Патріотизм може бути здоровий і дієвий, а не самі лише гасла на білбордах.
Читайте також: Відомі подробиці кривавої розправи директора над підлеглим на Франківщині
Заступник голови політради УГП, мовний активіст, учасник руху «Геть від Москви» і співавтор закону про мову Святослав Літинський разом з юристом УГП вже не один рік відстоюють у судах українську мову. За цей час була майже півсотня судових справ і лише 5 програні. Завдяки їм маємо україномовну побутову і електронну техніку, автомобілі і паспорти, навіть банки, великі мережі одягу та місцеві ради заговорили державною мовою.
«Мій шлях почався ще за часів Помаранчевої революції з відмови купувати товар без українського маркування. Далі ця ініціатива розвинулася в судові позови, коли в 2012-му ухвалили «закон Ківалова-Колесніченка», спрямований на демонтаж державності, котрий стартував саме з демонтажу мови», – каже активіст.
Саме тому в УГП є ініціатива «Геть від Москви», яка спрямована на те, аби в Україні можна було отримати будь-яку інформацію і послуги державною мовою, а не змушено вивчати російську.
«Наприклад, МВС зобов’язує кожного з нас вивчити російську, щоб отримати в них довідку про несудимість, – говорить Літинський. – Чому я маю знати російську мову, щоб подивитися фільм на телебаченні чи користуватися новим автомобілем або пральною машиною, як було ще донедавна? Це не є нормально. Я не противник використання інших мов, крім української, у приватному житті. Але кожен громадянин України має право отримувати послуги саме державною мовою».
Перша судова справа була проти компанії Samsung, яка закінчилася перемогою. Щоправда, судові баталії тривали понад півтора року. А ще через пів року Samsung вже ввозила в Україну всі пральні машини з україномовним меню. Далі була ще не одна справа з іншими корпораціями.
З наступного літа всі інтерфейси в приладах, які мають програмне забезпечення, повинні бути українською, в іншому випадку прирівнюється до браку товару. Це дуже важливо, бо тоді товар можна повернути і вимагати, аби відремонтували протягом 15 днів, і потім за кожен день прострочки людина має право вимагати 1% від вартості товару. Якщо йдеться про купівлю авто, то це немалі гроші.
(компанія BMW після звернення активістів почала українізовувати меню автомобілів)
Також через суди Літинський змусив українські банки друкувати квитанції платіжного терміналу українською. А директор популярного онлайн магазину брендових речей таки погодився створити сайт українською мовою, щоправда, після політичного тиску.
У 2015-у Літинський звернувся до МВС із проханням надавати переклад українською мовою виступів Арсена Авакова. Святославу відмовили, але він знову звернувся до суду. І таки виграв його.
Святослав Літинський став першим громадянином України, який отримав паспорт без російськомовної сторінки. Ця боротьба супроводжувалася купою судових позовів – Міграційна служба довгий час відмовлялася видавати паспорт, заповнений виключно державною мовою. Зрештою приватна справа переросла в результативну державну.
Двомовність місцевих органів самоврядування – двічі неконституційна.
В Україні багато районів, міст, сільрад ухвалили регіональні мови: російську, угорську, румунську… При чому вони посилаються на неконституційний «закон Ківалова-Колесніченка». Мало того, у Конституції вказано, що питання мови не може регулюватися місцевими нормативно-правовими актами.
Святослав Літинський разом з юристами УГП уже зверталися в Одеську міську раду, суд і прокуратуру. І, зрештою, це таки спрацювало. Тобто вже є відповідна судова практика, і це мало би пришвидшити аналогічний процес у Харкові.
«Можу точно сказати про бездіяльність прокуратури, та про багато злочинців в поліції, однак не все так зле, бо суди ще працюють відносно добре, – говорить член УГП. – Треба робити висновки поки не пізно: згідно перепису 2001 року, 90% територій, де населення не вважало українську своєю мовою, зараз анексовані. Наразі, якщо ми не будемо приділяти увагу Закарпаттю, то матимемо там територіальні проблеми через 5-10 років».
«Ми з командою УГП докладемо всіх зусиль, аби через суд примусити Нацраду діяти в законній площині», – каже активіст. Річ у тім, що Нацрада з питань телебачення і радіомовлення є не просто бездіяльною, але й провокативно підтримує телеканали в прагненні далі русифікувати Україну.
«Хочуть на російський ринок? Нехай дублюють фільми російською – для них це коштує копійки», – говорить Літинський.
Юристи УГП уже скерували до Нацради лист про вимогу, моніторинг і реагування щодо мовного закону. Очевидно, що там відмовлять. Далі будуть оскаржувати в суді відмову.
Для тих, хто бажає долучитись до ініціативи «Геть від Москви» та відстоювати свої україномовні права, проводяться регулярні зустрічі зі Святославом Літинським в Івано-Франківському офісі УГП, за адресою: Короля Данила, 20. Запрошуємо долучатись до захисту української мови.
ФОТО ТИЖНЯ
