У законопроєкті про Східний ГЗК заховали правки, що загрожують знищенням Карпат і зелених зон

Верховна Рада 18 серпня розглядатиме законопроєкт №15122, який мав би стосуватися виключно Східного гірничо-збагачувального комбінату, однак до його перехідних положень внесли правки, які несуть загрозу руйнації Карпат і знищення зелених зон. 

Про це пише “Галка” з посиланням на громадську ініціативу “Голка”.

Автором правок виступив голова енергетичного комітету ВР Андрій Герус. Запропоновані зміни не стосуються діяльності самого Східного ГЗК. Натомість вони змінюють правила будівництва об’єктів відновлюваної електроенергетики та теплопостачання і дозволяють розпочинати роботи без оформлення земельної документації та проходження низки містобудівних процедур. 

Крім цього, забудовники вітроелектростанцій чи котелень отримають можливість прокладати дороги, вирубувати ліси та нищити біорізноманіття ще до того, як подадуть звіт про оцінку впливу на довкілля, – тобто проходити перевірку вже на зачищеній від природи території. 

Якщо законопроєкт №15122 приймуть у поточному вигляді, першим під удар потрапить високогір’я Карпат, де забудовники зможуть зводити вітряки без узгодження із громадами. У містах же це загрожує повторенням інциденту на столичних Теремках, коли під прикриттям “Плану стійкості” розпочали будівництво резервної тепломережі та без жодних дозволів вирубали сотні столітніх дерев.

Внесення таких правок перед другим читанням не лише порушує Регламент Верховної Ради та Конституцію України, а й безпосередньо загрожує євроінтеграції. Єврокомісія чітко вимагає від України не створювати нових винятків для процедур стратегічної екологічної оцінки. 

“У Конституції йдеться про принцип правової держави (ст.1). І розбудова правової держави – це головний блок вимог Європейського союзу. Також Конституція зобов’язує органи влади та посадовців діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами (ст. 19). Порядок роботи парламенту визначають Конституція та Регламент Верховної Ради (ст. 83). Цей обов’язок додатково закріплений і законом «Про правовий режим воєнного стану»: навіть під час воєнного стану Верховна Рада має діяти виключно в межах Конституції та законів. Тож дотримання Регламенту – це не формальність, а конституційний обов’язок парламенту. Це забезпечує щонайменше базовий рівень антикорупційного та громадського контролю за його роботою”, – повідомив аналітик “Голки” Георгій Могильний.

Експерт додає, що поправки до проєкту, який готується до другого читання, мають стосуватися тексту, прийнятого за основу, або відповідати предмету правового регулювання законопроєкту. Це передбачає ст. 116 Регламенту. Відступ від цієї процедури можливий лише у визначених Регламентом випадках. У ситуації із проєктом №15122 Верховна Рада такого рішення не ухвалювала, а запропоновані Герусом правки не стосуються предмета законопроєкту, прийнятого за основу”.

Сам Андрій Герус у коментарі “Голці” визнав наявність процедурних огріхів, але пояснив поспіх потребою готуватися до важкої зими:

“Обставини змінилися і нам треба готуватися до значно важчої зими. Ми обговорили правки на засіданні в комітеті й ті, хто стежать за роботою парламенту, за 8 днів можуть відреагувати. Це не той випадок, як рік тому було з правками по НАБУ і САП, коли було по суті кілька годин на все про все. Я знав, що можуть бути питання і надіслав документи народній депутатці з ЄС Іванні Климпуш-Цинцадзе задля подальшої комунікації (Климпуш-Цинцадзе займається захистом Карпат – ред.). Ще є час внести зміни і переформулювати, щоб навіть не виникало думки, що це може стосуватися Карпат і високогір’я”, – зазначає Герус.