Вчені дізналися, що гени людини оживають після смерті

Автор: Єва Жасминова

04 Jul, 2016 13:00

Поділитись публікацією
Вчені дізналися, що гени людини оживають після смерті

В тілі після смерті оживають кількасот генів, причому окремі з них були неактивні ще з пренатального періоду. Це несподіване відкриття, яке має вагомі наслідки для трансплантології і судової медицини, зробили американські науковці.

Це відкриття суперечить звичній логіці: якщо смерть — це закінчення життєвих процесів, то як гени можуть бути активними? Як виявилось, можуть. Команда мікробіологів з Університету штату Вашинґтон в Сіетлі під керівництвом Пітера Нобеля дослідила понад тисячу зразків мертвих тіл мишей та акваріумних рибок даніо-реріо. Науковці припускали, що активність експресії генів в мертвому організмі поступово гаснутиме, наче двигун, в якому закінчилося паливо. Але результати, опубліковані на сервісі препринтів arXiv, виявилися несподіваними.

 Замість того, щоб погаснути, активність окремих генів, навпаки, сильно підсилилась, причому деякі мережі генів даніо-реріо були на піку активності аж через чотири дні після біологічної смерті. Багато з тих генів відіграють важливу роль у захисних реакціях організму, а інші протидіють біологічним стресам. Важко повірити, але вмикаються також гени, які були неактивні з моменту народження і діяли лише під час пренатального розвитку.

 Науковцям дуже важко пояснити, чому після смерті активуються гени, які діють лише в період розвитку зародка, каже Пітер Нобель. Можливо, умови в клітинах організму, який закінчив життя, чимось нагадують ті, що були в зародковий період. Важливо наголосити, що активізуються і ті гени, які зазвичай пов’язані з розвитком новоутворень. Це відкриття має важливе значення, адже дозволяє пояснити, чому люди, яким пересадили органи від померлих донорів, стають більше схильними до ракових захворювань.

 Інший практичний бік відкриття команди Пітера Нобеля належить до сфери судової медицини. Адже за активністю тих посмертних генів можна дуже точно встановити час смерті людини, що надзвичайно важливо в криміналістиці. Досі слідчі не мали таких точних методів визначення часу злочину.

 Посмертна активність генів є наслідком дії мережі злагоджених біохімічних процесів, що лежать в основі життя. Наприклад, окремі гени можуть вмикатися лише для того, щоб запустити інші. «Найцікавіше те, що, вивчаючи смерть, ми можемо більше сказати про те, що таке життя», — каже Пітер Нобель.

 Що таке смерть?

 Ми звикли думати про смерть як про кінець життя. Однак насправді це поняття дуже важко визначити. Століттями моментом смерті вважали зупинку дихання і припинення кровообігу. Але з розвитком біології та медицини, зокрема реаніматології, цієї дефініції бракує щораз більше. Під час Світового конґресу лікарів у 1968 р., у так званій Сіднейській декларації, медики переосмислили поняття смерті, відтепер дефініюючи її як незворотну зупинку роботи мозку. Тож всупереч інтуїції можна бути мертвим навіть коли серце б’ється. Важко звільнитися від подібних парадоксів, розглядаючи фундаментальні питання про життя і смерть. Зрештою, науковці достеменно не знають, що таке життя. Адже всередині наукової спільноти досі нема консенсусу, чи можна вважати віруси живими організмами.

 Michał Rolecki

Zdumiewające odkrycie: po śmierci ożywają setki genów

Wyborcza.pl, 24/06/2016

Зреферував Євген Ланюк

Джерело: Збруч.