27 жовтня дружини, матері та діти військовослужбовців влаштували у центрі Івано-Франківська мирний мітинг, аби привернути увагу влади до питання демобілізації та відпочинку захисників.
Мирний пікет щодо демобілізації 27 жовтня пройшов одночасно в 17 обласних центрах України, зокрема й в Івано-Франківську, пише Галка з місця події. Попередньо акцію планували провести на площі біля Міської ради, однак після повідомлення про замінування будівлі, мітингувальники вирішили кочувати містом з плакатами.
Їхня вимога – демобілізація чоловіків, які знаходяться на ротації вже понад півтора року:
“Мій чоловік вже 19 місяців на передовій. Він захищає нашу державу з березня 2022 року і він втомився. Всі хлопці втомилися. Їм потрібна реабілітація, їм потрібне лікування і відновлення психічного стану”, — каже Анастасія, дружина військовослужбовця, котрий зараз воює на запорізькому напрямку.
Ще одна мітингувальниця Леся, вважає що їхня вимога цілком справедлива, адже держава спільна, тому її не повинні захищати одні й ті ж люди:
“Чому одні мають воювати, а інші ні? Це дуже сильно спалює моральний дух, коли людина не має визначеності, не знає ‘, коли вона повернеться додому. Це не тюрма і це не є рабство”, — каже дружина військовослужбовця Леся.
Жінки запевняють, що виступають тут зовсім не за цілковиту демобілізацію, їм йдеться радше про час на відновлення для їхніх рідних. Галина каже, що вже не раз чула, що демобілізація вдарить по успіху ЗСУ, бо на заміну вже досвідченим військовим прийдуть недосвідчені новобранці, але вважає таке пояснення дещо лицемірним:
“Ніхто не відмовляється і нікуди не буде тікати чи не брати далі участь у війні. Але хоча б пів року їм потрібно відпочити. Вони втомилися морально і фізично. За півтора року була можливість підготувати інших людей. Коли йшли наші чоловіки, батьки й сини, вони теж не мали навичок, але вони навчилися”, — зазначає дружина військовослужбовця Галина.
70-річна Людмила Калин прийшла на мітинг заради сина і внука. Пенсіонерка каже, що вони не збираються покидати військо на зовсім, бо обидва — добровольці. Але відпочинок їм необхідний:
“Онук ще був студентом, він не мав взагалі ніякого досвіду. Здавав онлайн-екзамени з фронту й мав брекети на зубах. На нулі вони знаходяться вже 19 місяців, вони не жаліються, бо вони добровольці, вони дуже вмотивовані. Але здоров’я дає знати, особливо у сина. Вони там майже не сплять, там постійні обстріли. Крім боїв, росіяни ведуть ще й “турбуючий вогонь”, для того, щоб не давати їм відпочивати”, — пояснює вчителька історії України і волонтерка Людмила Калин.
Жінка переконана, що ротацію без шкоди державі можна провести, якщо залучити до військової служби держслужбовців, тобто поліціянтів і охоронців:
“Потрібна ротація. Ці держслужбовці вміють стріляти, вони можуть замінити хлопців, дати їм можливість відпочити, а наші замість них будуть патрулювати вулиці, працювати у військкоматі, відганяти людей від Білого дому, казати, що заміновано. Або оце стоять, не знаю, що вони охороняють, усі ці об’єкти”, — говорить Людмила Калин.
ФОТО ТИЖНЯ
