Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації відзначають 21 березня. З цієї нагоди в місті відбувся круглий стіл «Сила Розмаїття. Європейські цінності та права людини в Івано-Франківську». Йшла мова про проблеми ксенофобії у суспільстві та шляхи їх подолання.
Читайте також: Франківці під стінами «Білого дому» виступають проти закриття спортивних залів (ФОТО)
«Коли ми проводимо заходи проти расизму, то це означає, що ми піднімаємо болісну тему, – зауважив Ярослав Мінкін, керівник МО «Стан», співорганізатор події. – Нещодавні напади у Львові, засновані на ненависті до певних груп людей, говорять, що ксенофобська проблематика існує, і з нею треба працювати».
У круглому столі взяли участь представники івано-франківських вишів, громадські активісти, бібліотекарі.
Пракаш Нараян Прабхат, очільник іноземного крила студентської профспілки медуніверситету, сказав, що за шість років навчання в Івано-Франківську персонально не стикався з расизмом.
«Після появи патрульної поліції в місті, іноземці почуваються більш впевнено та у безпеці», – зауважив він.
За словами Людмили Бабій, директорки Обласної наукової бібліотеки, в останні роки серед читачів побільшало іноземних студентів. У закладі намагаються створювати для них атмосферу доброзичливості.
«Колір шкіри не відіграє значення, коли є бажання зрозуміти один одного», – сказала Людмила Бабій.
Громадський діяч Віктор Загреба вважає, що українське суспільство не схильне до агресивних форм расизму, проте йому точно властива ксенофобія.
«Фобія – це страх. Всі нації бояться того, чого не знають. Що більше контактів люди мають з чорношкірими, арабськими студентами, геями, то менше у них страхів, – зазначив Загреба. – Ми не можемо вирішити проблеми щорічними зустрічами, це – робота на щодень. Треба зустрічатися і розмовляти».
Він рекомендував частіше проводити в Івано-Франківську події малого масштабу, під час яких представники різних культур могли б спілкуватися. Також порадив іноземцям бути більш відкритими, не відмежовуватися, а ставати частиною спільноти, наприклад, частіше відвідувати ті ж громадські заклади, що й франківці.
Студент Університету нафти й газу Адейола Браво Огунлеє зауважив, що сприяти подоланню дискримінації може церква. Адже релігійні лідери формують думку своїх громад і можуть подавати їм позитивний приклад.
Ігор Черніховський, представник Духовної семінарії, відповів на це, що священики говорять про любов і рівноправність між людьми різних національностей та віросповідання. Однак українці погано сприймають розмови про проблему дискримінації. Оскільки для них реальнішими є інші – фінансові труднощі, війна тощо. Люди починають розуміти таку проблему тоді, коли ставлять себе на місце мігрантів, коли переживають за своїх близьких, які перебувають за кордоном.
«Наша місія як християн не показати агресію, а показати любов. Якщо хтось приїжджає на наші терени, і ми показуємо їм агресію, то ми не показуємо цим Христа. Його присутність треба найперше показати у нашому серці, тобто виявити любов і толерантність», – заявив Черніховський.
Круглий стіл відбувся у рамках Європейського тижня проти расизму. До того у місті вже провели дві тематичні зустрічі зі школярами, “живу бібліотеку” за участі іноземних студентів, поліції та ОБСЄ, а також матч “Футбол проти расизму”.
“Те, що ми робимо, навіть те, що ми зараз зібрались, – це потрібно, щоб показати суспільству, що треба йти на діалог”, – зауважила Ольга Олейніченко, координаторка тижня проти расизму.
Фото зі сторінки Ivano-Frankivsk Against Racism 2016
Це теж цікаво
ФОТО ТИЖНЯ
