«Інклюзія сенсів та історії»: у Палаці Потоцьких розпочали дворічний міжнародний проєкт ревіталізації (ФОТО)
22 вересня в Івано-Франківську відбулася презентація проєкту «Простір–Ідентичність. Інклюзивна ревіталізація сенсів Палацу Потоцьких». Масштабна міжнародна ініціатива за підтримки уряду Швеції триватиме в місті до кінця 2027 року.
Про це пише «Галка» з події.
Проєкт втілює ГО «Палац» у партнерстві з КП «Простір Інноваційних Креацій “Палац”». Він є частиною загальноукраїнської програми «Інклюзивне містобудівне відновлення України» (2026–2027 рр.), що фінансується Шведським агентством з питань міжнародного співробітництва та розвитку (Sida) під егідою фонду «Shared City Foundation».
Під час відкриття заходу з вітальним словом виступила проєктна менеджерка Shared City Foundation та керівниця проєкту Елін Едстрьом (Elin Edström). Вона підкреслила, що ініціатива базується на методології Her City («Її місто») та розрахована на два роки — до кінця 2027-го.
За словами Елін Едстрьом, люди взаємодіють із міським простором по-різному залежно від віку, ґендеру та щоденних обов’язків. Залучення до планування містянок та груп, які зазвичай виключені з процесів прийняття рішень, дає унікальні та цінні знання для якісного відновлення спадщини.
Керівниця ГО «Палац» Лариса Поліщук зауважила, що мета ініціативи — розширити традиційне розуміння інклюзії, зробивши доступними для людей насамперед сенси та історію пам’ятки.
«Зараз ми маємо проблеми з розумінням цінності та сенсів спадщини як нашої ідентичності. Найпоширеніше питання від відвідувачів: “Де палац?”. Ми розглядаємо інклюзію як доступ мешканців до розуміння історії комплексу, призначення його корпусів та їхньої архітектурної цінності», — наголосила Лариса Поліщук.
Директор КП «ПІК “Палац”» Володимир Гайдар підкреслив, що практичним результатом проєкту має стати створення зрозумілої навігаційної системи комплексу та вироблення нових підходів до реставрації:
«Інклюзивність — це не лише фізична доступність до споруди, а й доступ до інформації. Наше завдання — апробувати нові інструменти залучення громади на території Палацу, щоб потім поширювати цей досвід на інші пам’ятки міста. Головне — зібрати стейкхолдерів, зрозуміти потреби відвідувачів та спільно напрацювати рішення», — зазначив Володимир Гайдар.
Практичною частиною заходу стала дослідницька прогулянка територією комплексу за участю студентів, урбаністів, архітекторів та мешканців міста. Мета — з’ясувати, як люди сприймають та інтерпретують простір Палацу Потоцьких, які місця й цінності виділяють, а що для них залишається «невидимим» або незрозумілим без додаткових знань.
Для цього учасникам роздали спеціальні жовті картки, що складалися з двох секцій — для замальовок та для текстових нотаток. На кількох зупинках під час прогулянки відвідувачі фіксували свої візуальні спостереження, відчуття та запитання щодо території, які згодом аналізували під час підсумкової дискусії.
Загалом упродовж 2026–2027 років у межах проєкту організовуватимуть воркшопи, збиратимуть усні історії (зокрема періоду, коли в комплексі діяв військовий шпиталь), а також проводитимуть професійні лекції з реставрації для молодих фахівців.
ФОТО ТИЖНЯ
