21 червня на березі Бистриці Солотвинської в Івано-Франківську десятки містян з трав’ярнею “Тепло-тінь” святкували Івана Купала. Вони плели вінки, розпалювали ватру та напувалися енергією сонця. Це було свято про життя, енергію та перемогу добра над злом.
Як і чому організували дійство, Галці розповіли його організатори, команда першої в Україні трав’ярні “Тепло-тінь”.
Команда трав’ярні вже майже рік відроджує давню українську культуру поводження з травами. Цього разу, окрім невеличких майстер-класів, вирішили зробити масштабний захід для міста.
“У всіх Івана Купала асоціюється з чимось теплим, якимось спогадом з дитинства. Бо всі, коли були малі, бачили в цей день, як скачуть через вогонь і плетуть віночки, одягають вишиті сорочки. І ми вирішили, що треба зробити це і зараз”, – ділиться івентменеджерка трав’ярні “Тепло-тінь” Тетяна Синейко.
Оскільки “Тепло-тінь” досить молодий простір, організатори розраховували залучити на свято до 30 людей. Та зголосилося майже удвічі більше.
“Спершу ми трохи розгубилися від радості, бо не очікували, що буде такий ажіотаж”, – додає Тетяна.
Локацію обирали природню. Розуміли, що це має бути річка, бо треба пускати вінки, а ще розпалити ватру. Якось, гуляючи, Тетяна забрела десь у віддалені місця вздовж Бистриці Солотвинської і знайшла непоганий простір, де й потім провели захід.
Секрети про вінок і його квітки
На святі брали за основу ті традиції, яких дотримувалися язичні племена на нашій території. Тому його проводили на День Сонцестояння.
“Колись це свято не звалося Івана Купала. Воно більше було про енергію, про перемогу дня над ніччю, добра над злом. І ми таки влаштували більше свято життя, щоб ще раз нагадати те, що варто жити, і варто щось продовжувати робити. Бо наша країна бореться і нам всім треба боротися”, – ділиться співзасновниця простору “Тепло-тінь” Яна Сташків.
На місці гостей чекала облаштована локація з килимами та тюками сіна. Яна розповідала про міфи та легенди на Івана Купала: які традиції збережені, що колись робили, як це все відбувалося, як проходили купальські ігри. Після цього дівчата перейшли до плетіння віночків. Яна розповідала сенс цього плетіння: для чого це робиться, з яких квітів їх правильно робити.
Вінок був сакральним маяком в майбутнє, додає Яна. Дівчата, коли плели вінок, закладали у нього якийсь намір і думки. Для цього вибирали рослини і квіти, які асоціювалися з подружжям, родючістю, щасливим і довгим життям.
“Це міг бути барвінок, ружі, ромашки. Міг бути звіробій, якщо дівчина хотіла захисту. Міг бути полин, якщо вони хотіли очиститися й отримати захист з допомогою вищих сил. Могла бути верба, як символ дівочої краси та ніжності. Потім, коли віночки пускали, дівчата просили воду, щоб вона показала їм майбутнє. Куди вінок попливе – таке й майбутнє. Він міг стояти на місці, чи потрапити в якийсь очерет. А міг просто плисти гарно, рівно по течії. І дівчата розуміли, що цього року їм пощастить вийти заміж”, – розповідає Яна.
Поки дівчата плели вінки, на ватрі паралельно готували банош. Дрова для вогнища знайшли неподалік хлопці. Співвласник простору Іван пригадує, що поки він від’їхав на пів години до трав’ярні, хлопці склали величезну ватру.
“Ми не очікували, що буде така велика ватра. Я навіть з дому привезла декілька дров, в разі чого, якщо ми не знайдемо, а вони не знадобилися”, – ділиться Тетяна.
Вогонь і вода в ці дні виконували очисну функцію, зазначає Яна, тому розпалити ватру було обов’язковим елементом.
“І звичайно ми купалися до заходу сонця. Бо після заходу сонця вважалося, що води переходили у володіння русалок. І вони всіх викрадали на дно. У нас також були народні обрядові танці і співи. Ми так закликали літо, дякували йому і прославляли життя. Було дуже круто, бо це були справді автентичні співи і танці”, – каже Яна.
Пісні супроводжували обряд величання бога плодючості, згоди та любові – Купайла, або Купала. У піснях оспівувалися переважно мрії дівчат про шлюб, прощання з вільним життям, бо восени настає пора весіль, додає Яна.
День, коли трави мають найбільшу силу
На святі не обійшлося і без чаїв: команда трав’ярні підібрала “сонячні” трави, які символізують сонячну енергію.
“Цей день дуже важливий для всіх травників. Бо вважається, що у цей день трави мають найбільшу силу. Власне, їх не продавали, їх використовували лише для дуже потужних практик, захисту або іншої магії. Ми теж напивалися у цей день сонячною енергією. У нашому зборі була календула, її також називають нареченою сонця. Ромашка була, їх називають дітками сонця. Сонцепоклонниками називають чорнобривці. І бузина – це смак сонця”, – розповідає Яна.
Частину із зібраних на події коштів направили донатом на два EcoFlow для підрозділу аеророзвідки “Чорні Ворони”.
Після цього свята команда побачила, що людям подобаються такі події, що вони готові брати в них участь та проводити час, пізнаючи минуле. Івана Купала “Тепло-тінь”
“Всім сподобалися співи і танці, бо це наша історія. В нашому народі не було такого поняття, як “я не вмію танцювати”, або “я не вмію співати”. Бо всі танцювали, співали, і це була норма. Тому ми дали можливість всім відкритися і гарно провести час”, – зазначає Яна.
Наступну подію команда “Тепло-тінь” планує на 20 липня, в екватор літа. Слідкуйте за оновленнями на сторінці простору за посиланням.
Раніше Яна Сташків детальніше розповідала Галці про збір та сушіння трав, методи їх використання та історію цих традицій.
ФОТО ТИЖНЯ
