Українські традиції та благодійність: як іноземні студенти-медики у Франківську колядували (ФОТО)

Іноземні студенти Івано-Франківського національного медичного університету традиційно долучилися до українських традицій та обрядів.

Цього року майбутні лікарі разом із викладачкою кафедри мовознавства Ольгою Баб’як не лише колядували, а й долучилися до благодійності, йдеться на сайті ІФНМУ.

Спершу наші колядники взяли участь у благодійному проєкті заслуженої артистки України Галини Баранкевич «Легенда Святого Різдва». Подія відбулася 8 січня в концертній залі Івано-Франківського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Івана Франка. 14 січня студенти колядували в центральному корпусі університету, науковій бібліотеці, а також взяли участь у різдвяному концерті в народному домі «Просвіта».

Як каже Ольга Баб’як, участь у таких подіях дозволяє іноземним студентам краще опанувати українську розмовну мову, а ще доторкнутися до звичаїв і культури країни, в якій вони навчаються. Репетиції відбувалися в читальному залі університетської бібліотеки. Допомагав на репетиціях і концертних виступах студент Івано-Франківського національного технічного університету нафти й газу Роман Попович, який товаришує з одним зі студентів ІФНМУ.

«Ми спробували кілька колядок, студентам сподобалося, — розповідає викладачка. — Деякі фрагменти переробили так, аби слухачі зрозуміли, що колядують медики-студенти. Навіть не знаю, хто більше отримує задоволення від колядування: наші студенти чи ті, хто їх слухає. Справжні овації ми зірвали на концерті в «Просвіті». Дуже тішить, що студенти щиро цікавляться українськими традиціями. Такі події залишаться в їхній пам’яті назавжди, і коли вони повернуться у свої країни, то матимуть у серці частинку України».

До свого дійства Ольга Баб’як зі студентами придумали також особливу приповідку:

Я індійський пастушок,

Маю гарний цей мішок.

Ви вже не скупіться —

З нами поділіться.

Наостанок пропонуємо переспів гуморески Павла Глазового про мову від Ольги Баб’як:

Ходить вуйко по Франківську,

«Соткою» гуляє.

— А котра зараз година? —

Він усіх питає.

Перехожі пробігають,

Позиркують скоса:

Той рукою відмахнеться,

Той відверне носа…

А тут раптом з «Фамілії» вийшли іноземці.

Один глянув на годинник:

— Десять вже по сьомій!

Вуйко низько поклонився:

— Дякую, шановні!

Добре вчать у вас, в Франківську, українську мову!