише Галка зі заходу.

Форум відкрив начальник управління з супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб Івано-Франківської міської ради Юрій Гапончук, який пояснив, чому управління зосередилося саме на підтримці ветеранів.

«Спочатку нам потрібно допомогти тим, хто живий. Допомогти встати на ноги, щоб хлопці, ветерани могли далі працювати, розвиватися і розвивати нашу державу», — пояснив Гапончук.

Він закликав ветеранів звертатися до управління через соцмережі або телефоном. Кожному розповідають про весь спектр послуг та пропонують додаткові можливості.

«Не потрібно боятися, не потрібно думати, що ми забюрократизовані. Ми стараємося надати послуги якнайшвидше. Буває, один-два дзвінки і питання вирішено, буває один-два дні. Може бути і більше, але питання буде вирішено 100%», — запевнив Гапончук.

Медична допомога та реабілітація

Начальниця Управління охорони здоров’я міськради Алла Вацеба розповіла про медичну допомогу ветеранам. Всі лікарі первинної медичної допомоги пройшли сертифіковані курси з надання психологічної допомоги та розпізнавання проблем.

Реабілітаційна допомога надається як амбулаторно, так і стаціонарно. Амбулаторна реабілітація проходить у Центрі первинної медичної допомоги на базі міської поліклініки №2 на вулиці Довгій.

Стаціонарну допомогу надають Центральна міська клінічна лікарня та міська клінічна лікарня на вулиці Матейки. Там проводять лікування, протезування, операції.

«Кожен воїн розглядається індивідуально, складається індивідуальний план реабілітації. Частина медичної допомоги оплачується за програмою державних медичних гарантій. А що не покриває держава, покриває міська програма “Здоров’я мешканців Прикарпаття” на 2024-2026 роки», — пояснила Вацеба.

Ця програма покриває витрати на розхідні матеріали при операціях ендопротезування. Загалом ендопротезування суглобів покривається державною гарантією, проте не всі випадки держава фінансує, тому місто розглядає питання індивідуально.

Особливу увагу Вацеба приділила стоматологічній допомозі. Стоматополіклініка на вулиці Незалежності, 9 надає як лікувальну допомогу, так і протезування.

«Держава не проводить дороговартісне протезування, не компенсує імпланти, тому за кошти міської ради були закуплені та встановлені імпланти нашим воїнам. Далі є другий етап — забезпечення цілісного зуба. Імплант — це внутрішня частина, а решту так само держава не фінансує, тому місто взяло на себе це зобов’язання і буде компенсувати воїнам дороговартісне протезування», — розповіла Вацеба.

Усі заклади охорони здоров’я забезпечені доступністю для людей з обмеженими фізичними можливостями. Минулого року практично всюди встановили пандуси та облаштували санітарні кімнати.

На запитання ветерана про можливість вибору приватного лікаря Вацеба пояснила: 

«Ми можемо виділяти кошти тільки на заклади Івано-Франківської міської ради. У нас немає угод з приватними закладами, а повний спектр стоматологічної допомоги доступний у наших закладах».

Психологічна допомога та супровід

Директор Комунального закладу “Дім воїна” Микола Крошний розповів про роботу установи.

«Питання ветеранської політики зараз в Україні і в нас у громаді — це пріоритет. І так треба робити», — почав Крошний.

Основні напрямки — психологічна допомога та реабілітація. 

«Кожен ветеран, який побував у зоні бойових дій, неважливо скільки часу — це залишило слід на його психиці. Ми це в першу чергу опрацьовуємо», — наголосив директор.

У закладі працюють соціальні працівники, юристи. З минулого року працюють фахівці з супроводу ветеранів — державна програма.

«Цього року плануємо збільшити кількість таких працівників з двох до п’яти, тому що їх не вистачає», — сказав Крошний.

Він підкреслив: 

«Ми в першу чергу розглядаємо потреби і проблеми людей, які до нас звертаються. До нас звертаються діючі військові, ветерани, сім’ї загиблих Героїв, починаючи з 2014 року».

Не завжди заклад може самостійно вирішити всі питання, але є партнери — міська рада, департамент соціальної політики, обласна рада, які допомагають з різними питаннями.

На запитання про найбільш виснажливі процеси Крошний відповів:

 «Дуже непроста робота у наших психологів, тому що хлопці приходять у досить важкому психологічному стані, і психологи приймають по чотири-п’ять, інколи шість людей за день — це важко».

Реабілітація у військовому госпіталі

Михайло Кобзей, завідувач відділення реабілітації та ментального здоров’я ЦМКЛ, розповів про роботу з військовослужбовцями безпосередньо після поранень.

«Ми починаємо з ранньої реабілітації, з перших днів, щоб наші військові могли адаптуватися до життя. Сьогодні людина була здорова, а завтра є травма, і з нею треба жити», — пояснив Кобзей.

У лікарні працює мультидисциплінарна команда: фізичні терапевти, ерготерапевти, психологи, соціальні працівники.

«Коли проводжу бесіди з пацієнтами, кажу: “Це має бути дисципліна”. Дисципліна — на першому місці. Якщо є дисципліна, яка почалася з війська, вона продовжується і в соціумі», — підкреслив Кобзей.

Він наголосив на важливості ерготерапії — адаптації до середовища:

 «Важливо не тільки встати і помитися, а й адаптуватися».

Кобзей підняв важливе питання, про яке говорять ветерани: 

«А що далі? Я завтра відновлюся максимально, але завтра куди? Нам треба роботу, щоб людина заробляла гроші і покращувала економіку держави».

Він високо оцінив ініціативи для ветеранів: футбол, співпрацю з драматичним театром, обласні змагання. 

«Коли всі збираються і бачать, що хтось зміг з травмою встати і піти — це має велике значення. Ми маємо працювати разом — лікарі, ветерани, громадські організації, соціальні служби, депутати. Ми є держава, яка воює», — підсумував Кобзей.​​​​​​​​​​​​​​​​

На запитання ветеранки про різницю у ставленні та харчуванні між діючими військовослужбовцями та ветеранами в лікарнях, заступниця начальника Управління ветеранської політики облдержадміністрації Наталя Погорєла визнала проблему.

«Питання харчування сьогодні стоїть дуже гостро. Ми бачимо цю різницю. Міністерство ветеранів працює над цим спільно з Міністерством охорони здоров’я, щоб не було різниці в харчуванні», — сказала Погорєла.

Вона навела приклад реабілітаційних центрів у Долині та Тернополі, де не ділять харчування і всіх пацієнтів годують однаково. 

«Увага — найперше до ветерана. Це як доступність, безбар’єрність, так само і харчування», — наголосила Погорєла.

Матеріальна підтримка від громади

Начальниця Департаменту соціальної політики Оксана Бойко детально розповіла про види матеріальної допомоги.

«У 2014 році за ініціативи одного військовослужбовця впровадили низку соціальних ініціатив для підтримки наших військових, учасників АТО, захисників, ветеранів, членів сімей загиблих», — почала Бойко.

У 2015-2016 роках запрацювало єдине вікно, де ветеранів приймають працівники центру надання адмінпослуг та департаменту соціальної політики. Звернувшись туди, вони можуть подати заяву на всі види допомог.

Станом на сьогодні департамент працює з 8,5 тисячами осіб: поранені захисники, учасники АТО з інвалідністю, учасники бойових дій, захисники України.

«За кожною цифрою — життєвий шлях, який довірили нам», — наголосила Бойко.

Види допомоги для ветеранів:

  • Допомога при пораненні — від 30 000 грн залежно від тяжкості поранення. Можна звертатися кілька разів.
  • Допомога на ліки та лікування — якщо потрібне продовження прийому препаратів.
  • Допомога для відновлення і реабілітації — 10 000 грн одноразово. Охоплено 2,5 тисячі учасників бойових дій.
  • Допомога на амуніцію — звернулося 10 000 учасників бойових дій.
  • Допомога при втраті кінцівок — новий вид допомоги цього року, 50 000 грн одноразово.
  • Допомога на комунальні послуги — 5 000 грн для тих, хто не має статусу УБД.
  • Допомога при народженні дитини — 50 000 грн.

Для членів сімей загиблих та зниклих безвісті:

Громада підтримує 676 членів сімей: 439 членів сімей військовослужбовців, 74 учасників АТО/ООС, 344 члени сімей загиблих захисників.

«На державному рівні треба багато документів, тому в Івано-Франківську вирішили охопити підтримкою відразу на основі первинних документів — повідомлення про загибель чи зникнення безвісті, свідоцтво про смерть», — пояснила Бойко.

  • Одноразова допомога при загибелі або зникненні — 100 000 грн, розподіляється порівну між членами сім’ї першої лінії.
  • Щомісячна допомога — 3328 грн (прожитковий мінімум). Щомісяця з міського бюджету на це йде приблизно 5,5 млн грн.
  • Відшкодування пам’ятників — 80 000 грн.
  • Допомога до роковин загиблих — можна звертатися щороку.

Допомога до дня народження:

  • Діти військовослужбовців — 1000 грн
  • Діти загиблих, зниклих безвісті та полонених — 5000 грн

Також є одноразові допомоги до свята Покрови та Дня незалежності.

Пільги на комунальні послуги:

  • Учасникам бойових дій: держава 75%, місто 25%
  • Членам сімей загиблих: держава 50%, місто 50%

Щорічно дітей воїнів запрошують міста-побратими, організовуються екскурсійні поїздки.

Державна підтримка

Заступниця директора Управління ветеранської політики облдержадміністрації Наталя Погорєла розповіла про державні програми. Вона наголосила:

 «Жодна з держав, в якій відбувалася війна, не реалізувала настільки ветеранську політику, наскільки її реалізує Україна в умовах війни».

Державні програми:

  • Грошова компенсація на житло — постанова №719 для ветеранів першої і другої групи без житла.
  • Житлові ваучери — постанова №1176, по 2 млн грн для ВПО з окупованих територій.
  • Переобладнання авто — держава компенсує до 70 000 грн.
  • Компенсація оренди житла — постанова №252 для ветеранів, які перемістилися.

Погорєла закликала користуватися платформою ВетеранПРО, де є вся інформація про державні та місцеві програми, фахівців, працевлаштування, гранти, ветеранські простори.

«На сьогодні в області 15 ветеранських просторів. Обласний простір ВетеранПРО — в облдержадміністрації. Там приймають працівники центру зайнятості, пенсійного фонду, безоплатної правової допомоги», — розповіла Погорєла.

Вона наголосила на важливості працевлаштування: 

«В Україні залишилося 9 млн працюючого населення. З них мільйон — працездатні ветерани».

Аналіз програм підтримки

Депутатка Верховної Ради Оксана Савчук розповіла про проблему обліку програм: 

«В державі дуже багато різних програм підтримки ветеранів, і коли в міністерстві спитаєш, скільки їх є, виявляється, що це квест. Навіть у міністерстві не всі можуть сказати. Всі кажуть: “Багато”».

Депутатка запропонувала: 

«Що працює — залишаємо, що не працює — робимо так, щоб працювало. Що діє, але потребує покращення — це нормально».

Зараз розробляється Ветеранський кодекс, який потребує доопрацювання.

«Документ поки що дуже сирий і дискусійний. Він потребує долучення ветеранської спільноти. Він не може в такому вигляді піти на перше читання. Це серйозний державний документ, і важливо, щоб там були правильні речі», — застерегла Савчук.

Вона підкреслила проблему нерівності:

 «Ветеран з громади обласного підпорядкування отримує більше, а ветеран із села — менше. На державному рівні має бути єдина програма».

Савчук також порушила проблему: 

«Коли ветеран поза штатом близько пів року, а потім подає документи на пенсію, пенсії йому нараховують набагато менші. Сьогодні говорили, як зробити так, щоб ці пів року не зменшували розмір пенсії».

Це питання зараз у розробці. Також напрацьовується законопроєкт про рік після виходу з війська для адаптації ветерана.

Підтримка громадських організацій

Савчук запропонувала створити систему державної підтримки громадського сектору, який надає послуги ветеранам.

«Держава має, умовно, 1 млрд грн. Наприклад, 500 млн видаємо на юридичний супровід. Громадські організації подають показники, що вони мають. Вони знають, що отримають 200-300 000 грн і знають, за що працюють рік», — пояснила Савчук.

Савчук підкреслила, що Івано-Франківськ часто є пілотним містом: 

«Івано-Франківськ часто є прикладом для України. У нас часто беруть ідеї, і навіть у Верховній Раді беруть наші положення і пробують у своїх громадах».

Під час панелі міський голова Руслан Марцінків відзначив ветеранів, військовослужбовців та громадські організації подяками й нагородами. Панель завершилася запрошенням ветеранів до громадських організацій, які були присутні зі своїми стендами.

Читайте також: