На реставрацію двох кораблів за два роки запорізькі історики витратили близько 70 тисяч доларів.
Унікальні зразки затонулого дніпровського флоту знайшли друге життя. Два роки, день за днем, співробітники національного заповідника “Хортиця” в Запоріжжі реставрували дюбель-шлюпку 1737 року і байдак кінця 19-го століття. В майбутньому старовинні українські кораблі складуть частину експозиції поки ще неіснуючого музею судноплавства на Дніпрі, – передає РБК.
Вперше в незалежній Україні про затонулі кораблі заговорили в 1999 році, коли підводні археологи спільно з російським музикантом Андрієм Макаревичем дістали зі річкового дна “козацьку чайку” 1730 року. Тоді новина наробила багато шуму, але на фінансуванні досліджень це не позначилося. Втім, варто зазначити, що досліджувати затонулі судна почали ще за часів СРСР, в 60-х роках минулого століття. Ще одну спробу запорізькі історики зробили в 2004 році, коли знову-таки за підтримки Макаревича підняли “бригантину”.
Історія двох інших суден – дюбель-шлюпки і байдака – починається в 2010 році. Перше знайшли біля берегів Хортиці, друге – на дні Десни в Чернігівській області. “Цей корабель брав участь в російсько-турецькій війні 1735-1739 років і затонув, скоріше за все, навесні 1739 року. Тут на Дніпрі була ціла флотилія таких судів”, – розповів один із учасників проекту Віктор Кривоносов.
Призначення байдака було більш прозаїчним – судно використовували для вантажних перевезень. Корабель не мав настільки славну історію, що, скоріше за все, і дозволило йому краще зберегтися. “Я взагалі по життю оптиміст, але коли побачив результати підйому цих кораблів, не уявляв, що їх можна буде привести в порядок. На жаль, час невблаганний”, – зізнався Кривоносов.
Особливо час не пощадив дюбель-шлюпку, яку буквально відновлювали по частинах – носову частину взяли з одного піднятого судна, кормову – з іншого. Частини нанизували на так званий сталевий каркас. Дошка за дошкою судна знаходили друге дихання.
ФОТО ТИЖНЯ
