В обласній лікарні Франківська вперше відновили груди після раку власними тканинами пацієнтки

Теми: Життя, Франківські новини
В обласній лікарні Франківська вперше відновили груди після раку власними тканинами пацієнтки

В обласній клінічній лікарні вперше провели мікросудинну реконструкцію молочної залози власними тканинами пацієнтки після лікування раку.

Про це пише “Галка” з посиланням на КНП ОКЛ Івано-Франківської обласної ради.

Під час операції хірурги використали шкіру та жирову клітковину з живота жінки, зберігши м’язи та нерви. Про це розповів реконструктивний пластичний хірург Олександр Ломпас, який разом із командою виконав операцію.

“Пацієнтка – жінка середнього віку, якій через онкозахворювання виконали мастектомію, — розповідає хірург Микола Пилипів. —Після онкологічного лікування вона хотіла відновити форму грудей, оскільки ділянка не виглядала естетично красивою: була асиметричною, як за формою, так і за відчуттями не нагадувала свою залозу”.

“Ми застосували метод DIEP flap, – пояснює хірург Ломпас. Абревіатура DIEP розшифровка за назвою судини, яка живить цю тканину: Deep Inferior Epigastric Perforator. Ось як описує його лікар: “Беремо шкіру й жирову клітковину на животі та виділяємо її на маленькій судині товщиною всього 1,5–2 міліметри яка йде через прямий мʼяз живота. Акуратно обходимо м’яз і зберігаємо нерви для того, щоб прямий м’яз живота був повністю функціональний. Після цього забираємо жирову клітковину, яка живиться цією судиною і знаходимо маленьку судину на грудній клітині, зшиваємо судини та формуємо молочну залозу”.

Особливість методики є в тому, що жирова клітковина за консистенцією, за дотиком найбільше нагадує жіночі груди. Відповідно пацієнтка отримує результат, який найбільше схожий на її власну натуральну залозу.

Є ще один бонус, кажуть лікарі:

“Коли ми забираємо шкіру з жировою клітковиною з живота, ми закриваємо донорську ділянку, як і під час естетичної абдомінопластики. У деяких пацієнток, які мають надлишок шкіри та жирової клітковини, виходить два в одному: ми беремо тканини для реконструкції молочної залози, а ділянка передньої черевної стінки візуально навіть покращується”.

У медичному закладі пояснюють, що техніка DIEP-клаптя стає популярною. Сьогодні в хірургії домінує відновлення грудей за допомогою імплантів.

“Проблема в тому, що це – не панацея, вони підходять не всім пацієнткам”, – каже лікар. Якщо жінка отримує променеву терапію, то через опромінення шкіра стає твердою й немобільною, що провокує таке ускладнення як капсульна контрактура: “У пацієнтки є об’єм, але цей об’єм «стоїть» каменем на грудях. Жінки відчувають значний дискомфорт у повсякденному житті”.

Стратегічна перевага методу DIEP-клаптя відкривається у довгостроковій перспективі. Попри складність на старті, відновлення грудей власними тканинами зрештою виявляється фінансово вигіднішим і для пацієнтки, і для системи охорони здоров’я загалом.

“Пацієнтка одразу отримує велику реконструкцію, а надалі протягом року-півтора ми проводимо лише невеликі естетичні докорекції для симетрії та відтворення соска й ареоли. Через два роки жінка каже нам “до побачення” і більше не повертається, бо коли ми закінчили, то закінчили повністю, більше ніяких ревізій робити не потрібно”, – пояснює Олександр Ломпас.

Перед оперативним втручанням пацієнтці проводять обстеження: лікарі мають оцінити стан і прохідність судин, а також визначити чи достатньо тканин на животі для перенесення та чи можна безпечно закрити донорську ділянку. Хірург наголошує, що це технічно складна операція з ризиком втрати перенесеного клаптя. Тому з пацієнткою заздалегідь обговорюють можливі ускладнення та альтернативні методи реконструкції.

Операція тривала близько 9-10 годин. До неї долучилися шестешро хірургів, анестезіологічна та медсестринська бригади. За словами Олександра Ломпаса, він опанував цю методику під час двох шестимісячних стажувань у Канаді, де працював із провідними фахівцями з мікросудинної реконструкції молочної залози.

Нині пацієнтка почувається добре та готується до виписки зі стаціонару. Попереду – тривалий період реабілітації з обмеженнями фізичних навантажень. Відновлення ареоли та соска, а також можливі естетичні корекції заплановані на наступних етапах.

Читайте також: