Нова одеська галерея Invogue відкрилася захоплюючою фотовиставкою – «Віртуальні квіти» Степана Рябченка. Сконструйовані в 3D-проекції комп’ютерні рослини роздруковані на алюмінії, але несуть в собі не металевий холод, а красу і прохолоду. У спекотний літній день – те, що треба.
«Свою нову серію я присвятив створенню віртуального саду, героєм якого став медонос – рослина, до якої злітаються комахи для збору нектару і переробки його в солодкий мед. Кожен шукає в своєму житті таке джерело, кожен визначає його по-своєму і кожному воно дає те, що йому необхідно», – розповідає Степан.
Він працює над руйнуванням кордонів між матеріальною і віртуальною реальністю. Йде в ногу зі світовим процесом оцифровування і доповнення дійсності. При цьому художник зберігає інтерес до традиційних мотивів і класичних форм.
Його роботи впізнавані і, торкаючись різних тем в різних серіях, реалізовуються в формах принтів, скульптур і неонових інсталяцій, шикуються в розповідь.
У випадку Степана Рябченка вираз «власний світ художника» знаходить буквальне значення, адже він дійсно створює альтернативну реальність – багатовимірний віртуальний простір, що має власні закони, форми життя.
Цикл «Віртуальні квіти» – це не просто об’єкти, але й герої, що мають характер і забезпечені авторським описом. Крім міфології, якою наділений кожен з персонажів, всі вони мають яскраві та неординарні форми, мають майже відчутну матеріальність.
Кожен мешканець віртуального саду-світу вирощений автором з натхненням, ретельністю доброго садівника, який плекає свої дітища і створює для них найкращі умови росту.
Існування цього саду не обмежене кліматичними факторами і фізичними параметрами. Його дизайн, видове різноманіття, площа і тривалість існування вимірюються виключно можливостями творчої свідомості.
Квіти – символ зародження життя, осяяння, творення, надії. Створюючи віртуальну природу, Рябченко присвячує її служінню гармонії між людиною і створеною нею матерією. Він пропонує свій підхід до цих відносин – дбайливий, індивідуальний, в якому кожен має свідомість.
Ця тема в інтерпретації Рябченка нагадує про художників епохи романтизму. Вони намагалися знайти відповідь на питання у відносинах людини і природи, бачили в природі відображення потаємних почуттів і помислів.
Автор шукає нові способи і мову для старої теми. Вона звучить особливо гостро, коли над світом нависає загроза екологічної катастрофи – як результат неусвідомлених відносин людей та природи.
Використовуючи один з наслідків техногенного розвитку людства як інструмент, Рябченко прагне внести елемент творення в стосунки людини з природним оточенням.
Виставка «Віртуальні квіти» у галереї Invogue працюватиме до 24 липня.