Щороку 2 квітня в Україні відзначають День кінолога. З цієї нагоди Галка поспілкувалася з Олександром Кузьміновим — інспектором-кінологом кінологічного центру ГУНП в Івано-Франківській області. За плечима в нього — робота в “сірій” зоні на Луганщині, сотні виїздів на замінування, нічні пошуки людей у карпатських лісах і восьмеро новонароджених цуценят, які незабаром підуть у службу. Говоримо про все це — і про те, чому собака може відмовитись працювати, якщо господар прийшов не в тому настрої.
Від Червоного Хреста до “сірої” зони
Олександр Кузьмінов — родом із Луганської області. Його шлях до кінології був нелінійним: спочатку він працював у Міжнародному комітеті Червоного Хреста, а потім вирішив піти служити. Вибір впав на батальйон «Луганськ-1» — спецпідрозділ Національної поліції з серйозною фізичною підготовкою.
«За власним бажанням пішов. Хотілось служити, а там була дуже сильна фізпідготовка», — каже він.
Основна робота підрозділу проходила в “сірій” зоні — на контрольно-пропускному пункті в Станиці Луганській. Саме там, ще до переїзду, Олександр почав захоплюватись дресируванням: тримав пса, займався з ним, хотів стати кінологом. Але такої вакансії на Луганщині не було.
«Коли переїхав у Франківську область, одразу пішов на конкурс у кінологи. Тут така можливість з’явилась», — розповідає він.
У лавах поліції Олександр з 2018 року. До Івано-Франківська перебрався у 2023-му — не за переводом, а поновився в поліцію заново, після звільнення за власним бажанням.
No Caption
No Caption
No Caption
П’ять собак, три напрями — і жодного права на помилку
Сьогодні під опікою Олександра п’ятеро службових собак. Вони працюють за трьома напрямами: пошук наркотиків, пошук вибухівки та зброї, розшук людей.
На наркотики натреновані двоє — малінуа і кокер-спанієль.
«Маленька така собачка, з такими гарними вушками», — усміхається кінолог, описуючи спанієля.
На виявлення вибухівки працюють дві німецькі вівчарки. П’ятий — розшуковий пес, який шукає людей у лісі.
No Caption
No Caption
No Caption
Серед порід Олександр особливо виділяє бельгійських вівчарок — за витривалість і швидкість навчання.
«З малінуа я можу працювати до півгодини без зупинки. Вона дуже витривала, шукає до останнього — допоки не знайде. Якось легше з нею працювати», — каже він.
Водночас підхід до малінуа інший, ніж до німців: виключно харчовий метод, без будь-якого тиску.
«Їх не можна ні смикати, ні кричати на них. Вони можуть зажатися — і все, кінець роботі».
До речі, малінуа Олександра нещодавно принесла восьмеро цуценят. Усі підуть у роботу — це так зване робоче розведення.
No Caption
No Caption
No Caption
Методів дресирування існує кілька: харчовий — коли собака працює виключно за смаколики, механічний — із фізичним впливом, і контрастний — поєднання механіки та їжі. Для бельгійських вівчарок застосовують лише перший.
Базові команди — сидіти, лежати, стояти, до мене, апорт, поруч — собака вивчає за два-три місяці. Але все індивідуально.
«З якоюсь собакою команда «лежати» виходить з першого разу, а з іншою не можеш її виробити два тижні. Залежить і від собаки, і від кінолога — наскільки він знає підхід», — пояснює Олександр.
Найдовше і найскладніше відпрацьовується команда «поруч» — рух біля лівої ноги кінолога.
«На неї йде найбільше часу. Але в загальному курсі не можу сказати, що щось прямо складно — просто все індивідуально».
No Caption
No Caption
No Caption
Як відбирають службових собак — і що буває з тими, хто не пройшов
Головний критерій при відборі — апортировка. Це гра з м’ячиком: якщо собака активно його шукає і приносить, вона придатна для будь-якого напряму — наркотики, вибухівка, розшук.
«М’ячик — це її мотивація, її стимул. Ми його розігруємо ще від цуценяти, щоб бажання шукати було сильним», — розповідає кінолог.
Є собаки, яким м’яч байдужий — вони працюють виключно за їжу. Таких теж беруть. А от тих, хто в’ялий і без інтересу — ні.
«В роботу вони в нас не йдуть».
Ті ж, хто залишається в центрі, але в службу не пішов, доживають свій вік тут. Доглядають, вигулюють — нікуди не відправляють.
No Caption
No Caption
No Caption
Службова собака працює приблизно до десяти років, потім виходить на заслужену пенсію — і теж залишається в центрі. Кінолог може забрати її додому за бажанням. Олександр до цього готується по-своєму:
«Я просто починаю готувати нового цуцика на заміну ще до того, як старий виходить на пенсію».
Щодо того, як собаки позначають знахідку — тут є чіткі правила залежно від напряму. При виявленні вибухівки пес зобов’язаний лише сісти або лягти — без жодного руху носом чи лапою.
«Вибухівка зараз різноманітна: датчики руху, вібрації, світла. Собака не має права навіть торкнутися предмета», — наголошує Олександр.
При пошуку наркотиків вимоги трохи м’якші, але принцип той самий — чітке спокійне позначення.
No Caption
No Caption
No Caption
Туман, ліс і ніч: коли губляться і люди, і кінолог
Щоденна робота кінолога — різноманітна і непередбачувана. Виїзди на замінування, перевірка підозрілих предметів, обшуки на наркотики і зброю, пошук зниклих людей. Під час війни кількість викликів через підозрілі предмети суттєво зросла — валізи, сумки, коробки, ящики. Виїжджають з собакою, опрацьовують за чітким алгоритмом.
«Їздимо і на вбивства, і на трупи — купа різноманітної роботи», — каже Олександр просто, без пафосу.
Але є й виїзди зовсім іншого характеру — пошук людей у Карпатах. Особливо активний сезон починається, коли люди йдуть по гриби і губляться в лісі. Один із таких виїздів Олександр згадує окремо.
Рогатинський район, ніч. Зник чоловік із деменцією — пішов по гриби і не повернувся. Слідчо-оперативна група виїхала на місце. А потім виявилось, що туман такий густий, що не видно нічого.
«Туман був настільки сильний, що я не бачив собаку навіть на повідку. В якийсь момент ми з нею самі загубились у лісі. Ми пішли шукати слідчо-оперативну групу, яка теж загубилась. А вийшли завдяки собаці — вона взяла зворотній слід, і ми вийшли звідти», — розповідає він.
Саме в розшуковому напрямі, каже Олександр, найбільше часу і найменше права на помилку.
«Зробиш якусь помилку в тренуванні — або довго будеш виправляти, або собака взагалі перестане йти по сліду. Там треба постійно працювати і розвивати собаку».
Тренування відбуваються в різних умовах — ліс, місто, ґрунтова дорога, село. Кінолог сам обирає локацію, сам вирішує, яку складність сліду прокласти, яку витримку зробити, чи розкладати речі по сліду. Все залежить від рівня підготовки конкретної собаки.
No Caption
No Caption
No Caption
Собака, до речі, тонко відчуває стан господаря.
«Якщо в тебе поганий настрій — собака може відмовитись працювати. Колись таке було: не було настрою, і собака просто не хотіла. Якщо налагоджений контакт — ти з нею як одне ціле, і вона тебе відчуває дуже сильно», — каже Олександр.
Ревнощі між собаками — теж реальна річ.
«Коли я заходжу на вольєр, чомусь іду першою до бельгійської вівчарки. І мені здається, що інші починають ревнувати».
«Він просто сидів і не рухався. А потім посміхнувся»
Окрім оперативної роботи, кінологічний центр розвиває принципово новий напрям — каністерапію. Це психоемоційна підтримка через контакт із собаками: для військових, поліцейських та їхніх родин, а також для людей з обмеженими можливостями і дітей з особливими потребами.
Центр активно співпрацює з обласною дитячою лікарнею на вулиці Коновальця в Івано-Франківську. Дітей привозять на заняття прямо в кінологічний центр. Розкладають пуфики, собаки виконують різні команди, діти спостерігають і поступово починають взаємодіяти.
«Є вправа: дитина повзе по килимку, і собака поруч повзе. Хто швидше. Є різні вправи — залежно від стану і можливостей дитини», — розповідає Олександр.
Один випадок він згадує особливо. Хлопчик, який майже не рухався і не реагував. Батьки рідко бачили, щоб він посміхався. Коли з ним вступила в контакт собака — він посміхнувся.
«Ми це спостерігали. Я в цей напрям дуже вірю. Особливо зараз, під час війни — він дуже актуальний», — каже кінолог.
Приходять і люди на протезах — і теж ідуть задоволені. Для каністерапії відбирають лише неагресивних собак із добрим контактом із людьми. Зараз у центрі для цього є хаскі, золотистий ретривер-цуценя, спанієлі та німецькі вівчарки.
«Кінолог — це не просто той, хто любить тварин. Кінолог — це той, хто розуміє собаку, знає до неї підхід і знає свою роботу. До Дня кінолога хочу, щоб таких спеціалістів ставало більше. Особливо зараз — тих, хто працює з вибухівкою. Щодня з’являються нові запахи, нові конструкції. Вчитись треба постійно», — підсумовує Олександр Кузьмінов.
В рамках проєкту “Франківськ у фотографіях 2024” команда “Галки” зібрала найяскравіші моменти року: відкриття нових міських просторів, культурні фестивалі, спортивні досягнення та ініціативи, що змінюють місто. Ці світлини передають дух сучасного Франківська та його розвиток.
Анекдот тижня
Приходить пуйло до ворожки та й питає:
– Коли я помру?
– Ти помреш в день українського національного свята! – відповідає ворожка.
– А коли ж цей день буде? – цікавиться він.
– От коли здохнеш, тоді й настане цей день! – відповіла вона.
Переговори вже відбуваються без нас і у дечому наша позиція вже не враховується, - Вадим Черниш, учасник переговорів із росіянами в рамках Тристоронньої контактної групи в Мінську про перемовини США та росії
