Вбивства, теракт і Roblox: якою є дитяча злочинність на Франківщині під час війни (ФОТО)
67 злочинів у 2022-му, 37 — у 2025-му. За чотири роки війни кількість злочинів, скоєних неповнолітніми на Прикарпатті, скоротилася майже вдвічі. Проте правоохоронці фіксують збільшення тяжких злочинів, а у поле зору попадають діти все меншого віку.
“Галка” дослідила офіційну статистику і поспілкувалася з тим, хто працює з дітьми щодня — керівницею ювенальної превенції Аллою Бойчук та засновником Центру психологічної допомоги дітям “Серденько” Василем Серденьком.
Наркотики, крадіжки, хуліганство
Загальна кількість кримінальних правопорушень, вчинених неповнолітніми або за їхньою участю, стабільно знижується: 67 у 2022 році, 66 — у 2023-му, 55 — у 2024-му і 37 — у 2025-му. Кількість підозрюваних неповнолітніх також зменшилась — з 55 осіб у 2022 році до 33 у 2025-му.
Про це свідчить відповідь Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області на офіційний запит “Галки”.
Найпоширеніші злочини за цей період — зберігання та збут наркотиків (ст. 307, 309 ККУ), крадіжки (ст. 185), порушення правил дорожнього руху (ст. 286), хуліганство (ст. 296) та спричинення легких тілесних ушкоджень (ст. 125).
Щодо обставин скоєння: злочини у стані алкогольного сп’яніння фіксуються стабільно — по два на рік упродовж усієї повномасштабки. У 2022 році зафіксовано один випадок злочину у стані наркотичного сп’яніння. Злочини у складі групи різко скоротилися — з семи у 2022-му до двох у 2025-му.
Водночас зростає кількість дітей на профілактичному обліку: якщо у 2022 році їх було 46, а у 2023-му — 37, то у 2024-му вже 51, у 2025-му — 54. На облік ставлять дітей, засуджених до покарання без позбавлення волі, тих, хто вчинив домашнє насильство, систематично залишав сім’ю або заклад освіти, а також тих, кого двічі й більше притягали до адміністративної відповідальності протягом року.
Абсолютно нормальні сім’ї. Забезпечені, інтелігентні…
Керівниця відділу ювенальної превенції поліції Івано-Франківської області Алла Бойчук понад двадцять років працює з дітьми. Каже, що за останні роки помічають зміну в поведінці неповнолітніх та вчинених ними злочинів.
Цифри свідчать про зниження злочинності серед підлітків, але керівниця ювеналів не поспішає з оптимізмом. Адже за кількістю злочинів справді стає менше, але вони стають тяжчими.
“Від 2022 року значно зменшується кількість злочинів вчинених дітьми, але нас турбує збільшення кількості злочинів з категорії особливо тяжких. Вік, з якого діти потрапляють у поле зору поліції — це вже з 12 років”, – каже вона.
У 2025 році неповнолітні вчинили два вбивства на Прикарпатті. Офіційно встановлено причетність підлітка до вчинення терористичного акту. І хоча досудове розслідування здійснювали слідчі СБУ, ювенальною поліцією проаналізовано причини та умови, що сприяли вчиненню цього злочину — щоб зі своєї сторони проводити превентивні заходи для попередження таким випадкам у майбутньому.
Розповідаючи про теракт, який стався біля франківського вокзалу, Алла Бойчук пригадує, що батькам неповнолітніх було відомо про оренду квартири і мати оплачувала послуги подобової оренди, де підлітки виготовляли вибухівку. Жінка не цікавилася, навіщо дітям була потрібна та квартира.
“Дуже пощастило, що це був дев’ятий поверх, і внаслідок другого вибуху, який відбувся у квартирі, не постраждали інші мешканці будинку”, – додає Бойчук.
Ще один резонансний випадок — вбивство молодика на Вовчинецьких горах, який родом з Дніпра, але проживав у місті Івано-Франківську. Один з підлітків, причетних до нього, раніше попадав в поле зору поліції, але не зробив належних висновків після проведених з ним заходів. Два інші хлопці в поле зору не потрапляли.
Схожа картина і з нападом на безхатька у Франківську. Як зазначає керівниця ювеналів, вчинення злочину було заздалегідь сплановано і хлопці приїхали з іншого мікрорайону міста для вчинення нападу.
“Абсолютно нормальні сім’ї. Забезпечені, інтелігентні. Один із них був членом учнівського самоврядування, добре навчався. Ідеальна дитина… Це був вплив кола спілкування за межами сім’ї та школи. Підстав відвідувати ці родини (до вчинення злочину) у нас не було”, – підкреслює вона.
Хлопці зараз знаходяться в слідчому ізоляторі, триває досудове розслідування. Наразі їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Також встановлено причетність малолітнього, який разом зі матірʼю вчинив вбивство бабусі. Враховуючи вік малолітнього (13 років) він не підлягає поміщенню до слідчого ізолятора і не несе кримінальної відповідальності на загальних підставах, до нього будуть застосовані заходи виховного характеру, каже поліціянтка.
“Наразі він перебуває у приймальнику-розподільнику для неповнолітніх та очікує рішення суду щодо застосування відповідних заходів, оскільки не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність”.
За словами Алли Бойчук, більшість підлітків, які у ці роки скоїли злочин, раніше не перебували на обліку в органах поліції, в поле зору попали вперше. Це свідчить про необхідність посилення сімейного виховання і контроль за дозвіллям дитини з боку батьків.
“Батьки часто шукають причини у закладі освіти — у вчителях чи керівництві закладу. Водночас слід пам’ятати, що школа дає знання, а виховання дитини починається саме в родин “, – наголошує вона.
Після випадків, пов’язаних із терактом, ювенальні поліцейські спільно з представниками СБУ проводили профілактичні заходи в навчальних закладах області. Під час зустрічей демонстрували відеопрезентацію про наслідки теракту, травми, яких зазнали підлітки після спрацювання вибухового пристрою, та відповідальність за його вчинення.
Фото поліції та СБУ
Вербування через Telegram і Roblox
Окреме занепокоєння у правоохоронців викликає залучення підлітків до роботи на російські спецслужби. У 2025 році відділ отримав багато повідомлень від дітей і батьків про підозрілі пропозиції у месенджерах. Цього року — вже чотири, але Алла Бойчук не вважає, що загроза у 2026-му зменшиться.
Типова схема вербування починається з простих завдань: сфотографувати об’єкт або зібрати інформацію (наприклад, про графік роботи установи). За це пропонують невелику винагороду – 200-300 грн. Згодом завдання ускладнюються і можуть мати кримінальний характер. У разі відмови підлітків починають залякувати або шантажувати.
“Відомі випадки, зокрема із дівчинкою 14 років у сусідній області, де після зламу акаунту її шантажували особистими відвертими фотографіями. У таких ситуаціях ми завжди наголошуємо, що дитина не повинна залишатися сам на сам з проблемою, а може у будь-який час звернутися до нас або до колег. Зокрема, це підрозділ кіберполіції, ювенальні поліцейські та служба освітньої безпеки у школах чи на спецлінію 102”, – каже Алла Бойчук.
Ще один канал вербування дітей — онлайн-ігри, зокрема доволі популярний зараз Roblox.
“По Україні вже є випадки вербування через цю платформу. Наголошуємо батькам: запобігання вербуванню підлітків через онлайн-ігри потребує системного підходу з боку батьків і самої дитини”.
Основні кроки профілактики: контроль та налаштування приватності. У популярних іграх, зокрема Roblox, варто:
- закрити можливість писати повідомлення від незнайомців;
- обмежити додавання в друзі;
- вимкнути голосові чати, якщо немає потреби.
Також необхідно пояснити дитині ризики, вона повинна чітко розуміти:
- не можна виконувати “завдання” від незнайомих людей;
- не передавати особисті дані (номер телефону, адресу, школу);
- будь-які пропозиції “легких грошей” — це небезпечно.
Зв’язок соцмереж та наркоторгівлі теж простежується. За словами Алли Бойчук, підлітки, які залучалися до розповсюдження “закладок” через Telegram-канали, паралельно отримувала й інші “завдання”.
“Якщо вони вже вживають, якщо вони залежні — вони можуть бути завербовані в будь-який момент, бо це доступ до “легких грошей” для купівлі наркотиків”. Але, на жаль, не розуміють одного — ворог гроші не платить за виконану роботу, а ці підлітки самі стають жертвами”.
Чому діти зникають
У 2025 році поліція розшукала 275 зниклих дітей. Цього року отримали вже 30 повідомлень — усі діти повернуті додому.
Алла Бойчук просить батьків забути про популярний міф, що якщо дитина зникла, потрібно чекати три доби, а вже тоді звертатися до поліції.
“Для нас важлива кожна година. Якщо протягом доби не вдається встановити місцеперебування дитини, слідчий вносить відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за правовою кваліфікацією ст. 115 КК України — умисне вбивство — з відміткою “безвісти зниклий”. Після цього проводяться всі необхідні оперативно-розшукові заходи, спрямовані на розшук дитини”.
Одного разу зниклих підлітків знайшли у Слов’янську — хотіли на власні очі подивитися, як воюють українські оборонці. Все ж частіше причини зникнення дітей набагато простіші: конфлікт із батьками, заборона зустрічатися з хлопцем, бажання погостювати у друга.
“Нещодавно шукали хлопця, який був просто у друга вдома. Йому було байдуже, що батько хвилюється і звернувся до поліції про допомогу, бо телефон сина поза зоною і він не може його знайти. Поліціянти знайшли хлопця, а він посміхається і каже: “Все нормально, я у друга залишився”.
Алла Бойчук наголошує, все частіше між батьками та дітьми зникає контакт, спілкування та розуміння один одного, що негативно впливає на дитячу поведінку. Серед тих, кого шукали правоохоронці — є діти, батьки яких перебувають у зоні бойових дій або ті, чиї батьки виїхали за кордон, а бабуся не завжди може замінити маму з татом. На жаль, це реалії сьогодення.
Байдужість як фактор ризику
Дуже часто, каже очільниця ювеналів, спостерігається емоційна відстороненість дітей, які вчинили злочини. Вони не проявляють ніяких емоцій і це є тривожним сигналом, бо завданням є перевиховати дитину і вжити всіх заходів, щоб запобігти вчиненню повторних злочинів.
“Крім того, спостерігається збільшення повідомлень про спроби самоушкодження, зокрема через передозування лікарськими засобами, але тема суїцидів є чутливою, тому ми працюємо спільно із закладами освіти, медиками та психологами”.
Алла Бойчук підсумовує: ключовим фактором, який може вберегти дитину від правопорушень і небезпечного впливу ззовні, є відчуття потрібності та підтримки в родині.
“Якщо дитина в сім’ї відчуває, що її люблять, що вона важлива — ризик того, що вона потрапить під чужий вплив, значно зменшується”, – зазначає вона.
За її словами, сьогодні, на жаль, матеріальні цінності дедалі частіше ставлять в пріоритет. Але навіть сучасні гаджети чи дорогі покупки не здатні компенсувати брак уваги та спілкування з боку батьків.
Правоохоронці наголошують: профілактика правопорушень серед дітей починається не з покарання, а з довіри. Важливо не лише контролювати поведінку дитини, а й цікавитися її життям, колом спілкування, емоційним станом.
Ми всі постаріли на 12 років
Василь Серденько — засновник Центру психологічної допомоги дітям “Серденько”, а також вже понад 25 років працює в Івано-Франківському обласному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей.
“Більшість психологів сходяться на тому, що ми всі, включно з дітьми, за час війни ментально постаріли приблизно на 12 років”, – говорить він.
Головна зміна, яку фіксує психолог — у дітей зникло відчуття безпеки. І це проявляється по-різному: страхи, неспокій, агресія, безсоння. Або зовнішня байдужість, яку часто плутають із черствістю.
“Байдужість не завжди означає, що дитині насправді байдуже. Це захисна реакція організму. Дитина на підсвідомому рівні себе захищає. Надто багато всього — пандемія, потім війна. Організм просто вимикає зайве”.
Діти все чують
Запити до психолога за роки війни не змінилися — вони збільшилися. Тривожність, зміна поведінки, порушення сну. І до всього цього — нові чинники: хтось із батьків воює, хтось виїхав, є ті, хто переїхав з окупованих територій.
Василь Серденько відзначає, що батьки часто думають: дитина в іншій кімнаті, можна говорити про все що завгодно.
“Але діти все чують. І вони переймають це на себе”, – каже психолог.
Малеча може не розуміти суті розмови про війну, але вона відчуває тривогу батьків. І добудовує картину самі — зі страшних мультиків, з уяви, з того, що бачили.
“Якось хлопчик грався з котом, а потім кинув його до підлоги. Зʼясувалося, що дитина дивилася мультик, де персонаж так само поводився зі твариною й інші герої сміялися з цього. Хлопчик просто скопіював побачене”.
Соцмережі та ніж
На запитання про вплив соціальних мереж Василь Серденько наводить порівняння з автоматом та ножем.
“Знаєте, після автомата Калашнікова, чим найчастіше вбивають? Кухонним ножем. Його ж не заборонили, ми ним користуємося щодня. Так само з інтернетом. Він несе жахливі наслідки — якщо безконтрольно, якщо без урахування вікових особливостей, якщо просто ”на, щоб був тихо””.
Були випадки, коли батьки намагалися забрати у дітей телефон силою. Протест виливався у зламані речі та істерики.
“Людина, яка курить 30 років, розуміє, що шкодить собі, але кинути не може. Зі залежністю від соцмереж — те саме. Плюс: організм звикає до постійного потоку дофаміну та адреналіну”.
Два головні правила
Василь Серденько дає батькам дві основні поради, як турбуватися про своїх дітей та їхню психіку в умовах війни.
Перше — безпека. Дитина має фізично й емоційно відчувати, що поруч із батьками їй нічого не загрожує. Лише тоді вона зможе сприйняти будь-яку розмову — про війну, про страх, про складне.
Друге — розмова. Не нотація, не “я сказав — ти зробив”, а справжня розмова. І головне, у будь-якому віці, жодне питання дитини не є неважливим.
“Якщо дитина бачить, що у батьків ніколи немає часу на неї, то вона шукає відповіді деінде. А де вона їх знайде, і що це буде за компанія — ніхто не знає”.
Для батьків, які зараз далеко від своїх дітей (на фронті або за кордоном), правила майже ті самі.
“Потрібно навіть ще більше розмов. Діти мають знати, що їх люблять. Розуміти, що навіть в найгірших умовах їх не перестануть любити”.
І батькам не варто нехтувати допомогою фахівців, додає психолог.
“Коли ви відчуваєте, що можете допомогти своїй дитині самі — допомагайте. Не відчуваєте цього або ситуація змінилася — звертайтеся до спеціаліста. Не треба чекати, поки стане зовсім погано”.
А як підійти до дитини з такою розмовою? Василь Серденько пояснює через просту аналогію. Якщо у нас болить зуб, а на дворі суботу і стоматолог не працює, то ми беремо знеболювальне і чекаємо понеділка.
Так само тато чи мама може сказати дитині: “Я тебе люблю і буду на твоєму боці, що б не сталося. Але щоб допомогти тобі краще — нам потрібен фахівець. Як і коли ми йдемо до стоматолога, коли в нас болить зуб, адже самі не можемо його полікувати”.
Замість висновку: Сучасні виклики вимагають спільної відповідальності — батьків, школи та правоохоронних органів. Лише системна взаємодія та своєчасне реагування на перші тривожні сигнали можуть запобігти серйозним наслідкам.
Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
Читайте також:
- Зачинені двері та крик про допомогу: у Франківську врятували двох дітей завдяки зверненню сусідів
- “Своєчасна увага може запобігти трагедії”: поліція закликає батьків бути уважними до поведінки дітей після нападу на безхатька у Франківську
- У Франківську стартував конгрес місцевих та регіональних влад при президентові України: про що говоритимуть (ФОТО)
ФОТО ТИЖНЯ
