Від «зупинки» Укрзалізниці до заборони розмовляти українською: які фейки поширювали про Україну останні тижні

Упродовж останніх двох тижнів російська пропаганда активно поширювала фейки про нібито колапс української залізниці після обстрілів, «спалах» небезпечної хвороби через військових ЗСУ, дискримінацію українців у Польщі та чергові вигадані скандали. Частину вкидів створювали за допомогою штучного інтелекту та маскували під матеріали відомих західних медіа.

Про це пише Галка, проаналізувавши спростування українських та міжнародних фактчекерів за період приблизно від 10 до 21 серпня.

За останні два тижні помітна спільна риса багатьох інформаційних атак: російська пропаганда дедалі частіше не вигадує історію повністю з нуля, а бере реальну подію, додає до неї неправдиву деталь і подає отриману конструкцію як «новину». Інший поширений спосіб — створення фальшивих відео та зображень з логотипами BBC чи інших відомих медіа. Так фейк отримує вигляд інформації з надійного джерела, хоча самого матеріалу на сайті чи сторінках видання ніколи не існувало.

Фейк №1. Укрзалізниця нібито припинила продавати квитки через російські удари

У середині серпня російські Telegram-канали та інші пропагандистські ресурси почали повідомляти, що Укрзалізниця нібито «повністю зупинила продаж квитків». Причиною називали російські удари по залізничній інфраструктурі, а саму ситуацію описували як доказ того, що українська залізнична система начебто «тріщить по швах».

Насправді про припинення пасажирських перевезень чи загальну зупинку продажу квитків не йшлося. Укрзалізниця тимчасово коригувала продаж лише на окремі рейси та дати, зокрема за деякими напрямками з Дніпра. Це було пов’язано з перебудовою графіків після пошкоджень інфраструктури та необхідністю враховувати безпекову ситуацію.

Попри російські атаки залізниця продовжувала перевозити пасажирів. За даними, які наводять фактчекери, лише за перші десять днів серпня поїздами скористалися майже 940 тисяч людей, а в один із пікових днів пасажиропотік перевищив 100 тисяч осіб. На пошкоджених ділянках залізничники ремонтували колії, залучали резервні тепловози, а там, де це було необхідно, організовували автобусні трансфери.

Тобто пропагандисти взяли реальне тимчасове обмеження на окремих напрямках і перетворили його на історію про повний транспортний колапс. Мета такого вкиду — не лише перебільшити наслідки російських атак, а й показати їх як нібито ефективні настільки, що держава вже не здатна підтримувати роботу критичної інфраструктури.

Фейк №2. На Сумщині нібито стався спалах лихоманки Західного Нілу через поранених військових

Ще один фейк стосувався здоров’я та українських військових. Російські ресурси повідомляли про нібито масштабний спалах лихоманки Західного Нілу в Сумській області. Причому джерелом поширення захворювання пропагандисти називали поранених бійців ЗСУ.

Як доказ використовували посилання на анонімного «інсайдера із силових структур». Жодних документів, офіційної статистики чи підтвердження масового захворювання при цьому не наводили.

Насправді на Сумщині раніше справді фіксували один випадок захворювання, а також знаходили інфікованих комарів. Однак один випадок не є спалахом, а доказів масового зараження військових чи передачі хвороби від них цивільним немає.

До того ж сама логіка фейку суперечить особливостям поширення вірусу. Основними переносниками лихоманки Західного Нілу є комарі, які заражаються після контакту з інфікованими птахами. Захворювання поширене в різних країнах світу, а у 2026 році його фіксували не лише в Україні.

У цьому випадку пропаганда знову використала реальну основу — факт виявлення вірусу — але додала вигаданий «масовий спалах» і пов’язала його з військовими. Такий прийом має створювати образ українських захисників не лише як військової, а навіть як біологічної «загрози» для цивільного населення.

Фейк №3. У польських таксі нібито заборонили говорити українською

12 серпня у мережі почали поширювати зображення, яке нібито зробили в одному з таксі у Варшаві. На фото була табличка з перекресленим українським прапором та написом про те, що українською мовою пасажири можуть «говорити пішки».

Зображення мало створити враження, що в Польщі зростає настільки сильна неприязнь до українців, що їм уже нібито забороняють користуватися українською мовою навіть у таксі.

Однак фактчекери встановили, що фото не є справжнім. Зображення мало ознаки генерації штучним інтелектом, а підтверджень існування такої таблички у реальному варшавському таксі немає.

Цей фейк вкладається у ширшу інформаційну кампанію, спрямовану на погіршення відносин між українцями та поляками. Протягом літа пропагандисти регулярно поширювали вигадані історії про нібито злочини українців у Польщі, депортації, антиукраїнські заяви польських військових та інші конфлікти. Частину таких «доказів» також створювали штучно.

Такі вкиди працюють відразу на дві аудиторії: українцям намагаються нав’язати думку, що поляки їх дедалі більше ненавидять, а польській аудиторії — що українці є джерелом проблем і конфліктів.

Фейк №4. В Україні нібито заарештували «британську найманку», яка катувала російських військових

Ще одна історія продовжила старий російський наратив про те, що проти РФ в Україні нібито воює величезна кількість «західних найманців».

У російськомовному сегменті соцмереж поширювали повідомлення, що в районі Малої Токмачки нібито затримали 35-річну британку Кетрін Браун. Її називали однією з «найвідоміших найманок» та звинувачували у тортурах, убивствах і каліченні російських військових.

Проте сама історія була вигаданою. Для її ілюстрації використали фотографію колишньої депутатки парламенту Швеції, яка справді долучалася до захисту України, але не мала стосунку до описаного «арешту». Жодних підтверджень існування «Кетрін Браун» із наведеною пропагандистами біографією також не знайшли.

Особливість цього фейку в тому, що його поширювали не лише для російської внутрішньої аудиторії. Він з’являвся також у російськомовному інформаційному просторі інших країн, зокрема Грузії. Так пропаганда намагається експортувати тезу, що війна Росії нібито йде не проти України, а фактично проти всього Заходу.

За останні два тижні російська дезінформація охоплювала дуже різні теми — від транспорту й медицини до міжнародних відносин. Однак завдання цих інформаційних атак здебільшого залишаються незмінними: перебільшити наслідки російських ударів, дискредитувати державні інституції та військових, посварити українців із союзниками й підтримувати образ української влади як корумпованої та привілейованої.

Водночас дедалі помітнішою стає роль штучного інтелекту. Фальшивого текстового повідомлення пропагандистам уже недостатньо — вони створюють фото, відео, «репортажі» та навіть матеріали від імені справжніх міжнародних медіа. Саме тому одна з найпростіших перевірок залишається ефективною: якщо у ролику є логотип BBC, Euronews чи іншого відомого видання, варто перевірити, чи існує цей матеріал на офіційному сайті або в офіційних соцмережах редакції. У кількох найпомітніших фейках останніх тижнів саме такої перевірки було достатньо, щоб побачити підробку.