У Франківську перейменували вулицю без громадських слухань і згоди родичів. А так можна? Розбір “Галки”

2 серпня Івано-Франківська міська рада перейменувала одну з вулиць Івано-Франківська на честь мовознавиці Ірини Фаріон. “Галка” розбиралася, скільки нормативних документів цим рішенням порушили депутати. 

У п’ятницю, 19 липня 2024 року, у Львові близько 19:30 скоїли замах на політикиню і мовознавицю Ірину Фаріон. Це сталося біля її будинку на вулиці Масарика. У важкому стані її доставили до лікарні, де вона померла. 

У похороні взяли участь тисячі людей. 25 липня затримали підозрюваного у вбивстві. “За українську мову Москва стріляє у скроню”, вказали на реального замовника у ВО “Свобода”. 

За тиждень на сесії міської ради Івано-Франківська ухвалили програму українізації пам’яті Ірини Фаріон, а також першими в Україні перейменували на її честь одну з вулиць міста. 

1. І що тут поганого?

Конституція встановлює в Україні принцип верховенства права. Простою мовою це означає, що жодна людина не є вище правових норм на відміну від ідей про те, правитель, законодавець чи держава вищі за правову систему. 

Правники тлумачать “верховенство право” як систему, де сама влада перебуває під владою права і контролем закону та обмежується правом, а саме право створює таку систему правовідносин, за якої максимально усуваються можливості свавілля чиновників.

Якщо знову згадати Конституцію, то там є стаття 19, яку полюбляють чиновники, аби пояснити свою бездіяльність: “органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України“. 

Тобто не вимагайте від нас того, що ми не зобов’язані по закону робити! Але це працює і навпаки: чиновники зобов’язані дотримуватися передбачених законами правил і процедур, якщо такі є. 

2. А є закон про перейменування вулиць?

Є. Закон має дивну назву “Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій“, але він точно стосується і найменування вулиць, бо у статті 4 написано, що “у цьому Законі під об’єктами права власності також розуміються … сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости“.

Верховна Рада ухвалила його ще у 2012 році, але відтоді кілька разів оновлювала. Тож там є згадки і про заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії, і про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки.

Закон визначає кілька речей, які є обов’язковими при найменуванні (перейменуванні) вулиці:

• питання присвоєння імені фізичної особи вирішує міська рада
• для розгляду ради необхідно подання міського голови
• подання має містити обґрунтування необхідності присвоєння вулиці імені фізичної особи.

До подання міський голова має додати:

• інформаційну довідку про фізичну особу, ім’я якої пропонується присвоїти;
• розрахунки та кошторис витрат, пов’язаних з перейменуванням;
• узагальнені зауваження і пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення;
• а у разі якщо у фізичної особи, ім’я якої пропонується присвоїти, є родичі (діти, вдова, вдівець, а якщо їх немає – батьки, рідні брати та сестри), додається також їх письмова згода на присвоєння імені.

На виконання цього та ще кількох інших законів, постанов уряду “з метою впорядкування розгляду питань стосовно найменування та перейменування назв вулиць, провулків, проїздів, бульварів, площ, скверів на території Івано-Франківської міської територіальної громади”, міська рада ще у 2017 ухвалила Порядок найменування та перейменування об’єктів благоустрою в м. Івано-Франківську та Порядку спорудження пам’ятників, встановлення пам’ятних знаків, меморіальних дощок у м. Івано-Франківську.

У вересні 2021 року франківські депутати затвердили нову редакцію Порядку. Обидва документи підписав міський голова Руслан Марцінків. 

3. А цей Порядок є обов’язковим? 

Звичайно. Акти ради, прийняті в межах наданих їй повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (ст. 73 Закону “Про місцеве самоврядування в Україні”). 

Порядок повторює норми згаданого вище закону про подання голови, згоду родичів, нагадує про необхідність громадських слухань, а також згадує про комісію з найменування об’єктів благоустрою, спорудження пам’ятників, встановлення пам’ятних знаків, меморіальних дощок. 

Виконавчий комітет Івано-Франківська утворив таку комісію в складі 14 осіб на чолі з заступницею міського голови Вікторією Дротянко. Серед достойників, які за Порядком мають вирішувати, чи гідна особа увічнення – чиновники департаменту архітектури, культури, представники громадськості. 

До речі, Порядок наголошує, що “найменування або перейменування об’єктів благоустрою проводиться з обов’язковим врахуванням інтересів громади”, для чого, зокрема, проводиться і громадське обговорення. 

Інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення має бути оприлюднене на офіційному вебсайті виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та в газеті “Західний кур’єрі”, а його узагальнені результати додаються до проєкту рішення ради. 

Це, між іншим, передбачає і обов’язкова до виконання постанова Кабінету Міністрів України.  

4. То все це є?

Немає. “Галка” скерувала інформаційний запит до міського голови з проханням надати інформацію про :

1. Дату та місце проведення громадського обговорення щодо перейменування вулиці іменем Ірини Фаріон.
2. Дату проведення засідання комісії з найменування або перейменування об’єктів благоустрою, спорудження пам’ятників, встановлення пам’ятних знаків, меморіальних дощок, де розглядалося питання перейменування вулиці іменем Ірини Фаріон.

Також ми просили надати наступні, передбачені законодавством документи:

1. Копію подання міського голови щодо перейменування вулиці іменем Ірини Фаріон.
2. Копію інформаційного повідомлення про проведення громадського обговорення перейменування вулиці іменем Ірини Фаріон.
3. Копію звіту про проведення громадського обговорення щодо перейменування вулиці іменем Ірини Фаріон та узагальнені зауваження та пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення.
4. Копію пояснювальної записки до проєкту рішення Івано-Франківської міської ради про присвоєння об’єкту благоустрою імені фізичної особи, а саме – Ірини Фаріон.
5. Копію розрахунку та кошторису витрат, пов’язаних з перейменуванням вулиці іменем Ірини Фаріон.
6. Копію протоколу комісії з найменування або перейменування об’єктів благоустрою, спорудження пам’ятників, встановлення пам’ятних знаків, меморіальних дощок, де розглядалося питання перейменування вулиці іменем Ірини Фаріон.
7. Копію заяви-згоди родичів Ірини Дмитрівни Фаріон на присвоєння її імені вулиці в Івано-Франківську.

У відповіді за підписом Вікторії Дротянко редакцію повідомили, що начебто виконували доручення Івано-Франківської ОВА для пришвидшення процесу деколонізації України у топонімах. Та й родина Ірини Фаріон, стверджує чиновниця, не заперечували. 

Жодного із запитуваних і передбачених законом документів надано не було, як і доручення ОВА. Можливо через те, що цих документів просто не існує. 

Застереження

Редакція “Галки”, як вочевидь і більшість мешканців громади Івано-Франківська підтримує увічнення пам’яті Ірини Фаріон, зокрема – і у назві однієї з вулиць.

Але ми переконані, що проведення передбачених законом громадських слухань не завадило цій ідеї. Як і дотримання інших, встановлених правовими вимогами в цьому випадку процедур. 

Читайте також: Вже є перші охочі: стали відомі деталі про “мовних інспекторів” Марцінківа