Христина Зелінська – голова правління громадської організації “Центр Антикорупційна платформа”, координаторка центру компетенцій системи електронних публічних закупівель “ProZorro”. В інтерв’ю для читачів “Галки” вона розповіла, чому зайнялася громадською діяльністю, про переваги та проблеми системи електронних закупівель ProZorro та боротьку з конфліктами інтересів в області. Також говорили про рівень демократичних процесів на Прикарпатті.
Читайте також: За тиждень в місті спіймали 33 п'яних водіїв
– Чому ви вирішили стати громадською активісткою? Для чого цим займаєтесь?
– Початок моєї громадської активності припав на студентські роки. Свого часу мала можливість очолювати орган студентського самоврядування Івано-Франківського національного університету нафти і газу. В роки тієї «студентської активності» відбулась Революція гідності, яка, думаю, не тільки мене вразила і викликала активну громадянську позицію. Коли почалась війна на Сході, ми студентським середовищем допомагали волонтерам з Івано-Франківська збирати гроші на ліки пораненим бійцям тощо. Згодом мала змогу познайомитись з різними чудовими людьми, яким не байдуже, яке майбутнє чекає на них в їхній країні та місті. Так потрапила в громадську організацію «Центр «Антикорупційна платформа».
Займаюсь громадською діяльністю, бо хочу жити в цій країні і реалізувати себе на її користь теж. Тому, вдячна можливості бути частиною команди реформаторів державних закупівель ProZorro в Івано-Франківській області. Діяльність цих людей напряму пов’язана із впровадженням стандартів прозорості у використанні коштів платників податків та розбудовою здорової економічної системи України. Моя громадська активність та діяльність організації «Антикорупційна платформа» спрямована на громадський контроль за діяльністю місцевої влади та боротьбу з корупцією. Нам не цікаво просто критикувати владу, нам цікаво запровадити кращі зміни, аби приводів для критики було менше.
– Чи ефективною є система електронних закупівель ProZorro на Франківщині?
– Сьогодні реформа держзакупівель є з числа найбільш вдалих і побудована на принципах прозорості, публічності та максимальної економії коштів платників податків. Закупівлі, які здійснює держава, проходять в електронній системі. Можливість обирати переможця в ProZorro за результатами електронних торгів зберегла Україні 22,8 мільярдів гривень. Також ми можемо побачити усе, що закуповує держава, скільки це коштує і кому вона платить. Це достовірне джерело інформації та чудовий інструмент для громадського контролю.
Система однозначно ефективна не тільки на теренах Івано-Франківщини, а й по всій Україні. Про це свідчать конкретні факти економії публічних коштів. Станом на травень 2017 року електронний аукціон ProZorro дозволив зекономити місцевим радам, державним адміністраціям, комунальним підприємствам та іншим установам Івано-Франківщини близько 360 мільйонів гривень. При тому, що законодавство у сфері публічних закупівель України визначає поріг від 200 тис. грн. (для закупівлі товарів і послуг) і 1,5 млн. грн. (для робіт), з якого закупівлі обов’язково повинні проходити через аукціон в ProZorro. На суми, що не перевищують цей поріг, замовники можуть теж проводити тендери у системі, так все ж, це їхнє право, а не обов’язок. Є чимало замовників, які закуповують у системі на нижчі суми і отримують ще більше бонусів. Ті, що не роблять цього, безвідповідально відносяться до використання своїх податків та інших українців .
– З якими проблемами найчастіше стикаються учасники торгів?
– Деякі представники бізнесу, які хотіли продавати державі раніше, кажуть, що до появи ProZorro потрапити в закупівлі було практичного неможливо. Хтось навіть порівнював конкурсні торги з виставою, коли глядач бачить тільки те, що йому показують актори, а все що поза сценою відомо тільки акторам. Зараз можливість подати свою тендерну пропозицію є у будь-якого підприємця чи підприємства, незалежно в якій частині України чи світу вони працюють.
Спілкуючись з різними учасниками торгів, чую, що досі зустрічаються непоодинокі випадки присутності дискримінаційних умов у тендерній документації замовника. Проте, якщо добре знати закон і свої права, учасник має повне право оскаржити дискримінацію та поборотись за право об’єктивної оцінки усіх учасників торгів. В ProZorro учасник може поставити вимогу замовнику усунути порушення, уточнити щось та надіслати скаргу он-лайн, яка перейде на розгляд до постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України. Також сьогодні активно розвивається моніторинговий портал DoZorro, на якому теж можна залишти відгук про порушення в якійсь закупівлі.
– Як уникнути співпраці із недобросовісним постачальником товарів чи послуг?
– Зрозуміло, що з проблемами стикатися можуть не тільки учасники, а й замовники. Для замовника є завжди ризики співпраці з учасником, який може поставити товар, що не відповідатиме належній якості чи виконати роботи без належного дотримання певної технології. Замовник може зазнати втрат у використанні бюджетних коштів і найгірше – на низькому рівні забезпечити потреби громади. Уникати таких ризиків потрібно комплексно. Тому, наприклад, у великих замовників діє система ризик-менеджменту – коли на основі досвіду та припущень можна передбачити ризики, аби в подальшому їх уникнути і мінімізувати. Слід враховувати певні ризики ще під час планування закупівлі та передбачити це в договорі, до прикладу, за порушення термінів поставки чи виконання визначити штрафні санкції тощо. Під час розкриття пропозиції учасника торгів слід звертати увагу на досвід виконання аналогічних договорів, наявність чи відсутність заборгованості та інші речі, які характеризують переможця торгів як партнера та спроможного постачальника.
– В місті поріг закупівель через Прозоро встановили у 50 тисяч гривень. Чи не занизький він? Яка ситуація у Івано-Франківській області у впровадженні Прозоро?
– Для порівняння міські ради Вінниці, Дніпропетровська або КМДА міста Києва знизила поріг закупівель від 3 тис. грн. Як показує їхній приклад, є значно більша економія бюджетних коштів, більша конкуренція на торгах і більша активність замовників у вдосконаленні закупівель.
Заважаючи на те, що велика кількість закупівель Івано-Франківської міської ради є «допороговою», то це було одним з найправильніших рішень, якого ми добивались від міського голови від березня 2016 року. Активісти нашої організації буквально добивались політичної волі від Руслана Марцінківа, щоб ініціювати економію коштів міського бюджету. До прикладу, департаменту комунального господарства та житлової політики вдалось зекономити вже 9 мільйонів від січня місяця цього року. Також це рішення забезпечує прозорий процес відбору контрагентів, які постачатимуть харчування в школи, ремонтуватимуть комунальні будівлі чи будуватимуть наші дороги тощо. Проте, є ще над чим працювати і наша команда ProZorro буде в цьому активно допомагати.
Якщо говорити про ситуацію в області, то найбільшим замовником є Івано-Франківська облдержадміністрація. Майже 77% її закупівель є допороговими, проте рішення про здійснення таких закупівель через ProZorro немає. Відтак економія становить аж цілий нуль. Насправді все залежить від рішення голови ОДА. Маю на увазі якщо централізовано в ОДА буде прийнято рішення про зниження порогу і проведення значно більшої кількості закупівель в ProZorro, то можна тільки уявити скільки вдасться зекономити коштів та підвищити реальну конкуренцію у торгах.
– Антикорупціонерів зобов’язали декларувати свої доходи. Як гадаєте, для чого це владі і які наслідки можуть бути?
– Підтримана більшістю народних депутатів та Президентом ініціатива декларувати статки членів антикорупційних ГО та організацій, які можуть виступати їхніми підрядниками, є великим блоком для ефективної боротьби з корупцією та розвитку громадянського суспільства в Україні.
Антикорупційні організації і так подають фінансові звіти до податкової інспекції, адже зареєстровані як юридичні особи і цього вимагає законодавство. Також відповідно законодавства про е-декларування декларантами виступають виборні, службові та посадові особи, заробітня плата яких формується фактично на основі податків громадян. Проте, я не знаю жодної антикорупційної ГО, яка б працювала за рахунок коштів платників податків України. Якщо говорити про фінансування, то в основному такі ГО реалізовують різні проекти у співпраці з різними міжнародними організаціями за фінансової підтримки міжнародних донорів, благодійної підтримки і на волонтерських засадах у тому ж числі. Тому логіка такої ініціативи для світових партнерів України і громадянського суспільства незрозуміла. ЇЇ підтримали ж тільки ті, на кого антикорупціонери спрямовували свій громадський контроль. Це швидше схоже на тиск з боку влади. Як наслідок можна очікувати зменшення кількості таких антикорупційних ГО, адже з ними ніхто не захоче працювати, і послаблення громадського контролю за діями влади. В рамках розуміння цього «нововведення», навіть ті, в кого ми орендуємо офіс чи замовляємо друк інформаційного матеріалу для проведення навчального семінару, повинні теж подавати е-декларацію. Окрім цього, це пряма дискримінація антикорупційників, оскільки виникає запитання, чому саме ці громадські активісти, а не активісти релігійних, благодійних чи інших організацій?
– Що думаєте про ситуацію із Русланом Марцінківим та Віталієм Меріновим, яких підозрюють у корупційних діях?
– Я думаю, що нашим чиновникам і депутатам потрібно краще читати закон, щоб не вигадувати, що на них хтось чинить тиск. Не залежно від статусу чи посади усі рівні перед законом. Якщо хтось вчинив порушення, то не повинен ухилятися від відповідальності, не йти раптово на лікарняний. Тому, думаю, треба бути законопослушним, якщо сам виступаєш з гаслами про життя в правовій державі.
– Наскільки широко у нас в області присутнє таке явище, як конфлікт інтересів. Порівняйте з іншими областям.
– Кількість судових рішень у сфері конфлікту інтересів збільшується у всіх областях України. А це підтверджує, що таке явище присутнє всюди – від села до національного рівня. Наприклад, це можна часто побачити, якщо перевірити допорогові закупівлі. Тому ми активно добивались запровадження публічного відбору переможців тендерів через ProZorro в Івано-Франківській міські раді, а зараз добиваємось цього на обласному рівні. Чим більше процесів прийняття рішень буде прозорим і публічним, чим більший буде контроль за діями влади громадян, тим менше буде присутнє явище «кумівства» при розподілі землі, бюджетних грошей тощо.
– Є активісти, котрі вважають, що правоохоронці у питаннях боротьби з конфліктом інтересів борються з депутатами сільрад, натомість обходять увагою великі міській чи районні, обласну ради. Погоджуєтесь з цим?
– Можу сказати, що за результатами співпраці нашої організації з правоохоронними органами відкриті кримінальні провадження, де фігурують особи різного рангу – починаючи від органів влади у районах і до облдержадміністрації чи міської ради Івано-Франківська. Хоча до деяких проваджень справді є питання. Наприклад, чому так довго тривають слідчі дії у справі про закупівлю оглядового майданчика на ратуші вартістю близько мільйона гривень? Цікавий нюанс, що усі договори на ремонтно-реставраційні роботи у м. Івано-Франківськ за 2016 рік укладені між головним архітектором та фірмою, де (вже в колишніх) засновницях є його родичка. Загальна сума всіх договорів склала 2 мільйона гривень. Добре, що це зацікавило міську прокуратуру, але погано, що затягуються слідчі дії.
– Що робиться для того, щоб уникнути конфлікту інтересів у прикарпатських органах влади?
– Виглядає на те, що на практиці не робиться нічого. Хоча й органи влади розробляють і затверджують такі документи як Положення чи Порядок щодо врегулювання конфлікту інтересів, але вони швидше за все просто існують. Не вірю в ефективність цього, як і у внутрішній контроль, бо він взагалі не об‘єктивний. Контроль за цим процесом має бути ззовні. «Антикорупційна платформа» власне й займається громадським контролем, водночас ми зосереджуємось на запровадженні таких «правил гри», які б унеможливлювали конфлікт інтересів та заангажованість при прийнятті рішень владою. Ще хотілося б відзначити активність місцевих ЗМІ у цьому питанні. Саме журналісти часто тримають руку на пульсі і актуалізують реальні проблеми у місті.
– Ви є представницею координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства при Івано-Франківській ОДА. У яких напрямках вона має працювати, щоб робота була результативною?
– Мені складно повірити, що схожі ініціативи при органах влади можуть розбудувати громадянське суспільство. Пройшло чимало часу, а за всі 4 місяці у 2017 році координаційна рада зібралась тільки 1 раз. У нашому регіоні критично низка кількість молоді серед громадських активістів, яка професійно може знаходити порушення і боротися з корупцією чи запроваджувати реформи на місці. Тому, якщо ми нарешті зберемось вдруге, то бачу за необхідність піднімати питання про розширення лав громадських активістів для «молодої крові» і підвищення професійності громадських активістів у тих сферах, в яких вони працють.
– Нещодавно ви озвучували результати дослідження, за якими Прикарпаття має найвищий рівень демократії в Україні. Що цьому посприяло та над чим ще слід працювати?
– Так, мала змогу бути частиною команди, що провела немале дослідження «Рівень демократичного розвитку областей України 2016». Це дослідження базувалось на опитуванні експертів усіх регіонів України з 10 різних сфер, чутливих до демократії – ЗМІ, громадянське суспільство, вибори, правосуддя, соціально-економічний стан і т.д. Потім показники порівнювались з іншими проведеними дослідженнями і на основі зведених опрацьованих даних було виведено оцінки розвитку демократії в різних сферах. Всеукраїнське дослідження показало, що Івано-Франківщина прогресує у порівнянні з іншими регіонами. Але це не найкращі показники, оскільки загальний бал Прикарпаття становить майже 3,5 з 5 можливих. Посприяло такій порівняно високій оцінці те, що поступово зростає соціальна відповідальність населення, є порівняно високий рівень свободи слова. Проблемною виявилась сфера діяльності правоохоронних і правозахисних органів, ну і незадоволення населення тим, як органи влади боряться з корупцією.
Хочу пояснити, що такі дослідження проводяться аби ідентифікувати певні проблеми. Так от, за даними дослідження рівня демократії, однаково проблемними для усіх регіонів України виявились корупція, недовіра до правоохоронних органів. Тому і надалі актуальним залишається завдання боротьби з корупцією на місцях. Організація «Антикорупційна платформа» готова і буде працювати над вирішенням проблеми корупції в Івано-Франківській області.
Розмовляла: Марія ГУРЕЦЬКА
Фото: Юрій ВАЛЬКО
Це теж цікаво
ФОТО ТИЖНЯ
