Унікальне відкриття біля Делеви: археологи дослідили печерний монастир княжої доби над Дністром (ФОТО)
Біля села Делева на Івано-Франківщині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс з храмом і кельями монахів-пустельників, що не має аналогів в Україні та може датуватися княжою добою.
Про це пише Галка з посиланням на дослідників.
Археологи з Прикарпаття здійснили унікальне відкриття біля села Делева. Вперше вдалося детально обстежити скельно-печерний комплекс над Дністром, який може змінити уявлення про чернецтво на Прикарпатті.
Експедиція у складі археологів Миколи Кугутяка, Бориса Томенчука, Бориса Хруслова, Романа Кобильника та альпініста Дмитра Коломийця змогла дістатися до печер, розташованих на 30-метровій висоті над Дністром. Попередні спроби обстеження у 2016 році не увінчалися успіхом через складність доступу.
Археологічна пам’ятка розташована у травертиновому скельному виступі шириною понад 20 метрів і висотою 12 метрів. Зверху є рівний майдан розміром 35 на 20 метрів, а за чотири метри від краю виявлено вертикальну шахту, якою місцеві жителі спускалися до печер під час небезпеки.
Комплекс складається з кількох гротів, з’єднаних штучними тунелями. Перший грот розміром 2 на 2 метри має вирубані пази для кріплення дерев’яних конструкцій, що закривали вхід. На його стінах вирізано графічне панно з хрестами, символами та антропоморфними фігурами.
Найбільше вражає великий грот-храм довжиною п’ять метрів і шириною три метри з апсидою та склепінчастими зводами висотою 3,5 метра. На прошліфованих стінах збереглися фрагменти графічних зображень з церковної історії.
Окремо розташований “Малий грот” розміром 3 на 5 метрів з центральною частиною, що нагадує поховання. Тут виявлено наскельний рельєф монаха чи святого з хрестами, а також три різновеликі ніші.
За словами дослідників, подібних печерних культових споруд у Галичині та Україні досі не виявляли. Комплекс нагадує афонські калії та карулії – “чернечі орлині гнізда” і, ймовірно, був визначним духовним осередком княжої доби.
Археологи припускають, що тут існувала потужна пустельницька традиція за зразком Антонія Печерського. Місцеві аскети перебували в постійній молитві, дотримуючись суворої духовної аскези.
Багата знаково-символічна спадщина комплексу свідчить, що ще в епоху енеоліту тут було печерне святилище, подібне до виявлених в Одаях, Кунисівцях, Ямниці та інших місцевостях.
Дослідники не виключають, що над скельним виступом міг існувати кіновійно-гуртожитній монастир, як це мало місце в багатьох локаціях давнього Галича.
Читайте також:
ФОТО ТИЖНЯ
