Іван Артюшков – ветеран, підприємець і натхненник ресторану кримськотатарської кухні “Курултай” у Івано-Франківську. Його історія – це шлях від служби на фронті до створення культурного простору, де кожен може не лише насолодитися смаком автентичних страв, але й дізнатися більше про кримськотатарську культуру.
Іван розповів Галці про свій бойовий досвід, виклики відкриття бізнесу та про свою місію.
Військовий досвід: шлях до фронту
Іван ніколи не планував бути військовим, але його долю, як і долі тисяч інших українців, змінила війна. З початком повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року, Іван разом із своїм молодшим братом добровільно записалися до лав ЗСУ.
“Ми з братом не могли просто сидіти вдома, коли країна потребує допомоги”, – розповідає Іван.
Його родина мала військове минуле: батько був ветераном війни в Афганістані, що додало ваги рішенню піти на фронт. Попри те, що брати почали службу у Збройних силах України, обоє хотіли приєднатися до полку “Азов”.
“Ми хотіли бути там, де можемо зробити щось більше. “Азов” завжди був для нас символом активної дії”, – пояснює Іван.
Пройшовши спеціальне навчання, він і його брат отримали переведення в бажаний полк. Однак доля склалася по-іншому: Івану запропонували служити в розвідці спеціального призначення.
“Мені це відгукнулося. Я був на роздоріжжі, але відчув, що це правильний крок. І через два дні після переводу туди, мене відправили на херсонський напрямок”, – згадує він.
Через кілька місяців після цього брат Івана зник безвісти під час боїв, і досі його доля залишається невідомою. Ще через кілька місяців після зникнення брата, Іван вирішив демобілізуватися.
Від війни до бізнесу: як Іван обрав новий шлях
До війни Іван мав досвід у ресторанному бізнесі, і він навіть планував відкрити заклад в Одесі. Але 2022 змінив все.
“Я вже був готовий відкрити ресторан в центрі Одеси, буквально за день до відкриття мене мобілізували. Проте заклад відкрився вже без мене”, – згадує Іван.
Після демобілізації він зрозумів, що сидіти вдома без діла – це не для нього.
“Треба було рухатися далі. Я не міг просто залишатися на місці – важливо розвиватися самому, допомагати країні й робити щось корисне”, – говорить Іван, пояснюючи, чому вирішив повернутися до ресторанної справи.
Однак його новий бізнес мав бути не просто комерційним проєктом. Іван хотів створити щось із глибоким змістом, щось, що б поєднало гастрономічні традиції та культурну місію.
“Я хотів, щоб це був не просто ресторан, а місце, де люди можуть зануритися в культуру, дізнатися щось нове про кримських татар”, – пояснює Іван.
Вибір Франківська та виклики при відкритті
Вибір концепції для ресторану не був випадковим. Іван народився в Бессарабії — регіоні, який має багато культурних і кулінарних зв’язків з Кримом. Каже, для нього Крим завжди був поруч, ніби “з’їздити до бабусі в гості”. Служба на фронті також вплинула на рішення створити ресторан кримськотатарської кухні.
“Коли я був на південному напрямку, я постійно думав про Крим. Це той шматочок України, який дуже хочеться повернути”, — ділиться він.
Ідея ресторану виникла з бажання допомогти українцям краще зрозуміти кримськотатарську культуру. А місто для відкриття “Курултаю” вибирати довго не прийшлося, каже Іван:
“Я побачив “руку Бога”, коли приїхав сюди. Франківськ мене захопив своєю атмосферою, дружністю та відкритістю”, – ділиться Іван своїми відчуттями.
Для нього це місто стало ідеальним для реалізації його мрії про “Курултай”.
“Курултай” – це більше, ніж ресторан. Його мета – не лише пропонувати смачні страви, але й знайомити українців із багатою культурною спадщиною кримських татар. “Крим – це Україна”, але просто говорити це недостатньо. Ми маємо знати цей народ, його традиції, його культуру. Без цього ми не зможемо по-справжньому любити й поважати цей народ. І саме це ми хочемо доносити до наших гостей”, – наголошує Іван.
Одним із викликів для роботи закладу став брак працівників:
“З персоналом влітку було трохи легше, бо були студенти. Але професійних кадрів дуже мало. Так у нас є вакансії кондитерів. Я пів року тому перевіз свою маму сюди і ми відкрили ще один бізнес, кондитерський цех. В “Курултай” нам треба людей, що працюватимуть на мангалі та кухарі.
Найголовніше, на що ми звертаємо увагу, це на якості людини, бо професійні навички – це важливо, але можна здобути і доволі швидко. Люди, які просто приходять заради грошей, це ненадійні люди”, – ділиться Іван.
Як “Курултай” став для франківців відкриттям кримськотатарської культури
Ольга Григорук, адміністраторка “Курултаю”, приєдналася до команди ще на етапі відкриття ресторану. Для неї це місце стало першим знайомством з кримськотатарською кухнею та культурою.
“До роботи в “Курултай” я не знала нічого про кримськотатарську кухню. Всі знання, які я зараз маю – це завдяки цьому закладу”, – розповідає Ольга.
Вона зізнається, що це був новий досвід, але дуже цікавий:
“Ми поступово вивчали страви, знайомилися з традиціями – це був цілий процес”, – додає вона.
Ольга розповідає, що заклад відвідують два типи гостей: одні приходять просто поїсти, але більшість цікавиться культурою, питають про страви, історію та інтер’єр.
“Наші гості часто запитують про походження страв, про наш інтер’єр. Особливо приємно, коли люди, які родом із Криму кажуть, що почуваються у нас як вдома. Це, напевно, найбільша похвала”, – з гордістю ділиться Ольга.
Особливу увагу в закладі при створенні приділяли культурним елементам. Іван звертався до майстра Рустама Скібіна, відомого кримськотатарського художника та ремісника, який допомагав створювати автентичний інтер’єр.
“Рустам – це людина, яка все своє життя присвятила просуванню кримськотатарської культури. Він щиро допомагав нам без жодної копійки, просто тому, що це важливо для нього”, – з вдячністю згадує Іван.
90% декорацій були зроблені вручну, що значно ускладнило і подовжило процес підготовки закладу до відкриття. Одним із яскравих елементів закладу є орнаменти кримськотатарської культури, зокрема мистецтво “орнек”, що використовує образи для передачі історій, де кожен з них має глибокий сенс.
“Все, що ви бачите в нашому закладі, майже неможливо було купити. У нас навіть є набір тарілок, які розписувала учениця Рустама. Кожна з них розписана орнаментами, що символізують здоров’я, щастя, добробут”, – розповідає чоловік.
Також у закладі однією з численних “родзинок” є велика мапа Криму на стіні у одному із залів:
“Це такий телепорт, бо кожна людина, коли приходить, дивиться на цю мапу і уявляє саме ті місця, де була. На карті райони розмальовані різними орнаментами. Це символ, що ми всі різні, але ми всі об’єднані. Бо бачите, як воно гармонічно все виглядає”.
Особливим символом поєднання української та кримськотатарської культур є вишиванки, які носить персонал закладу.
“Це компроміс між двома культурами. Ми купили їх у українських майстрів, і орнаменти на них дуже схожі на кримськотатарські символи”, – розповідає Іван.
Він підкреслює, що ці орнаменти символізують одне й те саме для обох народів, що показує, наскільки близькі ці культури.
Рецепти: поєднання традицій і сучасності
Меню “Курултаю” базується на автентичних кримськотатарських рецептах, але з адаптацією під сучасного українського гостя.
“Ми використовуємо історичні рецепти, але адаптуємо їх під сучасність. Ми не можемо готувати так, як це було 100 років тому, що часи змінюються”, – пояснює Іван.
Він підкреслює, що ключовим елементом кримськотатарської кухні є простота та практичність:
“Це протилежність французькій кухні, де все складно і технологічно. Кримськотатарська кухня – це швидко, просто, смачно і корисно”.
Також Іван ділиться, що кримськотатарська кухня для нас дуже близька:
“Вона по назвах трохи специфічна, але по смакових рецепторах, вона нам дуже близька. Ти дивишся на страву, ніколи не бачив чогось подібного, але їж і щось домашнє відчувається”.
Однією з найпопулярніших страв у “Курултаї” є чебуреки – традиційна кримськотатарська страва.
“Це наша візитна картка, бо кожен, хто був у Криму, знає, що це таке”, – каже Іван.
Заклад також пропонує екзотичніші страви, такі як страви з конини та стейк з акули. Іван, будучи вегетаріанцем, має підбірку своїх улюблених страв:
“Я не вживаю ні рибу, ні м’ясо, тому я тут дуже люблю бабагануш, це ніжно-пряна закуска із запеченого на вугіллі баклажана з пастою тахіні. Хумус і чіберек з сиром. Це я їм майже кожен день, і мені воно “заходить”, – ділиться Іван.
Культурна місія закладу
“Курултай” – це не лише місце, де можна скуштувати смачні страви кримськотатарської кухні. Для Івана важливо, щоб відвідувачі починали цікавитися культурою. Іван намагається зробити так, щоб кожен відвідувач відчув себе частиною цього простору, дізнався щось нове та відкрив для себе нові горизонти.
“Ми хочемо, щоб наші гості не тільки насолоджувалися їжею, але й цікавилися культурою, ставили питання, відкривали для себе щось нове”, – наголошує Іван.
Він не прагне нав’язувати знання, але хоче створити атмосферу, в якій люди самі почнуть ставити запитання.
“Коли люди приходять до нас вдруге або втретє, вони починають питати: чому саме так? Що означають ці символи?” — говорить Іван.
Для Івана “Курултай” став не просто бізнесом, а місією. Він вірить, що через їжу та культуру можна поєднати людей, допомогти їм зрозуміти одне одного.
“Культура — це основа будь-якої держави. І ми хочемо пробудити інтерес до неї у наших гостей”, — підсумовує він.
ФОТО ТИЖНЯ
