Урізноманітнення насаджень та “зелений” бюджет участі: у Франківську презентували концепцію розвитку зеленої інфраструктури

В Івано-Франківську презентували концепцію розвитку зеленої інфраструктури. Експерти підготували рекомендації та стратегію до 2035 року.

Про це пише “Галка” з місця події.

Упродовж кількох місяців Фонд Семена Обломея та Urban Progress працювали над комплексною політикою озеленення для громади в межах проєкту “Стратегія Івано-Франківська”. Концепцію розвитку зеленої інфраструктури розділили за п’ятьма напрямками: управління зеленою інфраструктурою, розвиток мережі зеленої інфраструктури, утримання та розвиток зелених насаджень, цифрова трансформація, партнерство та просвітництво.

Управління зеленою інфраструктурою

На сьогодні озеленення міста складається з окремих зелених зон, проте вони не завжди пов’язані між собою, що обмежує їхню функціональність і доступність для мешканців. Ідеальна модель міського озеленення передбачає систему зелених коридорів, яка об’єднує парки, сквери, природні території та малі річки у єдину екологічну мережу.

Важливою особливістю міста є наявність річок, зокрема двох Бистриць, які могли б стати ключовими елементами цієї системи. Однак доступ до них часто ускладнений через хаотичну забудову та відсутність облаштованих пішохідних маршрутів. Багато жителів навіть не підозрюють про існування малих річок, адже вони перебувають у занедбаному стані або взагалі засипані.

Щоб покращити ситуацію, потрібно не лише створювати нові зелені насадження, а й працювати над їх інтеграцією у спільну систему. До потенційних рішень можна віднести:

• Захист і розвиток зелених коридорів уздовж річок.

• Зміну цільового призначення земель під існуючими зеленими зонами, щоб унеможливити їхню забудову.

• Забезпечення доступності зелених зон у межах 500 метрів для всіх мешканців.

• Впровадження системи компенсаторного озеленення.

• Інтеграцію екологічної мережі, що включає як громадські, так і приватні зелені території.

• Розширення озеленення під час проєктування нових житлових районів.

На думку експертів, Івано-Франківськ має великий потенціал для розвитку зеленої інфраструктури. Для ефективного управління необхідно створити єдиний орган, впровадити механізми аутсорсингу та чітко розподілити обов’язки між виконавцями та управлінцями. Такий підхід дозволить місту зберегти свої природні ресурси та підвищити якість життя мешканців.

Його основні завдання включатимуть:

• Чітке визначення функцій та напрямів діяльності, що забезпечить ефективне управління природними ресурсами міста;
• Співпрацю з управлінням енергозбереження, екології та переходу на автономне опалення, зокрема в питаннях, що стосуються озеленення та екологічного розвитку;
• Взаємодію з органами міської ради, які займаються благоустроєм, аби забезпечити комплексний підхід до збереження та розвитку зелених зон;
• Розвиток професійних навичок працівників сфери озеленення, що сприятиме підвищенню якості догляду за міськими насадженнями та парками;
• Розширення спектру екологічних ініціатив, спрямованих на покращення умов життя мешканців Івано-Франківської громади;
• Створення такого органу, на думку експертів, дозволить місту ефективніше впроваджувати екологічні стратегії, сприятиме покращенню стану озеленення та допоможе інтегрувати зелену інфраструктуру в міський простір, підвищуючи комфорт і якість життя мешканців.

Розвиток мережі зеленої інфраструктури

Європейський досвід, зокрема практика міста Люблін, свідчить, що ефективною моделлю є розподіл функцій між управлінськими органами та виконавцями. Там озеленення здійснюється через тендери, а контроль за якістю виконаних робіт ведеться незалежно. Такий підхід дозволяє ефективніше контролювати процеси та залучати приватні компанії до виконання робіт. Для України це означає необхідність створення окремого органу для планування та координації озеленення, з чітко визначеними функціями та завданнями.

“Місто має унікальне розташування між двома річками, що відкриває значні можливості для розбудови природних територій. У громаді вже є мережа скверів та кишенькових парків, однак більшість із них розташовані на землях житлової та громадської забудови. Це створює ризики, адже така земля може бути перепрофільована під забудову. Крім того, зелені зони розташовані нерівномірно, нові райони розвиваються без належного планування, а природні території не завжди захищені” —  каже експертка Любов Колосова.

Основні принципи розвитку зеленої інфраструктури – достатність та доступність. У сучасному міському плануванні важливою є концепція пішохідної доступності, згідно з якою парки та зелені зони повинні розташовуватися в межах 300-500 метрів від житлових районів. Українське законодавство базується на радянських нормах, що визначають кількість зелених зон за кількістю квадратних метрів на мешканця. Проте такі норми не враховують рівномірність розподілу територій та їхню доступність.

Реалізація цих принципів вимагає розробки комплексної стратегії розвитку зеленої інфраструктури, що включатиме створення єдиного управлінського органу, впровадження прозорих процедур контролю, а також адаптацію до міжнародних стандартів у сфері міського озеленення.

Утримання та розвиток зелених насаджень

Команда Urban Progress також розробила рекомендації щодо вуличного озеленення. 

Впровадження системи комплексного озеленення, розробка схеми екологічної мережі, відновлення системи лісосмуг – усе це є частиною екологічного планування міста. Особливо важливо розглядати питання озеленення неміських територій, що межують з містом.

“Окремо варто звернути увагу на питання утримання та догляду за зеленими насадженнями. Наприклад, Центр розвитку та рекреації вже застосовує багаторічні квітники та використовує сучасні методи догляду за молодими деревами. Проте загалом у місті недостатньо впроваджені сучасні практики догляду та захисту зелених насаджень”, —  каже Любов Колосова.

Також необхідно впроваджувати європейські стандарти догляду за деревами. Вони розроблені фахівцями з різних країн, є універсальними та вже перекладені українською мовою.

Розширення типології озеленення в законодавстві є ще одним важливим кроком. Наразі законодавчі норми містять обмежену кількість варіантів озеленення – дерева, газони, квітники. Проте існують інші стійкі варіанти, які варто додати, такі як багаторічні насадження, різнотрав’я, захисні смуги тощо.

Важливо також забезпечити диференційований підхід до поводження з природними територіями. Наприклад, інвазійні види рослин потребують окремого підходу та відповідних методів контролю.

Крім того, місто повинно адаптуватися до кліматичних змін. За результатами опитувань, найбільшою загрозою для мешканців є спека та посуха. Тому необхідно підбирати відповідні типи озеленення, які допомагатимуть зменшити ці негативні впливи.

Очікуваний результат реалізації всіх цих заходів – перехід від традиційного озеленення до екосистемного підходу, де зелені насадження будуть розглядатися як невід’ємна частина екосистеми міста, що підвищить їхню стійкість до змін клімату та поліпшить якість міського середовища.

Цифрова трансформація

У багатьох містах України бракує чіткої стратегії модернізації міських просторів, а наявні обліки є розрізненими та часто неактуальними. Експертка наводить як приклад проєкт “Зелена мапа”, який мав забезпечити цифровізацію інформації про зелені зони, не оновлюється і не використовується на повну потужність. Водночас Центр розвитку міста та рекреації вже почав роботу над створенням цифрових баз, закупивши номерні бірки для дерев. Проте цей підхід охоплює лише окремі об’єкти і не вирішує проблему загальної інвентаризації.

Відсутність централізованого реєстру міського озеленення створює труднощі в оцінці загроз, таких як хвороби дерев. Наприклад, якщо виявляється загроза певному виду, немає ефективного інструменту для швидкого аналізу та прийняття рішень. Аналогічно, у парках часто можна зустріти сухі або заражені дерева, які неможливо своєчасно замінити через нестачу даних та фінансування.

Різні міські служби ведуть власні бази даних, що ускладнює координацію їхньої роботи. Замість витрачання ресурсів на дублювання інформації, необхідно створити інтегровану систему, доступну для всіх зацікавлених сторін. Геопортал міста міг би стати ключовим інструментом для планування озеленення, визначення місць для нових посадок та врахування підземних комунікацій.

Створення єдиної цифрової платформи дозволило б не лише забезпечити публічний доступ до інформації про зелені зони, а й розширити можливості аналітики. Наприклад, системи, які використовуються у європейських містах, дають змогу ефективно керувати озелененням через автоматизоване управління завданнями. Виконавці отримують конкретні задачі через систему, виконують їх і звітують про результати в електронному форматі, що значно оптимізує процеси й бюджетування.

Такий підхід, за словами Любові Колосоватої, також сприяв би залученню мешканців до контролю за міськими просторами. Важливим елементом цифрової трансформації є інтеграція механізму звернень громадян, що дозволило б жителям оперативно повідомляти про проблеми з озелененням і отримувати зворотний зв’язок. Таким чином, цифровізація управління зеленими зонами зробить цей процес прозорішим, ефективнішим і більш орієнтованим на потреби громади.

Партнерство та просвітництво

Цей напрямок експерти пропонують розділити на кілька ключових аспектів.

Перший — співпраця всередині країни, зокрема між державними та місцевими органами влади. Другий — взаємодія з науковими установами.

“В Україні є інститути та кафедри, де студенти постійно працюють над курсовими та магістерськими дослідженнями. Проте ці роботи рідко мають практичне застосування через відсутність системної взаємодії. Місто може стати замовником таких досліджень, отримуючи якісні аналітичні матеріали для покращення міського середовища”, —  каже Любов Колосова.

Важливим, на думку Любові, є також партнерство з бізнесом і громадським сектором. Дослідження доводять, що озеленення поблизу комерційних об’єктів підвищує їхню привабливість і вартість нерухомості. Залучення забудовників до екологічних ініціатив може стати вигідною стратегією для розвитку міста. Водночас громадський сектор, попри свою активність, має недостатньо екологічно орієнтованих організацій. Стимулювання їхнього розвитку допоможе місту мати потужного партнера для реалізації грантових та екологічних проєктів.

Окремо слід виділити співпрацю з мешканцями. Йдеться про підвищення екологічної обізнаності, підтримку ініціатив бюджету участі та створення комунікаційних майданчиків для взаємодії. У Франківську вже проводяться акції “Посади дерево пам’яті воїна”, “Шкільний сад”, екскурсії та спортивні події в парках, залучається локальний бізнес. Важливо розвивати ці ініціативи та створювати умови для ефективнішої комунікації.

Дослідження показали, що 67% опитаних готові долучитися до міського озеленення. Це значний потенціал, який можна використати. Для цього необхідно спростити комунікацію, підвищити рівень інформування, створити єдиний інформаційний ресурс про екологічні ініціативи міста та залучати до розробки проєктів ширше коло зацікавлених осіб.

Рекомендації:

• створення єдиної інформаційної платформи;

• розвиток освітніх програм з екологічної просвіти;

• тісніша співпраця з науковими установами;

• активне залучення громадських організацій;

• впровадження “зеленого” бюджету участі.

Читайте також: Франківців кличуть долучитися у фокус-групи з озеленення міста