“Він заспокоює мене”: історія воїна Михайла та його реабілітації з чотирилапим другом (ВІДЕО)

Автор: Андрій Макітра

06 Dec, 2023 12:06

Поділитись публікацією
“Він заспокоює мене”: історія воїна Михайла та його реабілітації з чотирилапим другом (ВІДЕО)

Калушанин Михайло Худа пішов добровольцем у ЗСУ на початку повномасштабного вторгнення. У травні, в складі Мукачівського прикордонного загону, Михайло опинився на Донеччині. Там отримав важке поранення та контузію, майже втратив зір. Воїну вдалось частково відновитися. Каже, що все завдяки Зевсу – його собаці.

Про це пише Галка з посиланням на “Подробиці”.

Собака у Михайла вже кілька місяців. Син подарував Зевса, коли чоловік повернувся з госпіталя після важкого поранення.

“Терапія з собакою виходить? – Виходить! Він заспокоює мене. Я навіть не уявляю, як би тепер я без нього був”, – каже Михайло.

У 2014-му, коли росіяни почали війну на Донбасі, Михайло самотужки виховував сина. Тепер хлопець виріс і одружився, тож чоловік у лютому 2022 пішов до війська. Від матері це приховав.

“Те, що я на фронті був, мама дізналась практично, коли я з фронту приїхав. Зараз подивиться і дізнається! Ви це виріжте! Вона старенька. Але здогадувалась”, – розповідає Михайло Худа, військовослужбовець Державної прикордонної служби України.

Після навчання та злагодження Михайло охороняв кордон з Білоруссю, а потім потрапив у пекло війни.

Лиман, Нововодяне, Донецький напрямок. Там тихо не було ніколи. Зведений загін прикордонників у складі Сил оборони стримував окупантів.

Михайло в цивільному житті був хіміком – працював на хімічних підприємствах Франківщини. На війни вперше побачив хімічну зброю в дії. Окупанти накривали наші позиції фосфором.

“Дуже небезпечна штука. Вона випалює все живе і неживе також. Якщо попадає на тіло, його хіба ножем зрізати. Інакше не спасешся”, – зазначає Михайло.

На цьому напрямку фронту бійцям частково допомагала і природа. Болотиста місцевість не давала ворогу масово застосовувати важку техніку.

Під час одного з боїв, наші позиції окупанти засікли з дронів. Прикордонників почали накривати мінами. Дивом усі бійці вціліли в тій м’ясорубці.

Після того бою у Михайла почала боліти голова та гіршати зір. Але бойові позиції не покинув. Так і продовжував воювати аж до ротації. Дорогою додому почав втрачати свідомість. У шпиталі виявили важку контузію, яка спричинила падіння зору до 14 процентів від ста. Лікарі частково відновили зір.

“У мене голова загалом не перестає боліти. У мене болить постійно. Але є такі болі, від яких очі вилазять, і таблетки не допомагають”, – розповів Михайло.

Проте боєць і далі в строю. Після шпиталю повернувся на службу. Не сам. З чотирилапим другом.