У Франківську прооперували пацієнта з рідкісною пухлиною вени: у світі відомо близько 450 таких випадків
В Івано-Франківську лікарі Центральної міської клінічної лікарні спільно з онкохірургами обласного онкологічного центру прооперували пацієнта з рідкісною пухлиною — лейоміосаркомою нижньої порожнистої вени.
Про це пише “Галка” з пресконференції.
За словами судинного хірурга ЦМКЛ Ростислава Сабадоша, у світовій медичній практиці зареєстрували близько 450 випадків лікування цієї патології. Для Прикарпаття це другий такий випадок.
За його словами, першу пацієнтку з такою патологією прооперували в обласному онкоцентрі у грудні минулого року. Тоді пухлина охоплювала частину нижньої порожнистої вени нижче ниркових вен, тому лікарям вдалося видалити уражений сегмент і замінити його лінійним протезом. У випадку Богдана пухлина поширилася також на обидві ниркові вени, а її верхній край сягав майже печінки.
“Оперативне втручання було значно складнішим. Довелося видалити пухлину разом із майже всією нижньою порожнистою веною — практично до самої печінки. Після цього ми замінили штучними протезами нижню порожнисту вену та обидві ниркові вени. Таким чином, була проведена операція — біренально-кавальне протезування. Така операція вперше проведена в нашій лікарні, в нашій області, а можливо, навіть і в Україні”, — розповів судинний хірург ЦМКЛ.

Першими симптомами, які відчув Богдан Марцінків, були біль у спині та труднощі під час ходьби. Згодом біль почав віддавати в ноги, а пересуватися ставало дедалі важче.
“Все почалося з того, що в мене боліла спина. Тобто під час ходьби починала боліти спина. Якщо я багато ходив, вона боліла, і часом почало мені віддавати в ноги. Було важко пересуватися”, — розповів пацієнт.

Керівниця реанімаційної команди ЦМКЛ Христина Радомська розповіла, що після госпіталізації Богдана головним завданням медиків було стабілізувати його стан, підібрати консервативне лікування та підготувати до операції. У реанімаційному відділенні пацієнтові провели необхідні обстеження, а після втручання лікарі продовжували спостерігати за ним і консультувалися з профільними спеціалістами.
“Наше завдання було, перш за все, стабілізувати пацієнта, підібрати консервативну терапію, щоб надалі вона дала можливість провести дообстеження і підготувати його до прогнозованого оперативного втручання. За час перебування у відділенні реанімації ми змогли завершити обстеження, необхідні для верифікації діагнозу. Згодом пацієнта перевели в хірургічне відділення.

Анестезіологічне забезпечення проводили в повному обсязі. Ми спостерігали за пацієнтом у післяопераційному періоді, консультувалися з колегами та суміжними спеціалістами. На мою думку, позитивний результат лікування — це результат мультидисциплінарного підходу і командної роботи. Окремо хочу подякувати пацієнту за стовідсоткову довіру та виконання всіх рекомендацій”, — зазначила Христина Радомська.

Онкохірург Юрій Партикевич зазначив, що під час операції медикам було важливо не лише ї видалити пухлину, а й відновити судини так, щоб забезпечити пацієнтові тривале життя. За його словами, пухлина сягала близько восьми сантиметрів, однак найбільшу небезпеку становили тромби.
“Але питання не стільки в розмірі, скільки в тромбах, які поширилися на ниркові вени й високо піднялися до печінки. Наступним етапом могло бути поширення тромбу до правого передсердя, і це могло, на жаль, унеможливити операцію. Операція складалася з двох етапів. Перший — онкологічне видалення пухлини з дотриманням усіх необхідних принципів. Наступний етап — реконструкція судин. Кожен із цих етапів тривав приблизно по півтори години, між ними була перерва близько години”, — розповів Юрій Партикевич.

Лікар також розповів, що через агресивну пухлину Богдану потрібно регулярно проходити контрольні обстеження — не менше трьох разів на рік.
Завідувач хірургічного відділення ЦМКЛ Анатолій Богуш розповів, що діагностувати захворювання було непросто. Спочатку пацієнт потрапив до лікарні з тромбозом нижньої порожнистої вени, а пухлину виявили вже під час додаткових обстежень.
“Тут треба бути високо спеціалістом, щоб оцінити цю патологію та обсяг оперативного втручання. Комп’ютерна томографія і МРТ показали пухлину, але її ще потрібно було гістологічно підтвердити — визначити, який це тип пухлини. Тому наступним етапом стала верифікація діагнозу. Добре, що колеги допомогли і виконали пункційну біопсію. Зробити біопсію органа не так просто, а біопсію судини — набагато складніше, адже це могло спричинити низку ускладнень.
Операція пройшла успішно, але далі почалася боротьба з ранніми післяопераційними ускладненнями. Потрібно було знайти фахівців, які могли допомогти з їх усуненням. Цей випадок справді заслуговує на увагу. Для нас це велике досягнення, що таке складне оперативне втручання виконали в нашому відділенні”, — зазначив Анатолій Богуш.

Щоб визначити тип пухлини та обрати тактику лікування, необхідно було провести біопсію. Її під контролем КТ виконав інтервенційний радіолог Дмитро Вєрємєй. Під час дослідження зразків тканини медики підтвердили, що це лейоміосаркома.
Після основного втручання у Богдана виникла лімфорея — витікання лімфатичної рідини. Це ускладнення може траплятися після операцій, під час яких видаляють лімфатичні вузли та судини.
Спочатку лікарі встановили дренаж, однак витікання не припинилося. За словами інтервенційного радіолога Дмитра Вєрємєя, пацієнт втрачав приблизно літр-півтора рідини на добу. Такий стан створював ризики зневоднення, втрати електролітів і порушення роботи організму.
Тому медики вирішили провести лімфатичну емболізацію. Під час втручання лікарі за допомогою спеціального обладнання знайшли пошкоджену лімфатичну судину та ввели в неї біологічний клей, щоб закрити місце витікання. Для цього запросили інтервенційного радіолога Геннадія Гречіхіна, який мав досвід проведення таких процедур. За словами Дмитра Вєрємєя, втручання було складним і потребувало двох етапів.
“Впевнений, що це була перша в Україні лімфатична емболізація такого масштабу. І навіть ми консультувалися з колегами з-закордону. І на превелике щастя, наша процедура спрацювала”, — розповів Дмитро Вєрємєй.

Після процедури витікання лімфи припинилося. Богдан розповівв, що саме після цього втручання його самопочуття значно покращилося.
“Я ще десь два місяці ходив з трубкою, яка стирчала в мене зі спини. І через це було трішки важко. Вже після другої цієї операції, де була лімфатична емболізація, все стало набагато краще. Буквально в той самий день витік зразу припинився”, — сказав пацієнт.
Від моменту основної операції минуло майже три місяці. Богдан уже пройшов перше контрольне онкологічне обстеження — комп’ютерну томографію. За словами судинного хірурга, воно не виявило залишків пухлини, її нового росту чи метастазів.
У ЦМКЛ закликають пацієнтів зі складними судинними патологіями не відмовлятися від пошуку допомоги та звертатися до спеціалізованих медичних команд.
“Якщо ви стикнулися зі складною судинною патологією, не треба опускати руки, треба звертатися туди, де вам можуть надати допомогу”, — наголосив Ростислав Сабадош.

Читайте також:
