Від початку року семеро прикарпатців постраждали від трудового рабства (ФОТО)

У Франківську на площі Міцкевича відкрили виставки «Очікування Vs Реальність», яка розповідає про проблему сучасного рабства.

Читайте також: Колишня очільниця Косівської РДА стала керівницею департаменту фінансів Франківської ОДА

На стендах розписані історії людей, які постраждали від трудового рабства. Показані їхні «очікування» та «реальність». За допомогою QR-кода можна прочитати повну історію героїв на сайті.

Директор благодійної організації БФ «Карітас Івано-Франківськ УГКЦ» отець Володимир Чорній розповідає, що виставка пройде у багатьох містах України. Вона організована за ініціативи Міністерства соціальної політики України, інформує «Галка».

«Наш «Карітас» з 2004 року займається цим питанням. Ми допомагаємо людям, які пережили рабство – їх продавали. Для мене ця виставка реальна. Ми не звертаємо увагу, коли це не стосується нас. Людям вимальовують гарну зарплатню й умови праці, а потім вона попадає у рабство», – говорить Чорній.

Спочатку року до «Карітасу» звернулися семеро людей, які пережили трудове рабство. Чорній додає, що раніше це було сексуальне рабство, в яке потрапляли жінки, а зараз частіше звертаються чоловіки, які потрапляють у трудове рабство.

«У нас був випадок, коли після весілля чоловік поїхав до Санкт-Петербурга, а потім його продали у Чечню. Жінка не дочекалася його і через п’ять років з ним розвелася. Він приїхав без здоров’я, рідних нікого не залишилося, немає де жити. Ми допомагаємо психологічно, стараємося допомогти із житлом», – додає він.

Заступниця голови ОДА Світлана Онищук сподівається, що виставка покаже прикарпатцям ризики, які їх можуть очікувати при нелегальному працевлаштуванні.

«На жаль, це ганебне явище є у нас, а також у світі. В Україні це злочин і карається кримінальною відповідальністю. З 2012 року на Прикарпатті 24 людини отримали статус особи, які постраждали від рабства».

Очільник департаменту соціальної політики ОДА Володимир Коржаньовський розповідає, що людям найбільше потрібна психологічна допомога.

«У кожного з нас є рідні чи знайомі, які постраждали від цієї проблеми. На Прикарпатті. Кількість є у рази більша, але люди бояться звертатися, бо у суспільства не дуже приємне ставлення до таких осіб», – говорить чоловік.