В українських Карпатах налічується приблизно 150-200 бурих ведмедів. У сусідній Румунії їх понад п’ять тисяч. Причина цьому – браконьєри. Щоб захистити тварин, потрібні законодавчі зміни.
Він зазначив, що бурі ведмеді входять до Червоної книги України у категорії зникаючий вид. Вони також занесені у Додаток ІІ Бернської конвенції, а також Додатки ІІ і IV Директиви Європейського Союзу «Про збереження природних оселищ і видів природної фауни й флори».
«Міністерство екології і природних ресурсів України вже років десять вважає, що у нас у Карпатах є 350 ведмедів. Однак у результаті тривалих фрагментарних досліджень я можу сказати, що їх налічується від 150 до 200 особин», – розповів Богдан Проць.
Він зазначив, що зараз їх кількість трохи збільшується, оскільки бурі ведмеді мають статус зникаючого виду.
«Однак від цього кількість браконьєрів не зменшується, – зауважив науковець, – а навпаки зростає. Люди отримують нові види рушниць з оптичним прицілом, тепловізори».
Богдан Проць зауважив, що у середньому в Українських Карпатах щороку нелегально вбивають 15 ведмедів. Найбільше – на українсько-румунському кордоні, приблизно 7-8 тварин.
Він наголосив: браконьєрів не зупиняє те, що це природоохоронна територія. За словами науковця люди спокушаються на великі гроші, які готові віддати багатії з Києва та Східної частини України за шкуру, кістки, м’ясо і жир ведмедів.
Читайте також: Галицький природний парк готується прийняти п’ять бурих ведмедів із Херсонського зоопарку
«За останніх 40 років рівень браконьєрства лише зростає. Без серйозної законодавчої підтримки, зокрема як забезпечення функціонування екологічних коридорів, так і контролю за рівнем браконьєрства неможливо вберегти ведмедів. Україна – критична територія для збереження карпатської популяції ведмедів. Ці тварини мігрують між Південними, Східними і Західними Карпатами, а ми знаходимося посередині. Популяція мусить обмінюватися генами у межах Карпатського регіону», – наголосив науковець.
Водночас Богдан Проць розповів, що у сусідній Румунії ведмедів набагато більше – приблизно п’ять тисяч.
«У Румунії бурий ведмідь не занесений у Червону Книгу. Існує лише обмеження щодо полювання на нього: видається певна кількість ліцензій для відстрілу. Якщо ведмідь небезпечний, його також знешкоджують», – розповів Богдан Проць.
Він зазначив, що до Другої світової війни в Українських Карпатах також було так багато ведмедів, як і в Румунії.
«Під час діяльності колгоспів ведмідь був оголошений сільськогосподарським шкідником. Його труїли: на полонинах залишали заражену ціанідом натрію тушу коня, приходили ведмеді, з’їдали коня і гинули. Так тривало протягом 40 років. На жаль, це призвело до такої малої кількості ведмедів на нашій території», – пояснив науковець.
Богдан Проць також наголосив, що в Україні виросло покоління, яке розучилося співіснувати з великими хижаками: «Раніше ґражди будували як фортеці для захисту від хижаків. Люди вміли жити у гірських умовах серед хижаків. Зараз гірські громади не знають, як давати собі раду у відповідних ситуаціях. Зафіксовані випадки, коли ведмідь з’їдає худобу, яка тижнями пасеться на полонинах. І це обурює людей».
Він зазначив, якщо б не румунська популяція, то з роками кількість ведмедів в Україні була б майже нульовою: «Постійно відбувається «підживлення» з румунської популяції (рідко польської чи словацької). Ця (румунська, – ред.) територія Карпат заселена досить щільно. Тому молоді ведмеді змушені мігрувати в Україну, щоб шукати нові місця».
На думку науковця, аби збільшити популяцію ведмедів, потрібно здійснювати патрулювання.
«Неурядові організації та працівники природоохоронних територій, які зацікавленні у збільшенні популяції ведмедів, повинні разом з поліцією патрулювати ліси у Карпатах. Ця практика нічим не відрізняється під того, що роблять багато країн, особливо в Африці, аби оберігати слонів, тигрів та інших великих хижаків. Тобто, є патрулі зі зброєю, які охороняють звірів. Місця перетину Румунії з Україною мають бути зоною патрулювання. Природоохоронна територія зараз не гарантує безпеки ведмедям: браконьєри здатні пройти десятки кілометрів з однією метою (вбити тварин, – ред.), аби чекати ведмедів у місцях переходу», – наголосив Богдан Проць.