Відійшов у вічність відомий франківський вчений Василь Бойко

27 червня на 78 році життя відійшов у вічність Бойко Василь Степанович – доктор наук, професор, академік.

Читайте також: Власники готелю "Дністер" кажуть, що розіскленню галереї завадила війна (ВІДЕО)

Про це у соцмережі повідомив міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків.

“Пан Василь 30 років очолював міський осередок «Просвіти». Мої співчуття рідним та близьким”, – пише Марцінків.

Довідково.  Василь Бойко – заслужений діяч науки та техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки та техніки, академік УНГА, Заслужений діяч науки та техніки України, Почесний працівник «Укргазвидобування, Член наукового товариства імені Т. Шевченка, Член Українського термінологічного товариства, Голова Івано-Франківського міського об’єднання ВУТ «Просвіта» ім.. Т. Шевченка, Почесний член «Просвіти»

Після закінчення середньої школи (1959 рік) працював газозварювальником, оператором з видобування і транспортування газу в Стрийському газопромисловому управлінні (1960-1962 рр.) З 1962 року  навчався і закінчив з відзнакою Львівський політехнічний інститут (1967 рік). Навчався в аспірантурі при Івано-Франківському інституті нафти й газу за заочною формою (1970-1972 рр.), захистив кандидатську дисертацію в Івано-Франківському інституті нафти й газу (1972 р.), а відтак докторську в Московському інституті нафти й газу ім. І.М.Губкіна.(1989 р.).

Після закінчення вищого навчального закладу працював в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти й газу (ІФНТУНГ) на посадах старшого лаборанта (з 1967 р.) асистента (з 1968 р.), старшого викладача (з 1970 р.), заступника декана газонафтопромислового факультету (1973-1976 рр.), доцента (з 1974 р.) і професора (з 1990 р.). В.С.Бойко є фахівцем у галузях видобування нафти й газу, гідрогазомеханіки, розробки нафтових і газових  родовищ, підвищення нафтогазовидобування із пластів, експлуатації та ремонту нафтових і газових свердловин. В.С.Бойко створив свою наукову школу, розробив новий науковий напрям з підвищення нафтовидобування керованими дисперсними системами.

Він є автором і співавтором 315 наукових публікацій, у т.ч. 63 книги, серед них 38 підручників і навчальних посібників із перевиданнями, 7 словників-довідників, 3 енциклопедії, 11 монографій, 25 патентів та авторських свідоцтв на винаходи, 20 галузевих керівних документів. Під його керівництвом виконано 4 кандидатських і 3 докторських дисертації. Був членом Центральної комісії з розробки родовищ, член двох спеціалізованих вчених рад з присудження наукових ступенів доктора і кандидата наук, член редколегії чотирьох фахових журналів.

Під його керівництвом і за участю складено багато проєктів розробки нафтових і газових родовищ України. Відзначений багатьма державними та галузевими нагородами серед яких  орден  «За  заслуги  перед Прикарпаттям, медаль «Будівничий України»,  «Винахідник СРСР», лауреат премії УНГА І ступеня, відзнакою міського голови м Івано-Франківська «Міць і гордість міста».