Івано-франківський письменник Степан Процюк розповів в інтерв’ю “Галці”, які у нього є правила та ритуали у написанні творів.
Письменник багато років курив і вважав, що це допомагає йому у творчості. Проте в кінці 2013 року він остаточно відмовився від цієї звички й не палить уже понад десять років.
“У мене 10 років назад відбулася величезна зміна в правилах. Я багато років курив. Мені здавалося, що це розширює судини. І коли я курю, то це додає певного натхнення. Багатьом письменникам так здається. Тому що на якийсь час нікотин справді розширює судини.
Нікотин – це ж наркотик. Багато письменників при написанні творів користувалися, якщо брати історію літератури, різними наркотичними препаратами”, – каже Степан Процюк.
- Натомість незмінним супутником письма для нього залишається кава.
- Письменник зазвичай працює зранку до обіду, а ввечері вивчає матеріали.
- Він любить тишу під час роботи, хоча в багатоповерховому будинку це не завжди можливо.

Окрім літератури, він цінує прогулянки та спорт, адже це допомагає підтримувати здоров’я. Він наголошує на важливості життя в теперішньому моменті, адже постійні роздуми про минуле чи майбутнє можуть лише посилювати тривожність. Особливо в умовах війни, коли психологічний стан багатьох українців значно погіршився.
“Людське життя, воно… Все дуже відносно в людському житті. Ми ніколи не знаємо, що чекає нас попереду. Треба намагатися так жити, щоб кожен день, як кажуть мудреці, – проживати життя, а не бути десь то в спогадах про минуле, то в думках про майбутнє. Люди, які живуть постійно або в минулому, або в майбутньому, але не теперішнім моментом – вони не живуть. В них життя зупинене”, – зазначає письменник.
Читайте повну версію інтерв’ю, де Степан Процюк розповів про свій новий біографічний роман, над яким він зараз працює, про складнощі письменництва та про те, яким він бачить стан сучасної української літератури.