За останні роки про міський пологовий будинок не говорив хіба що лінивий. Породіллі скаржилися на погані умови перебування у закладі, недостатнє харчування та потребу давати хабаря, якщо ти хочеш гідного ставлення від персоналу. Натомість влада звітує про суттєві зміни – ремонти відділень, нову техніку у медзакладі.
Читайте також: Марцінків влаштував нараду в пологовому будинку і вирішив, що закладом має керувати жінка (ВІДЕО)
Про це та інше «Галка» поспілкувалася з головним лікарем міського пологового будинку Сергієм Стефанко.
– Днями минає рік, як ви очолили комунальне некомерційне підприємство «Івано-Франківський міський клінічний перинатальний центр». З якими завданнями від влади і від себе тоді йшли на цю посаду, та скільки з них вдалося виконати?
– Передусім було завдання провести реформування закладу згідно вимог міністерства охорони здоров’я і створити комунальне некомерційне підприємство. Ми були першим закладом охорони здоров’я області, який став на нові рейки господарювання. У своїй роботі ми діємо згідно плану основних організаційних та структурних змін, плану проведення капітальних ремонтів і оновлення матеріально-технічної бази, зокрема закупівлі медичного обладнання.
Але передусім ми планували зробити структурні реформи. Так склалося, що у міському клінічному пологовому будинку не було цілого ряду важливих структурних підрозділів. І треба негайно виправляти ситуацію. Тому створення нових відділень це наш пріоритет.
Потрібні відділення «інтенсивної терапії для новонароджених», відділення «анестезіології з ліжками інтенсивної терапії для жінок» у гінекології; «клініко-діагностична лабораторія з ургентною службою». Що потрібно зробити для цього? Знайти приміщення, зробити ремонт; Закупити необхідне обладнання; Ввести в штатний розпис відповідний персонал і знайти для них гроші на заробітну плату. І це все треба профінансувати.
І дещо вже вдалося, – ми утворили відділення інтенсивної терапії для новонароджених. Урочистого відкриття ще не було, оскільки вирішуються питання по кадрах та уточнюється графік чергувань персоналу, проводиться поточний ремонт відділення. Крім того, у дане відділення закупили і ввели в експлуатацію новітнє обладнання на три з половиною мільйона гривень. Відкриття відділення інтенсивної терапії для новонароджених планується після завершення всіх організаційних питань.
Далі планується в гінекологічному корпусі створити повноцінне відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії для жінок. В акушерському корпусі таке відділення вже працює. В даний час в гінекологічному корпусі проводиться капітальний ремонт необхідних приміщень. На третьому поверсі буде знаходитись кафедра акушерства та гінекології ІФНМУ, а на п’ятому поверсі, де зараз знаходиться кафедра, поруч з операційними блоками, як це і належить, буде розміщена відділення реанімації. До цих пір наш заклад, згідно угоди про співпрацю між нашими закладами, користується послугами обласного перинатального центру (ОПЦ), у якому на четвертому поверсі в цьому ж гінекологічному корпусі розміщується реанімація.
– Які зараз головні проблеми у Івано-Франківському міському перинатальному центрі? Як плануєте їх вирішувати?
– Головні проблеми перинатального центру зараз стосуються матеріального плану та обладнання, але ми системно, поступово намагаємося вирішувати їх. У нас є план розвитку нашого закладу, який торкається розвитку матеріально-технічної бази, а також удосконалення структури закладу, зміцнення кадрового складу. Капітально ремонтувати потрібно всі структурні підрозділи по черзі. Ми маємо два п’ятиповерхові будинки: акушерський корпус по вулиці Сахарова, і гінекологічний корпус по вулиці Чорновола. Один з них був зданий ще в 1981 році, а другий в 1989 році. Вони підлягають капітальному ремонту через те, що практично все потребує заміни: мережі холодного та гарячого водопостачання, каналізація та електрична мережа, сантехнічне обладнання, вікна і двері, а також капітальний ремонт палат і т.д.
А поміж тим, для того, щоб підтримувати нормальні умови перебування пацієнтів та умови праці медичного персоналу, ми щоденно робимо поточні ремонти палат, коридорів, підвалів, маніпуляційних, процедурних. Минулого року ми замінили на металопластикові близько 80 вікон, а потім своїми силами поробили «відкоси».
Нещодавно було здійснено капітальний ремонт в акушерському відділені №2 де було відремонтовано три родильні зали та операційну. В акушерському відділенн №1 провели капітальний ремонт одного великого родзалу, який також нам служить за резервну операційну і ремонт основної операційної та планується ремонт ще семи родзалів. На даний момент в акушерському корпусі приміщення, де приймаються пологи і робляться операції, де має бути суворий режим і стерильність – суттєво оновили.
В гінекологічному відділенні №1 гінекологічного корпусу, де проводяться операції також зроблено повністю ремонт операційного блоку з частковою заміною апаратури (світильники операційні, операційні столи, дихальні апарати) .
– Якими є нині джерела фінансування в Івано-Франківському міському перинатальному центрі? На що їх вистачає?
-Джерелами фінансування закладу є субвенція з державного бюджету та часткове фінансування з міського бюджету, де 75 % від кошторису займає заробітна плата та нарахування на неї, 15% від кошторису займають видатки на комунальні видатки та енергоносії ,10 % – інші видатки ( медикаменти, продукти харчування, господарські товари та ін. ) . А що стосується розвитку капіталовкладень у капітальні ремонти та обладнання, то такі видатки з державного бюджету не передбачені, а плануються тільки з фонду розвитку міста. За попередні роки держбюджет це не фінансував, тому дані кошти виділяв міський або обласний бюджет. Зокрема, обласний бюджет виділив гроші на ремонт акушерського відділення №1 і гінекологічного відділення №1, про які я вже говорив. А в основному левову частину фінансування проводить міський бюджет.
– Скільки отримуєте спонсорських коштів? Наскільки прозорим є їх надходження та використання?
-На першому поверсі у гінекологічному корпусі розташований стенд, на якому розписані всі благодійні кошти, по надходженню і по видатках, якщо я не помиляюся, це 1,8 мільйона гривень за десять місяців. Кошти надходять через термінали, тобто ніякої готівки. Благодійні кошти найчастіше використовуються для поточних господарських потреб закладу та придбання недуже дороговартісного обладнання. Наприклад, нещодавно закуплено 2 холодильники і 2 морозильні камери у харчоблок на суму – 40,0 тис. грн., м’який інвентар (матраци, постільна білизна і т.д.) на суму – 84,0 тис. грн., принтери – на суму 20,6 тис. грн., купили пральну машину за суму 10,2 тис.грн, провели перетяжку 44 старих крісел на суму 12,54 тис. грн. і вони стали як нові, закуплено 27 настельних (ледівських) світильники на суму 6,0 тис.грн, закуплено 110 м.кв. керамічної плитки на підлогу – на суму 13,0 тис.грн, виготовлено інформаційні стенди на виконання вимог МОЗ України (10 шт) – на суму 8,7 тис. грн.
– Якою є нині динаміка народжуваності в місті, у вашому закладі?
– Я спеціально для себе веду табличку динаміки народжуваності. Ми щоденно надаємо дані у статистичний кабінет міста, підраховуємо підсумки кожного місяця, а потім підводимо підсумки по кварталах. Кількість дітей, що народилися за 10 місяців 2018 року – 1947 дитини, а за відповідний період 2017 року ця цифра – 1791 дитина, тобто у нашому закладі народилося на 156 дітей більше. Тепер дивимося кількість пологів за цей рік – 1924, а за такий самий період 2017 року – 1777. Тобто цього року пологів на 147 більше.
Якщо говорити офіційною мовою, то це свідчить про високий рівень надання акушерсько-гінекологічних послуг у закладі. Хоча минулі роки у народжуваність так само падала, але в 2018 році почала рости. Можу сказати, що в області немає жодного закладу, крім нашого, де б збільшилась кількість пологів і народжуваність. Є багато причин і факторів, тому точно не знаю з чим це пов’язано. Можливо після того, як відбулося реформування, покращився мікроклімат в колективі, а можливо через те, що я трохи навів порядок з обліком вагітних і госпіталізацією на пологи. Дали лікарям трохи більше прав, але і більше відповідальності з’явилося. Адже хтось просто лягає у стаціонар, а хтось йде саме до відповідного лікаря. А якщо лікар каже, що не йдіть до нас народжувати, бо я тобі тут нічим не допоможу, бо не відіграю ніякої ролі, то зрозуміло, що людина не піде до нас. А інший фактор – це відсутність у закладі важких резонансних ускладнень при пологах. Бо не раз були випадки в районах, коли жінки помирали, то тоді там різко падала народжуваність. Люди бояться такого закладу і зразу тікають в інші заклади. Крім того, як я уже казав, ми провели ремонти у операційних і родзалах, поміняли вікна в усіх палатах в акушерському корпусі, тобто суттєво покращилися умови для вагітних і породіль. Хочу відмітити, що у нашому закладі народжують також вагітні з районів області, загалом це десь 30% від усіх пологів за рік.
– Одним з параметрів медицини у пологових є рівень смертності – яка тут ситуація у закладі?
– Що ж стосується смертності, то материнської смертності у нас немає і таких випадків у нас останні роки не було. А є те, що називається перинатальна смертність то вона є, але за рахунок мертвонароджень. Це тоді, коли жінка вагітна і в неї внутріутробно, з тих чи інших причин, ще не народившись, дитина гине. Кожен такий випадок ми детально розбираємо на медичних конференціях. На цей час є двоє дітей, які померли внаслідок недоношеності. Для прикладу, не називаючи прізвищ, розшифровую конкретні випадки: вагітність недоношена, 33 тижні, множинні вади розвитку плода, передчасне відшарування плаценти. Або інший випадок, вагітність 26 тижнів, передчасне відходження навколоплідних вод, крайня ступінь незрілості дитини, гостра плацентарна недостатність. А таких дітей, щоб народилися живими, а головне життєздатними, а потім померли у закладі немає. Для інформації, в нормі дитина має народитися через 37 тижнів внутріутробного перебування, з вагою більше 2,5 кг і зростом більше 35 см. Найскладніше буває з дітьми народженими від передчасних пологів, тому і відділення «інтенсивної терапії для новонароджених», тому і апаратура сюди в першу чергу.
– Як багато жінок звернулися до центру за останній час, задля лікування, яким зробили операції – яка тут статистика і про що вона свідчить?
– Важко відразу відповісти. Заклад працює цілодобово, усі дні тижня, у вихідні і святкові дні, і надає як ургентну так і планову акушерсько-гінекологічну допомогу. Крім того, що в нас у закладі є акушерський і гінекологічний стаціонар, є ще три жіночі консультації. Тому люди можуть звертатися і за медичною допомогою амбулаторно, тобто в жіночу консультацію до свого лікаря з приводу якихось гінекологічних патологій, а коли вони вагітні – ставати на облік. Про пологи ми вже проговорили. Тепер про роботу гінекології. У гінекологічних відділеннях за 9 місяців цього року проведено 456 великих операцій, з них 196 лапароскопічних, крім того 1453 малих гінекологічних операцій. Статистика свідчить про те, що заклад завантажений роботою, функціонує на повну потужність і має хорошу репутацію у мешканок як міста так і області.
– Напевне, найважливіші аспекти в роботі Івано-Франківського міського перинатального центру – кадри та належне матеріально-технічне забезпечення. Почнемо з останнього – наскільки зараз перинатальний центр належно оснащений?
– Як я вже казав, ми маємо програму нашого розвитку і відповідно до неї працюємо. Наше обладнання, матеріально-технічне оснащення потребує оновлення та осучаснення. І в це вкладаються великі суми коштів. Цьогоріч ми закупили для діагностичного відділення ультразвуковий апарат на який витратили 2 мільйона 25 тисяч та вагінальний датчик до іншого існуючого апарату, за який заплатили 219 тисяч гривень.
Відповідно пішли видатки на відділення інтенсивної терапії новонароджених: закупили реанімаційну систему, систему тотальної гіпертермії новонароджених, інкубатор новонароджених закритого типу, монітор пацієнта для новонароджених з модулем амплітудно-інтегрованої енцефалографії і т.д. Загальна сума витрат на придбання даного обладнання 3,5 мільйона гривень.
Ми за 2018 рік закупили 34 дитячі ліжечка, 23 пеленальні столики та дозамовляємо ще 16. Закупили 45 ліжок для дорослих, але поставили наразі тільки сім. Цього року також будуть міняти близько 100 старих дерев’яних вікон, встановлення на них жалюзі та замінять 15 дверей. В кожний відділ, де жінки знаходяться цілодобово, закуплено чайники та мікрохвильові печі.
– Якої техніки вам ще не вистачає?
– Нам потрібно створити новий структурний підрозділ «Клініко-діагностична лабораторія з ургентною службою». Зараз виготовлена проектно-кошторисна документація по капітальному ремонту даного відділення, проводиться експертиза проекту. Отже, закладу необхідно обладнати сучасну лабораторію, але першочергово буде проведено капітальний ремонт приміщення, тоді вже закупимо обладнання і приймемо на роботу працівників. Вже є список того, що нам потрібно і вартість складає близько 4,5 мільйонів гривень. Такий самий список з потрібним обладнанням склали для відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії для жінок. Як я уже казав, ремонт приміщень під це відділення буде завершений вже цього року. Нам потрібні апарати штучної вентиляції легень, спеціальні монітори пацієнта, дефібрилятори, пульсоксиметри та інше. І на це потрібно близько трьох мільйонів гривень.
– Щодо харчування. Кажуть, після розголосу у соцмережах, в Івано-Франківську збільшили витрати на харчування для породіль, яка це зараз сума? Що отримають жінки під час перебування в пологовому?
– З серпня місяця в нашому перинатальному центрі покращилося харчування. З одного боку у нас були скарги на недостатнє харчування, вони мали під собою підстави. Але на мою думку вони були зінспіровані певними політичними структурами. Бо харчування в 20 гривень на день – типова сума для закладів охорони здоров’я області і України вцілому. Коли журналісти почали дивитися на інші заклади міста, або навіть області, то побачили, що там така ж сума виділена з держбюджету. Бо харчування і медикаменти – це ті видатки, які виділяються з державного бюджету. До часу в закладі скарг на те, що в нас якесь не таке харчування не було. Та й на таке саме харчування в інших закладах ніхто уваги не звертав. А з певним часом, певними людьми одна за одною почали з’являтися скарги в соціальних мережах і тому склалася така громадська думка, що в міському перинатальному центрі харчування гірше, ніж в інших закладах. Але міський голова і міська рада вирішили допомогти нам коштами. І нам додали 380 тисяч гривень, і з першого серпня в закладі харчування стало не на 20 гривень, а на 40 грн. в день. Завдяки цьому в нас появилося кожного дня щось з м’ясних продуктів (сардельки, риба та котлети). Збільшилась кількість молочних продуктів, – молоко, сир, сметана.
– Медична реформа передбачає не зовсім безкоштовну медицину. Якими медикаментами породіль забезпечує міський перинатальний центр, а що лягає на гаманець пацієнток?
– Переважну більшість медикаментів жінка забезпечує собі сама. У нас є такі медикаменти, як спирт, вата, наркотичні засоби, кисень медичний, медикаменти для надання невідкладної допомоги. Невідкладну допомогу можна поділити на два випадки, коли потрібно надати допомогу у відділенні або коли поступає людина і їй потрібно робити якусь маніпуляцію чи операцію. На такі випадки у нас все є. У нас є операційні набори, що їх використовують під час операції, і ніхто за медикаментами в той момент, коли потрібно надавати допомогу, не біжить. Цих медикаментів у нас закуплено більше ніж на 200 тисяч, але потім для того, щоб вони не закінчилися, люди по змозі відкуповують. У інших випадках пацієнту виписують з листка призначень медикаменти, тоді вони йдуть в аптеку і купують потрібне.
– В Івано-Франківському міському перинатальному центрі немає власної лабораторії, тому жінкам доводиться робити аналізи деінде, чому її досі не обладнали?
– Я вже казав, що ми плануємо зробити на наступний рік капітальний ремонт в приміщенні, де буде наша власна лабораторія. Там робитимуть усі необхідні найпростіші аналізи: біохімічний аналіз крові, коагулограма і загальні аналізи. Крім того, буде цілодобовий пост, який обслуговуватиме наших пацієнтів. З 1997 року і до даного часу, наш заклад, згідно угоди про співпрацю між нашими закладами, користується послугами лабораторії обласного перинатального центру (ОПЦ).
– Нещодавно в ЗМІ з’явилась інформація про те, що правоохоронці перевіряють, чи не переплатив Івано-Франківський міський перинатальний центр за апарат УЗД. Як ви можете прокоментувати дану ситуацію? Можливо, й справді був варіант купити дешевший?
– Міському клінічному перинатальному центру був потрібен УЗД-апарат, ми повідомили про це керівництво міста, відповідно вони відреагували і дали дозвіл на початок тендерних закупівель. Ми вивчили дане питання, склали медико-технічне обґрунтування потрібного апарату. В таблицях висвітлили потрібні нам характеристики та датчики, які також будуть потрібні. Ми не писали, як цей апарат має називатися, фірму-виробника, модель чи країну виробництва. А далі все відбувається згідно процедури державних закупівель, система «Прозорро», тендер на закупівлю Апарату ультразвукової діагностики для гінекології та неонатології для того, щоб його використовувати за цільовим призначенням. Виграли, ті що збили ціну з 2,3 мільйонів до 2 мільйонів 25 тисяч. Апарат відповідає виставленим медико-технічним вимогам, тому підстав відмовитися не було.
Згодом у певних людей почали з’являтися підозри, що ми переплатили за апарат. Тому всі організації, які мали перевірити це, ознайомилися з документацію, приходили в перинатальний центр, звіряли технічні характеристики апарату з документами, рік випуску і т.д. (копії документів щодо закупівлі даного апарату надані для вивчення у відповідні органи). Поки що висновку немає.
– Жінки часто кажуть, що їм доводиться давати хабаря лікарям чи іншому персоналу, якщо вони хочуть гідних умов та догляду в Івано-Франківському міському перинатальному центрі. Чи відомо вам про це? Чи спіймали когось на хабарі? Як цьому протидієте?
– Якщо жінки дають у нас хабар, то вони повинні після цього інформувати відповідні правоохоронні органи – скаржитися. Бо це є кримінальне порушення і якщо людина так стверджує, заявляє, то треба писати заяву і відповідно буде розслідування. У нас таких фактів нема, а якщо б були, то журналісти перші б про це дізналися.
– Чи працює досі славнозвісна «виписна кімната», яку орендувала фірма з Києва? Кажуть, раніше не можна було забрати дитину з перинатального центру, поки за гроші не проведеш там фотосесію.
– Вони працювали тут з 2007 року, але вже від першого жовтня не працюють, оскільки вирішили, що їм працювати тут не вигідно. В них був договір оренди ще більше, ніж на рік. Проте нещодавно через засоби масової інформації поширювалась усна скарга однієї жінки, що існують, начебто, дві виписні кімнати: одна платна, друга безкоштовна. Жінка сказала, що у випадку не оплати послуг «виписної кімнати» породіль випускають через брудний коридор, а якщо заплатив, то через урочисті двері. Я хотів зустрітися з адміністрацією цієї фірми, (але вона як виявилося знаходиться у Києві). І журналісти побажали зробити репортаж, але орендарі почали від усіх ховатися. Я сказав їм: або ви йдете на діалог з громадськістю та розповідаєте, що ви там робите і, що ви нікого насильно не заставляєте йти в кімнату і гроші не здираєте, або будемо попереджувати всіх людей, щоб вони не йшли в цю виписну кімнату Хіба сама сім’я буде казати, «ми наполягаємо, бо нам там треба сфотографуватися». В результаті цього в них за вересень було лише 12 сімей бажаючих, які свідомо захотіли туди йти, хоча їм казали, що це не обов’язково, що це приватне. З 1 жовтня, після цього орендарі згорнули свою діяльність.
– Чи вистачає зараз міському перинатальному центру працівників і які вакансії вільні?
Вільні дві вакансії санітарок, одна посада економіста і ще в стерилізаційному відділенні – медична сестра. Всі інші вакансії зайняті.
Розмовляла: Зелінська Тетяна
Фото: Юрій Валько
ФОТО ТИЖНЯ
