“Війна навчила знаходити сили навіть у найтяжчі часи”: історія захисника Ігоря Перегінця з Прикарпаття

Автор: Віта Гринечко

01 Кві, 2025 19:45

Поділитись публікацією
“Війна навчила знаходити сили навіть у найтяжчі часи”: історія захисника Ігоря Перегінця з Прикарпаття

Історія 34-річного прикарпатця – Ігоря Перегінця – солдата 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади САДн, 1-ї батареї, який твердо вірить у перемогу України.

Пише “Галка” з посиланням на Дзвиняцьку об’єднану територіальну громаду.

Дитинство та освіта

Ігор Перегінець народився 21 серпня 1990 року в селі Дзвиняч. Після закінчення Дзвиняцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів вступив до Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, де здобув юридичну освіту. 

Від мирного життя до війни

На момент початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року Ігор планував їхати на роботу до Німеччини.

Але вирішив залишитися в Україні та вступити до лав ЗСУ.

Бойовий шлях

Ігор брав участь у боях з перших днів війни. Він виконував бойові завдання на Київщині, а згодом долучився до важких боїв на Бахмутському, Сіверському, Лиманському та Куп’янському напрямках. 

Однак його військовий досвід розпочався ще у 2014 році, коли він брав участь в Антитерористичній операції на сході України, в тому числі в боях під Ілловайськом.

За відвагу та безстрашність Ігоря нагородили Орденом “За мужність” III ступеня та Відзнакою за бойову звитягу.

Випробування війною та втрати

“Життя розділилося на дві частини: одна – це війна, побратими, боротьба за справедливість, а інша – це родина, дружина Анастасія, друзі, з якими хочеться бути частіше, а не лише кілька днів на рік”, – ділиться Ігор своїми відчуттями.

Попри війну, Ігор одружився зі своєю коханою Анастасією. 

“Війна загартувала мене і зробила стійкішим у стресових ситуаціях. Вона навчила швидко приймати рішення, не втрачати самовладання та знаходити сили навіть у найтемніші моменти. “, – зазначає Ігор. 

Погляд у майбутнє

Ігор Перегінець твердо вірить у перемогу України. Він бачить її вільною, сильною та незалежною державою, де люди можуть жити в мирі та безпеці.

Він також висловлює щиру вдячність своїм батькам Богданні Данилівні та Дмитру Івановичу, дружині Анастасії та сестрі Лідії за підтримку, любов та молитви, які він відчував навіть на тисячі кілометрів від рідного дому.

Читайте також історію комбата Олега Когута з 50 полку НГУ, який починав свій шлях з керівника взводу і разом з побратимами пройшов бої під Кремінною, у Серебрянському лісництві, під Покровськом та Нью-Йорком.