Від «вимкнення зв’язку під час тривог» до ШІ-«військових»: добірка фейків тижня
Російська дезінформація продовжує працювати на виснаження українського суспільства. Ворожий агітпроп б’є по найчутливіших темах: страху втратити зв’язок під час ракетних атак, побутових труднощах через блекаути та спробах підірвати моральний дух і віру в Сили оборони.
Для цього в хід іде все — від банального клікбейту для накрутки Telegram-каналів до глибоких дипфейків і штучно створених роликів від імені нібито українських видань чи військових.
«Галка» зібрала три найгучніші маніпуляції тижня, які розібрали фактчекери та фахівці Центру протидії дезінформації, аби пояснити що стоїть за цими вкидами насправді.
Фейк №1. Під час повітряних тривог усім вимикатимуть мобільний зв’язок та інтернет

Що вигадали вороги:
У соціальних мережах та анонімних пабліках знову реанімували давній фейк. Користувачів лякають новиною про те, що в Україні нібито ухвалили «закон під номером 395/2026 про обов’язкове вимкнення мобільного зв’язку та інтернету під час тривог». Аби не залишитися без сповіщень про ракети та дрони, людям пропонують терміново клікнути на посилання й підключити якусь «автономну систему сповіщень», нібито розроблену урядом спільно з мобільними операторами.
Що відбувається насправді:
Жодних рішень, постанов чи законів про обмеження мобільного зв’язку чи інтернету під час тривог в Україні не ухвалювали і не існує в природі.
Центр протидії дезінформації при РНБО зауважує, що це звичайнісінька шахрайська схема та клікбейт. Аби створити ілюзію «офіційності», автори вкиду прикриваються вигаданим «законом №395/2026».
Насправді ж під цим номером у 2026 році проходять зовсім інші документи:
- Постанова КМУ № 395 від 27 березня 2026 року — стосується змін до експериментального проєкту державного контролю довкілля;
- Указ Президента України № 395/2026 — звичайне кадрове рішення щодо призначення судді.
Схема працює просто: посилання для «вибору свого оператора» (Kyivstar, Vodafone чи lifecell) ведуть на один і той самий анонімний Telegram-канал із новинами та рекламою. Маніпулятори просто експлуатують страх українців залишитися без інформації про небезпеку, аби нагнати підписників у свій паблік і пізніше заробляти на рекламі.
Чому насправді зникає або погіршується зв’язок?
Пропагандисти маніпулюють реальними побутовими труднощами. Перебої зі зв’язком виникають зовсім не через «таємні закони чи тривоги», а через обстріли енергетики та відключення світла.
Як пояснювали у Міністерстві цифрової трансформації України (зокрема фахівчиня експертної групи нормативного забезпечення Надія Бабич), під час знеструмлень відбувається наступне:
- Перевантаження базових станцій: Коли вимикається світло в одному районі, базова станція там гасне, а люди переключаються на сусідню вишку. Навантаження на неї зростає в рази, адже туди одночасно переходять і мобільні користувачі, і ті, у кого зник домашній Wi-Fi.
- Проблема із зарядкою акумуляторів: Під час тривалих блекаутів автономні батареї та генератори на підстанціях просто не встигають повноцінно зарядитися між відключеннями.
У результаті телефон може показувати наявність сигналу, але викликати когось чи завантажити сторінку не вдається через перевантаження мережі. Саме тому експерти закликають під час відключень світла утримуватися від перегляду важких відео чи відеодзвінків, аби зберегти можливість для інших бодай відправити текстове повідомлення чи подзвонити рідним.
Фейк №2. Через блекаути українці масово продають електромобілі за безцінь

Що вигадали вороги:
У проросійському сегменті соцмереж почав ширитися ролик із брендингом і логотипами відомого київського видання 44.ua. У «сюжеті» стверджується, що українські власники електрокарів масово продають свої автівки на маркетплейсах і вторинному ринку.
Причина наче полягає в тому, що через постійні відключення електроенергії зарядити машини стало взагалі неможливо.
Для більшої переконливості у відео навели аудіозаписи «розчарованих власників», які бідкаються на ситуацію та звинувачують у своїх бідах українську владу.
Що відбувається насправді:
І сам відеосюжет, і наведені в ньому цифри, і «голоси автовласників» — це суцільна фальшивка, змонтована ворожим агітпропом. Редакція видання 44.ua подібних відеоматеріалів не випускала, а аудіодоріжки зі скаргами були якісно згенеровані штучним інтелектом. Жодне інше українське автомобільне чи аналітичне медіа також не фіксувало масового продажу електрокарів.
Звісно, перебої з електропостачанням створюють певні незручності для автовласників, проте вони аж ніяк не роблять електромобілі непридатними для використання.
Як ситуація виглядає в реальності:
- Міф про «безпорадна іграшку»: Як зазначає автоексперт та засновник блогу про електромобілі Євгеній Муджирі, головна помилка полягає у сприйнятті електрокара як автівки, безпорадно прив’язаної до знеструмленної розетки. Практика швидко це спростувала.
- Гнучкість у заряджанні: Водії давно адаптувалися — заряджають машини вночі, коли мережа менш навантажена, на робочому місці, від сонячних панелей, генераторів або домашніх накопичувальних батарей.
- Авто як потужний повербанк: Багато сучасних електромобілів підтримують функцію двонаправленого заряджання (V2L). Під час відключень світла таке авто перетворюється на величезний акумулятор для всієї оселі, від якого можна заживити не лише роутер, ноутбук чи холодильник, а й повноцінне домашнє освітлення.
Тож замість масового позбавлення від електрокарів українці, навпаки, вчаться використовувати їх як додаткове джерело енергонезалежності під час обстрілів.
Фейк №3. «Військовий» у TikTok закликає відмовитися від боротьби за кордони 1991 року

Що вигадали вороги:
У мережі TikTok та інших соцмережах поширювали емоційний ролик: чоловік у військовій формі, активно вживаючи ненормативну лексику, звертається до громадян, які вимагають повернення кордонів 1991 року.
Він пропонує їм самим іти служити до 116-ї окремої механізованої бригади, оскільки «відбивати території вже немає кому», і закликає повністю відмовитися від цієї мети.
Що відбувається насправді:
Перед нами черговий маніпулятивний deepfake та ШІ-аватар, виготовлений російськими спецслужбами.
Фактчекери з проєкту StopFake провели глибокий криміналістичний аналіз відео за допомогою спеціалізованих інструментів:
- Аналіз Hive AI: Система Hive AI-Generated & Deepfake Content Detection оцінила ймовірність цифрової генерації та підміни обличчя у 87,2%, зафіксувавши щільні ознаки ШІ від перших секунд ролика.
- Перевірка DeepFake-O-Meter: Платформа Лабораторії медіакриміналістики Університету Баффало також видала високі показники цифрового втручання через кілька відеодетекторів (AVSRDD — 99,9%, AltFreezing — 93,8%, FTCN — 89,7%).
До того ж у самому відео відсутні будь-які ідентифікаційні дані: немає ні імені, ні прізвища, ні позивного бійця — лише загальна згадка бригади в підписі. За даними Центру протидії дезінформації при РНБО, це вже поставлена на конвеєр технологія РФ.
Влітку та восени 2026 року ворог уже масово запускав аналогічні ролики із ШІ-«військовими», які розповідали про «величезні втрати», «відсутність результатів» та «знищення техніки в тилу», аби деморалізувати українців.
Що про це кажуть реальні цифри та соціологія?
Тези з вигаданого відео суперечать дійсному настрою суспільства. Згідно з опитуванням Соціологічної групи «Рейтинг» (жовтень 2026 року):
- Лише 3% опитаних українців припускають можливість територіальних поступок без попередніх умов;
- 35% виступають категорично проти будь-яких територіальних поступок за будь-яких обставин;
- 56% допускають якісь обговорення компромісів виключно за умови надання чітких гарантій безпеки від США та Європи, включаючи фінансування та постачання зброї;
- 68% респондентів переконані, що остаточне рішення щодо будь-яких територіальних питань має ухвалюватися тільки на всеукраїнському референдумі.
Тож емоційні заклики згенерованого штучним інтелектом «бота» виявилися звичайним ворожим вкидом, який не має жодного стосунку ні до реальних бійців Сил оборони, ні до позиції українського суспільства.
Як зберегти холодний розум: поради з медіаграмотності
Сучасні інформаційні атаки стали технологічнішими — ворог навчився підробляти голоси, генерувати обличчя й імітувати сюжети відомих медіа.
Щоб не стати жертвою маніпуляцій, тримайте в голові кілька правил:
- Не переходьте за емоційними посиланнями про «нові закони», «поточні вимкнення зв’язку» чи «спеціальні виплати». Перевіряйте інформацію лише на офіційних ресурсах уряду, Дії або операторів;
- Невпевнені у візуалі чи сюжеті? Якщо відео зі «скандалом» чи «зізнанням» поширюється без зазначення прізвища, посади чи першоджерела на офіційному сайті ЗМІ — це з великою вірогідністю дипфейк;
- Не довіряйте «емоційним зверненням військових» з анонімних акаунтів: ворог масово плодить ШІ-аватари для підриву морального духу;
- Слідкуйте за фактчекерами: регулярно перевіряйте підозрілі новини через Центр протидії дезінформації, StopFake, VoxCheck, Детектор медіа та Центр стратегічних комунікацій.
