У Франківську презентували результати міжнародної резиденції “Перехрестя культур” (ФОТО)

В Івано-Франківську відбулася презентація результатів міжнародної мистецько-дослідницької резиденції “Перехрестя культур”, що об’єднала митців і науковців із різних країн довкола спільної історії Франківська та Кракова. Проєкт реалізувала програма промоції читання “Текстура” платформи Warm City за підтримки Дім Європи у партнерстві з інституціями в Україні та Польщі.

Розповіли “Галці” організатори.

За словами координаторки програми “Текстура” Ярини Микитин, це перша міжнародна резиденція такого формату для організації.

“Ми – такий клей, який склеює ці організації, і спільно ми організували резиденцію, яка діяла в Кракові і у Франківську”, – зазначила вона.

Поєднати історію і сучасність

Резиденція тривала місяць: два тижні учасники працювали у Кракові, ще два в Івано-Франківську. До участі запросили чотирьох резидентів з України, Німеччини, Азербайджану та Білорусі. Вони працювали з текстами, аудіо- та мультимедійними форматами, досліджуючи історичні й культурні перетини двох міст.

“Ми фактично поєднуємо історію і слово Франківська разом з Краковом. Є ще що досліджувати і повертати ці теми зараз у сучасність”, – пояснює Микитин.

У межах програми резиденти зустрілися з відомими франківськими письменниками – Юрієм Андруховичем та Тарасом Прохаськом, відвідали музеї та культурні простори міста.

No Caption

No Caption

No Caption

No Caption

Від есеїв до подкастів

Результатом роботи стала мультимедійна виставка у Центр польської культури та європейського діалогу. В експозиції – тексти, аудіозаписи, відео та візуальні матеріали, створені під час резиденції.

Дослідниця візуальної культури Марія Варлигіна, аспірантка Віденського університету, працювала над есеєм про Франківськ як простір літературного діалогу.

“Я хотіла через літературу і слово дізнатися більше, чим живе місто”, – поділилася вона.

Учасниця Єлизавета Стецько досліджувала спадщину Галичини та вплив різних історичних періодів на пам’ять міста. Її есе ще в процесі написання і матиме особистий характер – як історія власного досвіду в українському контексті.

Історик з Німеччини Енеко Мауріц, досліджував солдатські доми міжвоєнної Польщі як інструмент культурної політики на прикордонних територіях.

“Нові національні держави намагалися формувати громадян через певну культурну модель”, – зазначив він.

Натомість керівник Центру пограниччя Католицького університету Володимир Ольшанський присвятив свою роботу постаті художника Лева Геца. Під час резиденції він записав документальний подкаст “Місцями Лева Геца в Кракові”, який став частиною виставки.

За словами директорки Центру польської культури та європейського діалогу Аліни Чіркової, такі ініціативи допомагають переосмислити спільну історію та відкривати імена маловідомих діячів.

“Ці культурні проєкти дуже важливі, особливо зараз – в часи війни і дезінформації. Вони показують, наскільки багато в нас є спільного”, – наголосила вона.

Виставку можна відвідати до 15 лютого у Центрі польської культури та європейського діалогу на вулиці Січових Стрільців, 56.