Кожне місто має своє архітектурне обличчя і свою атмосферу. У соціальній мережі Фейсбук співзасновник ініціативи «Франківськ який треба берегти» та активістка Марія Козакевич опублікувала світлини Франківська.
“Історичні події та будівлі, в яких вони відбувались якраз і творять цей неповторний дух. Романтичний Париж, загадкова Венеція, темпераментна Барселона, древній Рим і їх архітектурні обличчя – ось за чим їдуть тисячі туристи, щоб побачити ті будівлі, походити по тих вуличках, подихати тим повітрям, помилуватись, сфотографуватись, попити кави з красивим міським краєвидом, і кожне місто розуміє, що його старовинна архітектура – це крутий ресурс і надбання і цю архітектурну неповторність треба берегти, доглядати, грамотно монетизувати і в належному стані і вигляді передавати наступним поколінням”, пише Марія Козакевич.
За словами активістки архітектурна спадщина – це матеріальне вираження історичної пам’яті, гідності і гордості містян.
“Треба розуміти, що Париж – є Парижем, Відень – Віднем, Барселона – Барселоною, а Франківськ – Франківськом. Буде смішно виглядати Ейфелева вежа на франківському міському озері, а франківська ратуша на Ейфелевих полях, розумієте? ми можемо переймати позитивний досвід, але не можна сліпо мавпувати і копіювати. якщо хочеш бути особливим – будь собою! ми маємо розкривати наш потенціал, відкривати в першу чергу собі (бо ще цього досі не зробили), а тоді і світу цінності та особливості саме нашого міста. що є нашими символами, чим ми пишаємося, що нас відрязняє від інших? 356-літня історія вже багато чого нам подарувала і нам пощастило, ми немало цінного отримали в спадок. та чи ми це помічаємо навколо нас, чи цінуємо?”
Козакевич вважає, що хоч Франківськ старовинний затишний, та старовини на наших вулицях з кожним роком стає все менше.
“Ми своїм недоглядом доводимо її до аварійного стану, а тоді з дикою радістю варварів руйнуємо і будуємо щось нове. і найсумніше, що і то нове низької якості та естетичного рівня, а все, що лишається красивим так ніби навмисне закладаємо ревламою, вивісками, бігбордами, розмальовуємо в кислотні кольори, всюди пхаємо пластик і вагонку, пінопласти і короїди… а де ж той історичний дух, атмосфера? чи хтось захоче приїхати до нас в гості помилуватись пам’яткою з рожевою ліпниною завішеною салатовою вивіскою і сфотографуватись поруч з пластиковими чи броньованими дверима? так які ж наші цінності? чи зможуть наші діти сказати що “Франківськ – місто старовинне”? що ми їм залишимо після себе? Тому надважливою задачею є міська стратегія зі збереження спадщини, дієва програма реставрації та відновлення, просвітництва та штрафів за порушення, наявність фахових і принципових відповідних органів реалізації і контролю цієї програми. Франківськ має віднайти свою душу і повагу до себе і не продати їх остаточно байдужим чиновникам і недобросовісним підприємцямі забудівникам”, – йдеться у дописі.
ФОТО ТИЖНЯ
