«В Росію тут хочуть хіба що абсолютно упороті», – Монтян про поїздку до Луганську

Тетяна Монтян на своїй сторінці у Facebook розповідає про враження від візиту у Луганськ. 

“Луганськ – місто як місто, і якщо абстрагуватись від кольорів прапору над облдержадміністрацією, то ніяких відмінностей від будь-якого іншого обласного центру немає.
Транспорт їздить, магазини та інші об’єкти соцкультпобуту працюють, люди живуть звичайним життям.

З мародерами та дебоширами бореться комендатура.

Замість жартівливих нашивок “Укроп” у людей зі зброєю – жартівливі нашивки “Вежливые люди”.

Квартиру зняла класну, зі свіжим ремонтом, за 200 гривень, 200 метрів від облдержадміністрації.

Собак та голубів ніхто не їсть, в кав’ярнях достатньо відвідувачів.

Гумконвой бачила – привіз продовольство та запчастини для ремонту трансформаторів.

Що ще привіз – не знаю.

На автобусі їхали майже добу – через снігові заноси. На одному крутому підйомі фуру розвернуло посеред дороги, і два БТРи не могли її посунути. Тому наш автобус з восьмої спроби виїхав задом на сопку та поїхав в об’їзд – довелося посипати дорогу вугіллям, купки якого лежать там всюди обабіч.

Вже на під’їзді до Луганська побачили міст з напівзруйнованим прольотом – наш автобус не зміг під ним проїхати, і довелося ще раз їхати в об’їзд.

Вже біля самого міста бачили спалений танк.

В Росію тут хочуть хіба що абсолютно упороті – притомним розуміють, що ніякій Росії український Схід не потрібен.

На блокпостах перевірки суто формальні – паспорти дивилися лише у чоловіків, при бажанні ” диверсанти” могли б знищити всі блокпости – і “укропські”, і “колорадські”, і провезти при бажанні також можна все, що завгодно.

Люди тут цілком нормальні, класні та притомні, і я дуже рада, що нарешті розвіртуалізувалася з багатьма френдами.

Коротше, менше слухайте паскудних пропагандонів”