Від весни 2024-го у Рогатині працює спортивно-оздоровчий центр “Крила надій”, заснований ветераном Василем Штундером на позивний “Штуц”, який воював у батальйоні імені генерала Кульчицького під час АТО. Тут військові, які повернулися з фронту, знаходять не лише фізичне полегшення після поранень та травм, а й психологічну підтримку. Масажі, спеціалізовані процедури, дружня атмосфера – усе це допомагає ветеранам відновлювати сили та адаптуватися до мирного життя.
Та діяльність центру не обмежується лише реабілітацією військових. Його команда організовує заходи для дітей загиблих захисників та підтримує родини воїнів. Василь Штундер переконаний: війна колись завершиться, але допомога ветеранам потрібна буде ще довгі роки.
“Галка” побувала у спортивно-оздоровчому центрі “Крила надій” та розповідає, як він працює.
Всі як побратими
Потрапляючи до масажного кабінету, чутно: “Це масажне крісло таке… Що я вже думаю, як його разом з дротами звідси винести”. Саме таким жартом ветеран Іван зустрічає Василя Штундера. Він воїн із багаторічним досвідом, який почав свій шлях у 2014 році, під час АТО. Воював до 2019 року, але через важкі травми та стан здоров’я був комісований.
“Я свій борг віддав Україні, як і мої прадіди. І тепер готую своїх п’ятьох онуків до захисту Батьківщини”, – з гордістю говорить Іван.
До масажного кабінета Іван приходить раз на два тижні, або коли відчуває, що його починають турбувати травми. Масажі й апаратура, якою обладнаний центр, значно полегшили його стан.
“У мене в хребті осколки, і біль не дає спокою. Пройшов курс масажів у Василя, і це дуже допомогло. Тут ти приходиш, як до своїх побратимів, ніхто не відмовить, завжди підтримає. Василь дуже переживає за всіх військових, допомагає чим може”, – розповідає Іван.
Він відзначає важливість таких центрів для ветеранів, адже підтримка потрібна не лише фізична, а й психологічна. І до центру “Крила надій” звертаються воїни та ветерани з різних куточків України.
“Синдром післявоєнний дуже тяжкий. Є хлопці, які самі справляються, але багато таких, що потребують допомоги. Добре, що Василь організував це місце. Тут підтримують не лише здоров’я, але й дух”, – каже ветеран.
Іван активно долучається до громадських ініціатив разом зі Василем: від автопробігів до підтримки побратимів. Він твердо вірить у перемогу України:
“Ми, українці, не маємо права здатися. Будемо стояти до кінця, до перемоги. Це буде Україна, неодмінно”.
Поруч зі масажним кріслом на тапчані після вакуумного масажу відпочиває ветеран Віталій. З посмішкою розповідає, що переїхав до Рогатина як зять, і лише недавно дізнався про масажний кабінет та спортивно-оздоровчий центр “Крила надій”.
“Про кабінет почув від знайомих. Казали, що тут зробили місце для військових, де можна трохи розслабитися, відійти від того всього. І я вирішив спробувати”, – розповідає він.
Віталій також розпочав службу ще у 2014 році. Пізніше, під час повномасштабної війни, знову повернувся до війська, але через стан здоров’я завершив службу.
Основним фокусом реабілітації для ветерана є масажі, які допомагають зняти напругу та біль, накопичений за час служби. Він додає, що навіть після кількох процедур з’являється відчуття легкості й відновлення.
“Після масажу я почуваюся значно краще. Я майже не відчував спини, а тепер поступово м’язи оживають. Це велике полегшення”, – ділиться Віталій. Для нього “Крила надій” стали важливим місцем для повернення до нормального життя.
“Такі масажні кабінети, як цей, дуже потрібні. Вони дають можливість відійти від війни, потроху приходити до тями і відновлювати здоров’я”, – підсумовує він.
Все почалося з невеликого масажного кабінету
Василь Штундер пригадує, що його справа починалася з невеликого масажного кабінету, де він робив платні та безкоштовні масажі, але згодом вирішив зосередитися саме на допомозі воїнам, ветеранам та їхнім сім’ям.
“Коли я тільки починав цим займатися, то мій кабінет знаходився на четвертому поверсі, і хлопцям з їхніми травмами було тяжко туди підійматися. Тому я звернувся до міської ради, і нам надали невелике приміщення при лікарні. Ми облаштували його самі, бо я вірю, що військовим має бути зручно і доступно отримувати реабілітацію”, – розповідає Василь.
Він пригадує, що перші тапчани для масажного кабінету подарував місцевий підприємець Іван Кизима.
Центр вже надав допомогу сотні військовим, багато з яких звертаються до Василя Штундера під час своїх коротких відпусток.
“Масаж не можна робити однаково для всіх. У кожного свій випадок: ампутація, контузія, поранення чи навіть просто хронічне навантаження від бронежилета. Ми працюємо так, щоб справді допомогти”, – додає він.
У масажному кабінеті Василь Штундер демонструє, як відбувається робота з військовими, котрі зазнали травм чи мають проблеми зі спиною через довготривале носіння бронежилетів.
“Зазвичай хлопці мають лише 10-15 днів, і за цей час ми робимо все можливе, щоб полегшити їхній стан. Ми використовуємо спеціальні апарати, які допомагають пришвидшити нашу роботу. Наприклад, вакуумний масаж витягує “запальну кров” і покращує стан м’язів”, – пояснює він, показуючи процес.
Ефект від процедур залежить від стану пацієнта.
“У кожного своя ситуація. Є хлопці, які вже через кілька сеансів відчувають значне полегшення, але буває, що потрібен триваліший курс”, – додає Василь.
Окрім військових, до центру звертаються родини загиблих захисників. Василь пригадує, як до нього завітала мати, яка втратила сина, і через кілька сеансів масажу покращився не тільки її фізичний стан, а й емоційний.
“Є рідні воїнів, які приходили спочатку замкнутими, у відчаї. Але вже через кілька сеансів вони починали усміхатися. Це важливо – підтримати їх емоційно”, – каже він.
Завдяки грантовій підтримці від програми “Час діяти Україна” вдалося доукомплектувати масажний кабінет, закупивши сучасної апаратури на 100 тисяч гривень. Ще 50 000 гривень виділила міська рада.
“Ми придбали все необхідне: вакуумний масажер, тапчани для різної ваги тіла, масажне крісло, фітобочку та крісло для масажу комірцевої зони”, – розповідає він.
Масажний кабінет став місцем, де військові не лише відновлюють здоров’я, але й отримують підтримку.
“Це не просто сеанс масажу. Це можливість поговорити, знайти розуміння, адже воїна чи ветерана ніхто не зрозуміє краще, ніж людина, яка також була на війні”, – додає засновник центру.
Напарницею Василя Штундера по масажах стала Людмила Пономарьова, яка разом із двома синами переїхала до Рогатина навесні 2022 року, коли війна змусила її залишити рідний Харків.
“Мій старший син зараз військовий медик, з червня 2022 року перебуває на Донецькому напрямку. А молодший тут, вчиться на ветеринара”, – розповідає вона.
Людмила познайомилася з Василем, який розповів їй про свою мрію – відкрити масажний кабінет для військових.
“Тоді це був маленький масажний кабінет. Ми навіть так і називали його – масажний кабінет, бо “реабілітаційний центр” звучало для нас занадто гучно”, – з усмішкою згадує Людмила.
Цікавитися масажем Людмила почала ще під час життя в Харкові, пройшла курси та отримала диплом, який втратила згодом через війну та російські обстріли.
“Моє свідоцтво було вдома у батьків, в Куп’янському районі, а тепер його вже немає, загалом там вже нічого немає…”, – розповідає вона з сумом.
Щоб не втрачати кваліфікацію, Людмила разом зі Василем пройшла базові курси масажу у Франківську.
“Нас навчали у лікарні на Матейки. Там ми здобули необхідні знання, пройшли практику, і тепер маємо дипломи”, – каже вона, додаючи, що Василь також активно допомагав у навчанні.
Сьогодні Людмила є частиною команди “Крил надій”, де допомагає військовим не лише фізично відновлюватися, але й знаходити емоційну підтримку.
Війна закінчиться, але наша робота тільки почнеться
Попит на послуги реабілітації постійно зростав, тому Василь Штундер вирішив розширювати можливості центру. Сьогодні “Крила надій” у Рогатині – це не лише масаж, але й комплексна реабілітація для військових та ветеранів. Василь підкреслює, що якість і професіоналізм є головними принципами центру.
У новому приміщенні Василь Штундер створює повноцінний спортзал для відновлення військових та ветеранів, доповнюючи його сучасним обладнанням та тренажерами. Він показує, як хлопці після зняття апарату Єлізарова можуть безпечно починати ходити завдяки спеціальним тренажерам.
“Тут є місце, де можна підтримати себе, зробити перші кроки. Ми облаштовуємо це так, щоб їм було зручно і безпечно відновлювати навички руху”, – пояснює Василь.
Центр вже замовив апарати для реабілітації рук і ніг, які мають прибути найближчим часом. Додатково використовуються гумки різного рівня опору, які допомагають тренувати м’язи.
“Вони підходять для роботи з руками та ногами. Це дуже зручно, коли хлопці повертаються з госпіталів і продовжують реабілітацію тут”, – додає він.
Особливу роль у розвитку та підтримки центру відіграють місцеві підприємці, які допомогли зі приміщенням та надають обладнання.
“Це приміщення у безплатну оренду нам надали Михайло і Ольга Вінники, ми платимо тільки за комунальні послуги. Фірма West Commerce Group допомогла нам з тренажерами і пообіцяла ще кілька елементів для стін. Усе це вони надали безкоштовно. Молоді люди, але дуже відповідальні!”, – каже Василь з вдячністю.
Він додає, що пошук фінансування для центру – це нелегко, але відмовляти в допомозі він не збирається:
“Я не можу брати гроші з хлопців. Якщо вони хочуть подякувати, це їхня справа, але ці кошти йдуть на рушники, хімію чи інші потреби центру”, – каже він.
Окрім фізичної реабілітації, до Василя часто звертаються різні фахівці, які готові долучитися до спортивно-оздоровчого центру та займатися з ветеранами та воїнами.
“Нещодавно до мене звернулася дівчина, яка працює логопедом у школі. Вона сказала, що за потреби може приділяти кілька годин для роботи з хлопцями. А вже наступного дня мені зателефонувала мати пораненого воїна й повідомила, що її синові потрібні заняття з логопедом, і вона готова привозити його до нас. Так вийшло, що пропозиція логопеда одразу знайшла відгук”, – зазначає чоловік.
Василь вірить, що розширення центру дозволить допомогти ще більшій кількості людей, і наголошує на важливості продовження роботи навіть після завершення війни:
“Війна закінчиться, але наша робота тільки почнеться. Хлопці будуть повертатися з фронту, і їм усім потрібна буде допомога: з травмами, зі спинами, чи просто поговорити, отримати слова підтримки. Ми тут для них завжди”, – наголошує Василь.
Є заради чого жити та до чого прагнути
Черговий відвідувач центру Юрій – ветеран ще з часів АТО, перший призов. Після початку “великої війни” він знову приєднався до війська, розуміючи, що на фронті гине багато молоді, тоді як ті, хто вже бачив бойові дії, нерідко залишаються осторонь. У жовтні 2023 року Юрій отримав важке поранення біля Авдіївки, у результаті якого осколок зламав хребет.
“Прогнози щодо того, що я зможу ходити, були невтішні, але я ходжу. Тепер стараюся тримати себе у формі, бо маю сім’ю та дитину. Є заради кого жити та до чого прагнути”, – розповідає він.
З Василем Штундером Юрій познайомився ще під час АТО, але тісніше вони почали спілкуватися, коли Василь відкрив масажний кабінет. Масажі допомогли Юрію відчути покращення.
“На перших процедурах все болить, але після кількох масажів розумієш, що біль вже не такий сильний”, – додає він.
Для Юрія важливим є не лише фізична реабілітація, але й спілкування, яке він отримує в центрі. Тут він займається не тільки масажами, але й іншими вправами.
“Новий спортзал став великим кроком уперед. Тепер є де працювати над собою і далі відновлюватися, адже якщо не підтримувати постійно свою фізичну форму, то не буде ніякого результату від реабілітації”, – зазначає ветеран.
Він вірить, що такі місця, як “Крила надій”, потрібні всім ветеранам, щоб знаходити сили і сенс для нового життя.
Також Юрій підкреслює важливість заходів для дітей, які організовує команда центру:
“Це об’єднує дітей. Вони знайомляться, спілкуються, щось творче роблять, їздять у дельфінарії… Це гарна ініціатива, яка допомагає їм відволіктися від сьогодення”, – ділиться він.
З турботою про дітей воїнів
За організацію подій для дітей воїнів, ветеранів та загиблих захисників відповідає Уляна Країнська – підприємиця та директорка готельного комплексу “Садиба мрій”. Вона почала співпрацювати з Василем Штундером після спільної організації події: у ресторані при готелі вони разом провели для дітей майстер-клас із розпису пряників.
“Вони настільки захопилися процесом, що творили до останнього печива. Всі солодощі передали нашим воїнам у госпіталях”, – з усмішкою пригадує Уляна.
Щотижня у “Крилах надій” організовують освітні та творчі заходи, які проходять у формі гри. Жінка розповідає, що спершу діти приходять замкнутими та настороженими, але з часом відкриваються й починають брати активну участь у заходах.
“Ми намагаємося працювати з дітьми різного віку. Це складно, але кожен наш захід має освітній і виховний характер. Ми вчимо дітей культурі, патріотизму, моральності. І приємно бачити, як вони змінюються, стають більш відкритими. Ми вже навіть почали давати їм невеликі завдання: готувати матеріали до заходів, як-от до Дня Соборності чи Стрітення”, – ділиться Уляна.
Організація влаштовує екскурсії, майстер-класи з гончарства, їздять з дітьми до дельфінаріїв та музеїв.
“Ми возили їх до Львова, дельфінарія, океанаріума. Такі поїздки не лише розважають, а й допомагають дітям відчути, що про них піклуються. Вони знайомляться, спілкуються, стають однією командою”, – додає вона.
Команда центру вітає дітей загиблих воїнів з днем народження, даруючи їм дрібку святкового настрою. Смачні торти для діток випікає кондитерка Наталя Олійник, подарунки передає підприємиця Тетяна Стефурак, а крамниця Flowers Rohatyn – квіти.
Важливою складовою роботи є залучення старших дітей до допомоги молодшим. Зокрема, “Крила надій” співпрацюють із місцевими пластунами.
“Ми хочемо, щоб старші діти вчили молодших, ділилися своїми знаннями й підтримували їх. Це розвиває в них відповідальність і зміцнює зв’язок між поколіннями”, – зазначає жінка.
Попри ентузіазм і відданість, Уляна наголошує, що для такої діяльності завжди потрібне додаткове фінансування.
“Нам потрібні кошти не тільки на організацію заходів, але й на найпростіші речі: роздрукувати щось для дітей, оплатити матеріали для майстер-класів, замовити автобус, щоб десь поїхати”, – пояснює вона.
Попри всі виклики, “Крила надій” не зупиняються. Вони мріють залучити ще більше ресурсів і спеціалістів, щоб підтримати дітей, які потребують уваги та любові.
“Ми робимо все можливе, щоб діти, які переживають складні часи, відчували себе потрібними та щасливими. Їхні усмішки – це найкраща нагорода за нашу працю”, – підсумовує Уляна.
ГО “Крила надій” у Фейсбук – https://www.facebook.com/krylanadii
Підтримати спортивно-оздоровчий центр можна за реквізитами:
- Одержувач: ГО КРИЛА НАДІЙ
- Код ЄДРПОУ: 45459569
- Назва банку: АТ КБ “ПРИВАТБАНК”
- Реєстраційний рахунок: UA 733052990000026000035513888
- Код банку (МФО): 305299
Читайте також: У Рогатині ветеран відкрив реабілітаційний центр для військових та їхніх сімей (ФОТО)
ФОТО ТИЖНЯ
