Дихати чи тривожитися: що кажуть датчики, екологи й медики про якість повітря у Франківську (ФОТО)
Повітря, яким ми дихаємо щодня, рідко стає темою для розмов — допоки показники на онлайн-мапах не змінюють колір із зеленого на помаранчевий чи червоний. Останнім часом франківці задаються запитаннями: що відбувається з якістю повітря в місті і чи справді ситуація критична?
У жовтні 2024 року на SaveEcoBot фіксували найгіршу якість повітря у всій Україні:
За даними громадського сервісу моніторингу SaveEcoBot, в Івано-Франківську нерідко фіксується рівень, який визначають як шкідливий для чутливих груп населення. Водночас частина мешканців ставить під сумнів точність вимірювань, інші ж вимагають перевірок підприємств і пояснень від влади.
«Галка» розібралася, як працюють громадські датчики, чи підтверджують їхні дані державні служби, які підприємства згадують у зверненнях громадян та що кажуть медики про реальні ризики для здоров’я.
Як SaveEcoBot бачить повітря Івано-Франківська: пояснення розробника
На карті SaveEcoBot в Івано-Франківську зараз видно три станції моніторингу якості повітря — на вулицях Галицькій, Василіянок і Деповській.
Як пояснює розробник платформи Павло Ткаченко, SaveEcoBot не лише встановлює власні датчики, а й збирає дані з інших публічних систем. Зокрема, франківські станції належать до проєкту «ЛУН Місто» — громадської ініціативи, де мешканці міста погоджуються встановити датчики у себе вдома, на фасаді або балконі, та під’єднати їх до інтернету й електроживлення.
SaveEcoBot агрегує ці дані й показує їх на своїй карті в реальному часі.
Відколи працюють станції
Дізнатися, коли саме почав працювати конкретний датчик, можна безпосередньо на сайті SaveEcoBot. Для цього потрібно зайти на сторінку станції та завантажити історію первинних даних.
За цими даними:
- станція на Деповській працює з березня 2023 року;
- станція на Василіянок теж працює з березня 2023 року;
- станція на Галицькій працює з серпня 2022 року.
Що саме вимірюють датчики
Громадські станції фіксують:
- дрібнодисперсний пил PM1, PM2.5 і PM10;
- температуру повітря;
- вологість;
- атмосферний тиск.
Індекс якості повітря, який бачать користувачі на карті, розраховується саме за показником PM2.5 — найнебезпечнішої для здоров’я фракції пилу, яка проникає глибоко в легені.
Чому показники можуть змінюватися
За словами Павла Ткаченка, на вимір якості повітря впливають також і затори. Коли автомобілі стоять на місці, вихлопні гази накопичуються у приземному шарі — особливо за відсутності вітру. Саме тому датчик біля жвавої дороги може показувати гірші значення, ніж інший — буквально за кількадесят метрів, у дворі.
Більше того, два датчики на одному будинку — з боку дороги й з боку двору — можуть одночасно показувати «червоний» і «зелений» рівні забруднення. Повітря нерівномірне, і це нормально, пояснює Ткаченко.
Туман і висока вологість теж мають вплив. Пиломіри можуть з невеликою похибкою сприймати мікрокраплі вологи або кристали льоду як пил. Але, за словами розробника, ця похибка зазвичай не перевищує 10–20%.
Крім того, під час туману дрібний пил справді може концентруватися сильніше: волога «збирає» часточки забруднення, і вони стають більшими та важчими. Тому твердження, що «під час туману даним не можна довіряти», — некоректне.
Хто обслуговує датчики
Громадські станції не потребують складного обслуговування. Якщо показники стабільні й співпадають із даними інших датчиків у радіусі кількох кілометрів, пристрій може працювати без втручання рік-два.
Час від часу власник датчика або виробник може зняти його, почистити отвір забору повітря, продути стисненим повітрям і перевірити, чи нічого не заважає роботі сенсора. Це базове технічне обслуговування, яке часто виконують самі мешканці.
Що кажуть у Держекоінспекції
У Державній екологічній інспекції Карпатського округу повідомили, що у 2025 році отримали 22 звернення щодо можливого забруднення атмосферного повітря в Івано-Франківську.
Скарги надходили безпосередньо від громадян, через Івано-Франківську ОДА, Держпродспоживслужбу, міську раду, а також через геоінформаційний вебресурс «ЕкоЗагроза». У зверненнях ішлося про діяльність низки підприємств та закладів громадського харчування, зокрема:
- ТОВ «Компанія «Біл і Ка»»;
- ТДВ «Івано-Франківськзалізобетон»;
- маслозавод на вул. Промисловій;
- ТОВ «Жива енерджі»;
- заклади харчування «М’ясоруб» і паб «Бібліотека»;
- свиноферми, що працюють із порушенням санітарних зон;
- спалювання будівельного сміття та використання котлів у приватному секторі.
Втім, за інформацією Інспекції, у зверненнях, поданих через «ЕкоЗагрозу», часто вказували лише координати без зазначення конкретного суб’єкта господарювання. Після виїздів інспекторів за цими адресами факти порушень не підтверджувалися.
Фото ілюстративне
Чому не проводяться перевірки
В Інспекції пояснюють: через дію воєнного стану в Україні обмежено проведення як планових, так і позапланових перевірок. Це передбачено постановою Кабміну №303 від 13 березня 2022 року.
Крім того, для проведення позапланового заходу необхідне офіційне звернення з чітко вказаним суб’єктом господарювання та документальним підтвердженням шкоди або порушення. Якщо таких даних немає, Інспекція не має правових підстав для перевірки.
Що можуть перевіряти екологи
Згідно з положенням, Інспекція здійснює державний нагляд за дотриманням природоохоронного законодавства — зокрема щодо:
- наявності дозволів на викиди;
- дотримання нормативів гранично допустимих викидів;
- справності очисного обладнання;
- виконання природоохоронних програм;
- дотримання екологічних стандартів пального.
У разі виявлення порушень Інспекція має право звертатися до суду з вимогою обмежити або зупинити діяльність підприємства.
Коли можливі перевірки
План перевірок на 2026 рік уже сформовано, однак їх проведення стане можливим лише після скасування мораторію. Позапланові заходи можливі лише за погодженням Мінекоенерго та за наявності належно оформленого звернення громадян.
В Інспекції також наголошують: для покращення якості повітря важливо зменшувати викиди транспорту й промисловості, а також збільшувати площі озеленення у місті.
Громадянам радять у разі підозри на забруднення подавати звернення з дотриманням вимог законодавства — із зазначенням конкретного підприємства та можливих доказів порушення.
Запах «горілої гуми» і кримінальне провадження: спалювання шин у Хриплині
5 січня 2026 року міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків публічно відреагував на скарги мешканців щодо якості повітря.
У своєму дописі він зазначив, що громада неодноразово зверталася до державних органів із вимогою перевірити підприємства, які можуть забруднювати повітря. Окремо він згадав ситуацію у селі Хриплин, де жителі скаржилися на запах «горілої гуми».
Марцінків заявив про необхідність реагування з боку обласної військової адміністрації та правоохоронних органів і оприлюднив запит, адресований керівництву області, екологічної інспекції, прокуратури та Держпродспоживслужби.
Про що йдеться у запиті
У документі описано ситуацію з діяльністю ТОВ «Жива Енерджі», яке орендує земельну ділянку в Хриплині.
У запиті зазначається:
- підприємство займалося утилізацією (спалюванням) автомобільних шин у піролізних котлах;
- процес передбачає виробництво альтернативного палива TDF (Tire-Derived Fuel);
- компанія не мала необхідних дозволів на викиди забруднюючих речовин;
- не було проведено обов’язкову оцінку впливу на довкілля.
У запиті зазначається, що діяльність могла належати до об’єктів підвищеної екологічної небезпеки.
Що відомо про компанію
ТОВ «Жива Енерджі» було засноване 23 листопада 2022 року. Юридична адреса — м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 4, офіс 413. Основний вид діяльності — збирання безпечних відходів.
За даними відкритих джерел, директором підприємства є Формус Василь Іванович.
Міська рада раніше двічі відмовляла в передачі земельної ділянки в оренду, посилаючись на порушення умов користування землею та невідповідність діяльності екологічним нормам.
Перевірки та порушення
Як стало відомо «Галці», спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області у жовтні 2023 року склали акт перевірки, в якому зафіксували порушення вимог законодавства щодо поводження з відходами, які можуть забруднювати атмосферне повітря.
Під час перевірки представник підприємства повідомив про відсутність дозвільної документації на здійснення утилізації шин.
Попри воєнний стан, після звернень до різних інстанцій правоохоронні органи відкрили досудове розслідування та арештували майно.
Наразі, слідче управління Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області здійснює досудове розслідування за ст. 236 Кримінального кодексу України (порушення правил екологічної безпеки).
Чи можуть впливати на якість франківського повітря великі промислові виробники?
У соцмережах дискусії франківців щодо можливих забруднювачів повітря плодять різноманітні версії. Хтось нарікає на велику кількість котлів у багатоповерхівках, інші – вказують на особливу забрудненість повітря поблизу залізничного вокзалу, куди щодня прибувають сотні пасажирських вагонів, що опалюються вугіллям. Не раз зустрічалася версія, що Франківськ нібито забруднюють шкідливі викиди від ПрАТ «Івано-Франківськцемент», яке знаходиться на півночі за понад 7 км від міста.
Жодних доказів чи свідків такого способу утилізації відходів “Галка” не знайшла, але вирішила розпитати про це саме підприємство.
На запит «Галки» в ПрАТ «Івано-Франківськцемент» наголошують: підприємство працює виключно в межах чинного законодавства та використовує лише ті види палива, які передбачені дозвільними документами.
“Технологічні схеми нашого виробництва не передбачають спалювання шкідливих речовин, що зумовлюють шкідливі викиди в атмосферне повітря”, – зазначають на підприємстві.
Заступник голови правління з виробництва Микола Маковійчук повідомив, що завод має всі необхідні дозволи у сфері охорони навколишнього природного середовища. Документи визначають перелік дозволених видів палива, порядок і періодичність досліджень атмосферного повітря, а також вимоги до акредитованих лабораторій, які здійснюють заміри.
За його словами, підприємство проводить систематичні дослідження як власними лабораторіями, так і із залученням незалежних акредитованих організацій. За результатами цих досліджень перевищень гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць не встановлено.
У компанії також підкреслюють, що інтеграція екологічних стандартів у виробничі процеси є частиною щоденної діяльності підприємства.
А дані про дотримання екологічних норм надаються відповідним контролюючим органам згідно запитів.
Як влада пояснює погіршення якості повітря: що кажуть науковці та моніторингові служби
16 лютого в Івано-Франківську провели нараду через повідомлення про підвищений рівень забруднення повітря, які оприлюднив сервіс ЛУН Місто. До обговорення долучили представників державних структур, науковців і громадських ініціатив, що здійснюють моніторинг стану атмосфери.
Співзасновниця ГО «ЛУН Місто» Анна Денисенко наголосила, що показники якості повітря змінюються залежно від пори року. Узимку суттєво зростає вплив індивідуального опалення, що відображається на концентрації шкідливих речовин. Серед основних джерел забруднення вона назвала автотранспорт, роботу котелень та сезонне спалювання.
Під час зустрічі також звернули увагу на природні та містобудівні особливості міста. За словами кандидатки технічних наук, доцентки кафедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Наталії Москальчук, розташування Івано-Франківська між двома річками та особливості рельєфу створюють умови, за яких домішки після спалювання можуть довше затримуватися у приземному шарі повітря.
“Ми розташовані в ямі, між двох річок. Наявність двох водотоків сприяє підвищеній вологості повітря, що впливає на розсіювання домішок. За таких умов забруднювальні речовини можуть довше утримуватися в приземному шарі атмосфери”, – пояснила вона.
Науковиця додала, що в холодний сезон на ситуацію впливає і опалення в прилеглих селах: продукти згоряння органічного палива повітряними потоками можуть переноситися до міста.
Окремим чинником є щільна та подекуди хаотична забудова, яка перешкоджає природній вентиляції — вільній циркуляції повітря між кварталами.
“У сукупності всі ці чинники формують складну картину, де на рівень забруднення впливає не один, а ціла низка факторів”, – підсумувала Наталія Москальчук.
Фото ілюстративне
Чим небезпечне брудне повітря: пояснення франківських епідеміологів
В Івано-Франківському обласному центрі контролю та профілактики хвороб пояснюють: вплив забрудненого повітря може мати як короткотермінові, так і довготермінові наслідки для здоров’я.
Коротко — що відбувається з організмом
У періоди погіршення якості повітря люди можуть відчувати:
- подразнення очей, носа та горла;
- кашель і задишку;
- головний біль.
Основними забруднювачами є дрібнодисперсний пил (PM2.5), озон, діоксид азоту, діоксид сірки та оксид вуглецю.
У довгостроковій перспективі забруднене повітря може сприяти розвитку:
- бронхіальної астми;
- хронічної обструктивної хвороби легень;
- серцево-судинних захворювань, зокрема інфарктів та інсультів.
Які хвороби загострюються найчастіше
За словами фахівців, у періоди підвищеного забруднення найчастіше загострюються:
- захворювання дихальної системи (астма, хронічний бронхіт, пневмонія);
- серцево-судинні хвороби (ішемічна хвороба серця, аритмії, гіпертонія);
- алергічні стани (риніт, кон’юнктивіт, атопічний дерматит).
Забруднюючі речовини подразнюють дихальні шляхи, порушують перенесення кисню та посилюють запальні процеси в організмі.
Хто у групі ризику
До груп підвищеного ризику належать:
- діти — через незавершене формування органів дихання та підвищену чутливість;
- люди похилого віку — через ослаблений імунітет та наявність супутніх захворювань;
- особи з хронічними хворобами (астма, діабет, серцеві патології).
У дітей забруднення може впливати на розвиток легень і збільшувати частоту респіраторних інфекцій. У людей старшого віку зростає ризик інфарктів, інсультів та загострень хронічних обструктивних захворювань легень.
Чи зростає кількість звернень до лікарів
У Центрі зазначають, що в періоди високого забруднення повітря рівень звернень по медичну допомогу може зростати орієнтовно на 10–15%. Найчастіше це виклики через задишку, астматичні напади та серцеві проблеми.
Водночас встановити прямий причинно-наслідковий зв’язок між конкретним випадком захворювання і якістю повітря складно — для цього потрібні поглиблені наукові дослідження з урахуванням місця проживання людини та рівня антропогенного навантаження.
Поради
Фахівці рекомендують:
- стежити за показниками якості повітря та обмежувати перебування надворі в періоди високого забруднення;
- за потреби використовувати маски або респіратори;
- тримати вікна зачиненими під час смогу;
- використовувати очищувачі повітря з HEPA-фільтрами;
- обмежувати фізичну активність на вулиці в дні з поганою якістю повітря;
- регулярно проходити медичні огляди, особливо людям із груп ризику;
- вакцинуватися від грипу та пневмонії;
- зменшувати використання приватного транспорту.
Підсумуємо…
Отже, дані громадських датчиків свідчать: якість повітря в Івано-Франківську періодично погіршується, і це не вигадка користувачів соцмереж. Водночас самі показники залежать від багатьох чинників — пори року, трафіку, погодних умов, розташування сенсора — і потребують уважного тлумачення, а не лише емоційної реакції на «помаранчевий» чи «червоний» колір на мапі.
Державні служби отримують звернення від громадян, однак через воєнний стан можливості для перевірок підприємств обмежені. Фахівці з охорони здоров’я наголошують: навіть якщо прямий причинно-наслідковий зв’язок складно довести в кожному окремому випадку, забруднене повітря має реальні ризики — передусім для дітей, людей похилого віку та тих, хто має хронічні захворювання.
Якість повітря — це питання не лише контролю, а й спільної відповідальності. Від роботи промисловості та транспорту до побутових рішень кожного з нас. І чим більше містяни розумітимуть, як формуються ці показники та що вони означають, тим конструктивнішою буде розмова про чисте повітря — без паніки, але й без замовчування проблем.
Читайте також:
ФОТО ТИЖНЯ
