“В місті є важливіші проблеми”: чи варто перейменовувати Івано-Франківськ на Станіславів (ФОТО)

У розмові з “Галкою” кандидат історичних наук і доцент кафедри міжнародних відносин КНУ ім. В. Стефаника Петро Гаврилишин пояснив, чому вважає, що Івано-Франківськ не варто перейменовувати на Станіславів.

Петро Гаврилишин вважає, що питання перейменування Івано-Франківська на Станіславів зараз є недоцільним. За його словами, зміна назви міста потребує значних витрат — від зміни документів до створення нових вивісок та печаток, а в умовах війни це може бути надмірним фінансовим навантаженням. Гаврилишин підкреслює, що набагато важливіші витрати — це підтримка армії та забезпечення фізичного виживання країни. Він зазначає, що зараз потрібно зосередитися на важливих і нагальних питаннях, таких як боротьба з екологічними проблемами, модернізація інфраструктури та створення нових робочих місць.

Історик також додає, що хоча з маркетингової чи туристичної точки зору зміна назви може виглядати логічно, з державницької перспективи, це питання має менший пріоритет порівняно з іншими проблемами, що стоять перед містом та країною. Він наголошує на проблемах забруднення навколишнього середовища, погіршення екології та необхідності покращення якості життєвого середовища для мешканців, адже ці питання важливіші за питання назви міста.

“У нас стільки проблем і клопотів. Починаючи зі спалювання сміття, що призводить до погіршення екологічної ситуації. Закінчуючи проблемою з переробкою сміття. Є купа питань, які треба вирішувати. Потрібно замінювати старі радянські труби, щоб була чиста вода. Труби, а не назви. Створювати робочі місця, а не тільки займатися будівництвом новобудов. У нас є дуже помітний лобізм. І ми мусимо це визнавати”, – підсумовує Гаврилишин.

Історик звертає увагу на те, що Івано-Франківськ переживає хвилю стрімкої урбанізації, яка суттєво змінює обличчя міста. За його словами, чимало людей переїжджали сюди з Києва, шукаючи спокійніше середовище, менше будівництва, менше заторів і ближчий контакт із природою. Але тепер сам Франківськ починає повторювати долю столиці — інтенсивна забудова, зокрема біля міського озера, поступово знищує природні пейзажі, які ще донедавна були однією з переваг міста.

На його думку, нинішній етап розвитку можна назвати періодом дикого первинного накопичення капіталу, коли економічні інтереси домінують над громадськими. Гаврилишин не уникає теми відповідальності міської влади, яка, на його переконання, має давати відповіді на складні запитання, що стосуються балансу між забудовою, екологією та якістю життя. Ці питання, як він каже, зависають у повітрі, але неминуче звучатимуть голосніше.

У такому контексті, питання перейменування чи навіть скорочення назви міста виглядає, на його думку, надуманим і другорядним. Він вважає, що місту зараз набагато більше потрібні зважені рішення щодо його просторового та екологічного розвитку, ніж символічні жести.

Читайте повну версію матеріалу, де розповідається про три недооцінені історичні локації Івано-Франківська, яке найбільш переоцінене місце у Франківську з історичної точки зору, чому вулиця Труша — найкраща з найменших, чи достатньо досліджена історія Прикарпаття в часи Другої світової війни, для чого меморіал “вічного вогню” поблизу вокзалу, чому наше місто назвали саме Івано-Франківськом, чи варто перейменовувати Івано-Франківськ на Станіславів, як Івано-Франківськ реалізує свій історичний та архітектурний потенціал у туризмі, чи варто запроваджувати у вишах предмет «франківськознавства».