У середу, сьомого серпня, працівники комунального підприємства “Пам`ять” провели експедицію у селищі Більшівці Галицького району.
Читайте також: На стадіоні “Рух” роздають продуктові набори. Хто їх купив, хто роздає і до чого тут Марцінків? – фактчек Галки
Раніше музична школа у Більшівцях служила приміщенням для органів НКВС, а в підвалі утримували в’язнів. Переважно це були учасники націоналістичного підпілля, члени їхніх родин та всі, кого підозрювали у нелояльності до радянської влади. Цих людей готували до депортації, інформує “Бліц-Інфо”.
За словами директора КП “Пам’ять” Василя Тимківа, тут одночасно могли утримувати сотні людей.
“Людям навіть не було де прилягти. Щодня або щоночі тут проводилися допити, побиття, тортури, знущання. Це були жахливі умови утримування, було важко передати елементарні харчі, про медичну допомогу взагалі нема що говорити. Холод, сирість… Все це призводило до смерті. А тіла загиблих, імовірно, заховували десь поблизу”, – пояснює історик.
Про ймовірне поховання пошуковці дізналися від отця Василя Завірача. За словами священника, місцеві старожили неодноразово розповідали про терор у ті часи. Були свідчення, що над схилом ховали закатованих людей. 85-річна Стефанія Луців добре пам’ятає, як маленькою бігала дивитися на тіла людей.
“Ззаду музичної школи скидали тіла вбитих партизанів. І я школяркою разом з дітьми бігала туди дивитися. Ми знали добре, що то партизанів убивають. Пам’ятаю, як старенька жінка сиділа і плакала над сином”, – ділиться пані Стефанія.
І справді, за 150 метрів від приміщення музшколи пошуковці натрапили на людські рештки. Тимків припускає, що окрім в’язнів могли ховати і повстанців, яких з навколишніх сіл привозили на впізнання.
У перші хвилини археологи натрапили на людський череп та кістки. За словами судмедексперта-криміналіста Омеляна Левицького, рештки належать маленькій дитині.
“Це, імовірно, останки дитини, бо короткі кістки і таз маленький. Хлопчик чи дівчинка – це буде зрозуміло після експертизи. Якщо вірити моїй таблиці, вік дитини 5 чи 6 років, бо довжина тіла 80 сантиметрів”,- пояснює Левицький.
Згодом у землі знайшли й другу дитину, однак значно молодшу. А під нею виднілися кістки дорослої людини.
Василь Тимків зазначає, що діти – найвразливіша категорія, адже у них несформований організм і їм важко пережити такі умови утримання у в’язниці.
“Дітей не судили. Ймовірно, їх разом з батьками готували до депортації. Але, не витримавши всіх умов у в’язниці, малюки гинули. Це могло бути через інфекційні або простудні захворювання. А міг вдарити і НКВСівець. На жаль, така страшна практика була в ті часи”,- пояснює дослідник.
Працівники “Пам’яті” отримали дозвіл від всеукраїнської Міжвідомчої комісії на ексгумацію. Археологи проведуть експертизу, спробують виявити прижиттєві поранення, встановити вік та стать загиблих людей.
Загалом вдалося знайти останки двох дітей та двох дорослих. Однак, Тимків зауважив, що ділянка цього поховання може бути набагато більшою. Щоб повністю оглянути місце, потрібно приблизно місяць-півтора.
Фото: Бліц-Інфо
ФОТО ТИЖНЯ
