“Не чекайте, що курс полетить у космос”: голова НБУ Пишний — про ціни, кредити, блекаути та майбутнє економіки (ФОТО)
Економічне зростання України у 2026 році може виявитися суттєво нижчим за попередні прогнози через посилення російських обстрілів. Водночас Національний банк не очікує неконтрольованої інфляції та не бачить підстав для панічних очікувань щодо курсу гривні.
Про це голова НБУ Андрій Пишний розповів в інтерв’ю «Галці» під час Західноукраїнського бізнес-форуму в Івано-Франківську 9 жовтня.
Під час розмови йшлося про те, як російські атаки змінюють економічні прогнози, чи дорожчатимуть кредити для підприємців, наскільки банківська система готова до масштабних відключень електроенергії та чому українцям не варто передавати свої банківські картки стороннім людям.
Окремо Пишний пояснив, чому НБУ не називає прогнозованого курсу долара, як банки фінансують відновлення енергетики та чого українському бізнесу варто очікувати найближчими роками.
«Економічне зростання переглянемо відчутно в бік зниження»
— Тема першої панельної дискусії форуму — сценарії розвитку українського бізнесу. Який сценарій розвитку економіки на найближчі два-три роки Національний банк сьогодні вважає базовим? І які фактори можуть найбільше його змінити?
— Наразі базовий сценарій, з якого НБУ виходить, аналізуючи макроекономічну ситуацію та прогнозуючи її на найближчі роки, був визначений у липні.
Він передбачав, що українська економіка зросте у 2026 році на 1,8%.
Інфляція дещо прискориться, але не буде вищою за 10%.
Натомість ми бачимо, що посилення обстрілів, які відбувалися в липні, серпні, вересні та тривають протягом жовтня, змінює ситуацію.
Я не буду зараз називати точних макропрогнозів на 2026, 2027 та 2028 роки. Можу сказати лише, що темпи економічного зростання будуть переглянуті, причому відчутно в бік зниження.
І це пов’язано насамперед із наслідками посилення обстрілів.
Інфляція дещо прискориться, однак залишатиметься в межах контрольованого процесу. Наша політика спрямована на досягнення інфляційної цілі у 5% на горизонті 2028 року.
Ми бачимо, що відчутного негативного ефекту українській економіці завдають не лише обстріли, а й блокування морської інфраструктури.
На жаль, обмілілий Дунай, обмежена пропускна здатність і постійні атаки на залізничну інфраструктуру не дозволяють так швидко, як цього потребує українська економіка, переорієнтувати експортні канали. Це потребуватиме часу.
Чи можемо ми казати, що врожай 2026 року буде втрачений? Ні. Він, найімовірніше, буде реалізований, але трохи пізніше.
Ми бачимо, що витрати підприємств зростають. І ці витрати вже не лише зменшують прибутковість бізнесу — певною мірою вони перекладаються на споживачів.
До цього додаються зовнішні глобальні чинники. Війна на Близькому Сході створює додатковий ціновий тиск на пальне. Зростають логістичні витрати. Водночас бачимо певні зміни на ринку праці та поки що незначне охолодження споживчого попиту.
Але все це попередні обговорення, які зараз тривають у Національному банку.
Наступний макроекономічний прогноз ми опублікуємо в кінці жовтня, а у листопаді — інфляційний звіт. Тоді траєкторія розвитку економіки на найближчі роки буде значно чіткішою та визначатиметься як офіційний прогноз Національного банку.
Чи подорожчають кредити для бізнесу
— НБУ підвищив облікову ставку до 16%. Як це вплине на вартість кредитів для українського бізнесу? І чи збережеться доступ до фінансування для підприємств, які постраждали від обстрілів або були змушені релокуватися?
— Національний банк реагує на проінфляційну динаміку своїм основним інструментом — обліковою ставкою.
Ми бачимо, що інфляція прискорилася. Це відбулося ще на початку 2026 року під тиском обставин, пов’язаних із загостренням безпекової ситуації на Близькому Сході.
Далі додалися наслідки посилення обстрілів, блокування морської логістики, зростання витрат підприємств.
Відчутним був і фіскальний імпульс, який посилив інфляційну динаміку.
З огляду на це Національний банк відреагував рішеннями щодо облікової ставки.
Але варто нагадати, що основна мета і ключовий мандат НБУ — це цінова стабільність.
Облікова ставка дозволяє нам тримати інфляційні очікування контрольованими, забезпечувати привабливість гривневих активів, давати можливість державі позичати на внутрішньому борговому ринку та спрямовувати ці ресурси на фінансування бюджетного дефіциту.
Саме це дозволило відмовитися від емісійного фінансування дефіциту бюджету.
Цінова стабільність лежить в основі стійкого кредитного попиту. Якщо ціни розбалансовані, сталого кредитування не буде.
Водночас, навіть попри підвищення облікової ставки, ми не бачимо уповільнення темпів кредитування.
Останні три роки гривневе кредитування в Україні зростає приблизно на 30% рік до року.
Це найдовша і найглибша кредитна експансія за всю історію України. Так довго й послідовно кредитування раніше не зростало.
Більше того, за останні вісім місяців агропромисловий комплекс отримав рекордний приріст кредитування. Його темпи навіть перевищують загальні показники зростання чистого гривневого кредитного портфеля.
Ми також не бачимо відчутного впливу на здорожчання кредитних ресурсів.
Національний банк пам’ятає, що українська економіка повинна отримувати достатній рівень фінансової підтримки від банківської системи.
Цьому сприяють державна програма «Доступні кредити 5–7–9%» та пом’якшення регуляторного середовища, які ми застосували протягом останніх двох місяців.
Ми ухвалили два пакети регуляторних змін, що розширюють доступ до кредитних ресурсів, враховуючи, що наслідки війни почали відчутно впливати на позичальників.
Банки вже реагують на ці сигнали. Наші рішення не звужують, а розширюють можливості отримати кредит.
«Банківській системі на голову падають ті самі бомби, що й вам»
— Руйнування енергетичної інфраструктури залишається одним із найбільших ризиків для економіки. Які загрози для фінансової стабільності бачить Нацбанк і як готується до можливих масштабних відключень електроенергії?
— Росіяни не вчора, не позавчора і навіть не два роки тому почали руйнувати українську енергетичну інфраструктуру.
Починаючи з 2022 року Україну свідомо атакують саме в цій надзвичайно важливій складовій нашої стійкості.
Тоді ми разом із банками розпочали проєкт Power Banking.
Він передбачає створення загальнонаціональної мережі банківських відділень, які працюватимуть за будь-яких умов.
Ідеться про роботу під час блекаутів, можливих перебоїв зі зв’язком та інших надзвичайних обставин.
Такі відділення повинні мати автономне енергоживлення, безперебійний зв’язок, резервні канали комунікації, відповідні операційні системи та окремі протоколи забезпечення грошового обігу.
Ми провели велику аналітичну роботу, щоб визначити, як саме це реалізувати.
Станом на зараз в Україні функціонує мережа відділень, які зможуть працювати навіть за умов тотального блекауту.
Цей проєкт уже вивчають і в інших країнах як один з елементів забезпечення стійкості критичної інфраструктури.
Одночасно Національний банк постійно працює з банками над посиленням їхньої здатності протистояти кібератакам.
Ми аналізуємо, тестуємо, перевіряємо готовність.
Є такий вислів: у критичній ситуації ти не піднімаєшся до рівня своїх очікувань, а опускаєшся до рівня своєї підготовки.
Тому стійкість потрібно формувати ще до того, як станеться подія, яка її перевірить.
Ми бачимо ризики. Але досвід, який ми отримали завдяки співпраці Національного банку, банківських установ та інших органів державної влади, дає підстави вважати, що ми можемо протиставити цим загрозам достатній рівень підготовки.
Чи можуть бути тимчасові збої або затримки? Звісно.
До цього треба ставитися з розумінням. Ми всі перебуваємо в одному безпековому полі.
Банківській системі, нашим співробітникам на голову падають ті самі бомби, що й вам. І летять ті самі ракети, що й у напрямку решти бізнесу та українців.
Але ми дуже свідомі необхідності забезпечити безперебійну роботу банків на операційному рівні за будь-яких умов.
Постійно вдосконалюємося та шукаємо нові рішення.
Майже 70 мільярдів гривень на відновлення енергетики
— А як банки допомагають відновлювати енергетичну інфраструктуру?
— Ми бачимо потребу підтримувати відновлення енергогенерувальних потужностей.
У 2024 році Національний банк ініціював створення механізму фінансової підтримки таких проєктів.
Тридцять банків підписали меморандум про фінансування відновлення енергогенерувальних потужностей.
Станом на зараз у межах цього меморандуму профінансовано майже 70 мільярдів гривень.
У процесі реалізації перебувають проєкти потужністю понад 2 гігавати. Це величезні показники.
І це свідчення того, що банки працюють не лише над власною операційною стійкістю, а й беруть участь у відновленні енергетики.
Це забезпечує банківську систему необхідним ресурсом і водночас додає стійкості українській економіці.
Але війна триває. Разом із нею залишаються й ризики. Тому потрібно бути пильними та максимально готовими до будь-якого розвитку подій.
Чому Нацбанк контролює перекази та застерігає від «дропів»
— Щодо моніторингу платіжних операцій. Які операції банки вважатимуть ризикованими і як бізнесу підтверджувати їхню законність, не зупиняючи роботу?
— Тут я одразу вас поправлю, тому що це важливо.
Національний банк не пропонує посилити фінансовий моніторинг. Національний банк пропонує зробити його механізми дієвими.
Ми пропонуємо належно виконувати вже наявні приписи та робити все можливе, щоб платіжна інфраструктура не використовувалася зі злочинною метою.
Ми послідовно працюємо над тим, щоб банківські розрахунки обслуговували легальну економіку, а не тіньовий сектор.
Я дуже хочу, щоб це розуміли насамперед клієнти банків.
Тіньова економіка позбавляє Україну ресурсів.
Можливо, її шкода не завжди помітна для конкретної людини, але в нинішніх масштабах вона має величезні наслідки.
Це ресурси, які потрібні Україні для ведення війни, оборони, покриття бюджетних витрат і виплати заробітних плат.
Є й інша частина роботи — впровадження в українське регуляторне середовище вимог Європейського Союзу.
Ми перейшли до ризикоорієнтованого підходу у фінансовому моніторингу. Це формування нової культури, тривалий процес, який вимагає відповідальності від усіх учасників: клієнтів, банків та державних органів.
Коли йдеться про встановлення певних лімітів, це вимушена реакція Національного банку насамперед на таке явище, як «дропи».
На жаль, воно стало дуже поширеним.
І я хочу скористатися можливістю нашої розмови, щоб застерегти українців.
Не передавайте свої транзакційні дані. Не передавайте свої банківські картки будь-кому для використання без вашого контролю.
Ви повинні усвідомлювати, що як власник рахунку несете відповідальність за транзакції, які через нього проводяться.
Не перетворюйте себе на «грошового мула», який переміщує кошти з однієї структури в іншу та залучений до незаконних фінансових схем.
Це нелегальний бізнес, який може мати кримінальні наслідки.
Ми бачимо в цьому не лише шкоду для економічного потенціалу країни, а й безпосередні ризики для клієнтів.
Не руйнуйте власну транзакційну історію.
Тому наші дії у сфері фінансового моніторингу — це не прагнення ускладнити життя клієнтам.
Ми нагадуємо про необхідність виконувати норми, які вже діють в українському законодавстві.
«Не чекайте, що курс полетить у космос»
— Бізнесу важлива передбачуваність курсу гривні, особливо з огляду на залежність від імпорту. Який сценарій курсу Нацбанк закладає на найближчий період? І що може змусити переглянути очікування?
— Національний банк не планує і не таргетує конкретного значення валютного курсу.
Це потрібно усвідомити. І коли мене щоразу про це запитують, я змушений нагадувати.
Зараз валютний ринок функціонує в режимі керованої гнучкості.
Це означає, що курсова динаміка визначається попитом і пропозицією, але водночас враховує реалії економіки воєнного часу.
Україна отримує значні обсяги зовнішньої фінансової підтримки.
І ці кошти повинні належним чином розподілятися через валютний ринок, не створюючи небезпечного тиску на його стійкість.
Наприклад, коли уряд отримує міжнародну фінансову підтримку і виходить на ринок із пропозицією продати кілька мільярдів доларів, що відбудеться? Курс гривні відчутно посилиться.
Водночас у наступні періоди через структурний дефіцит валюти у приватному секторі виникатиме попит, який не покривається його власною пропозицією.
Тому сьогодні ми маємо відчутний дефіцит валюти в приватному секторі та значний профіцит у державному.
Національний банк перейшов до режиму керованої гнучкості, щоб перерозподіляти ці потоки, покривати структурний дефіцит приватного сектору та водночас підтримувати ринкові засади курсоутворення.
Попит і пропозиція визначають курсову динаміку.
І ви бачите, що курс рухається в обидва боки: як у бік послаблення гривні, так і в бік її зміцнення.
Національний банк присутній на валютному ринку, щоб згладжувати небезпечні курсові коливання та підтримувати його стійкість, але не для того, щоб утримувати якийсь конкретний курс.
Єдине, що можу сказати: не чекайте, що курс полетить у космос.
Він уже не полетів. Режим валютної гнучкості працює.
Але говорити про конкретні курсові показники — це точно не про Національний банк. Ми відповідаємо за цінову стабільність.
Від чого залежатиме стійкість гривні
— Що тоді найбільше впливатиме на валютну стабільність найближчим часом?
— Один із важливих чинників — привабливість гривневих активів. Її підтримка є стратегічним завданням Національного банку.
Але надзвичайно важливим елементом не лише валютної, а й загальної макрофінансової стійкості є міжнародна фінансова підтримка.
Україна повинна зробити все від неї залежне, щоб отримати заплановані обсяги міжнародного фінансування на цей і наступний роки.
Ми також знаємо, що наступного року існуватиме додаткова потреба у фінансуванні.
Тому разом із міжнародними партнерами потрібно шукати джерела для покриття цієї потреби.
Якщо ми будемо успішними, сукупність цих чинників дає підстави говорити про достатньо стійку модель функціонування економіки, яка не підважуватиме валютний ринок.
Він і надалі працюватиме в режимі керованої гнучкості.
У перспективі, коли завершиться війна і, я сподіваюся, ми здобудемо стійкий справедливий мир, Національний банк залишається прихильником повернення до повноцінних ринкових засад.
Ідеться про повноцінне інфляційне таргетування та плаваючий валютний курс.
Ці режими діяли в Україні до повномасштабної війни. Війна змусила нас шукати інших рішень.
Наразі вони ефективно працюють і дозволяють Національному банку виконувати свої завдання.
«Ми втомилися, але це не означає, що зневірилися»: Пишний про Франківськ і бізнес-форум
— Наостанок хотілося б запитати про сам Західноукраїнський бізнес-форум. У чому цінність таких зустрічей сьогодні?
— Івано-Франківськ чудовий на початку жовтня, дуже атмосферний.
Я сьогодні трохи прогулявся містом і вже з певним настроєм зайшов до зали.
А там побачив справжню магію — коли люди об’єднуються навколо спільної мети.
Це не перший форум, у якому я беру участь навіть за останні пів року. Але, напевно, один із найбільш атмосферних і заряджених.
Мені дуже відгукнулася фраза міського голови про те, що є відчуття, ніби ми повернулися у 2022 рік.
З погляду безпеки, можливо, так. Я навіть відчуваю, що безпекові ризики погіршилися.
Але є й інша обставина, яка змусила мене замислитися над цими словами.
У 2022 році було особливе єднання, солідарність.
Зараз ми багато в чому втомилися. І це зрозуміло.
Але не треба плутати втому зі зневірою. Немає зневіри. Я сьогодні побачив це в аудиторії.
Мені дуже подобається, що дискусія була відкритою. Тут ставлять непрості питання й формулюють непрості відповіді.
Можливо, ці відповіді не завжди подобаються аудиторії.
Одна з відповідей, яку я сьогодні дав, полягала в тому, що нам усе ж таки потрібно подорослішати.
Нам потрібно відмовитися від магічного мислення.
Коли ми шукаємо відповіді на питання, де знайти ресурси, треба усвідомлювати, що якихось інших, чарівних джерел не існує.
Нас чекають непрості питання та непрості відповіді.
На п’ятий рік повномасштабної війни в нас уже не залишилося простих рішень, простих запитань і простих відповідей.
Подібні форуми дозволяють зблизити позиції, знайти спільну рамку та ще раз нагадати одне одному про важливе.
Читайте також:
ФОТО ТИЖНЯ
