«Вони хотіли зробити з мене агента Кремля»: Валерій Харчишин — про втрату дому, нове кохання і 30 років «Другої Ріки» (ВІДЕО)
Вийшов новий випуск проєкту «РОЗМОВА», гостем якого вже вдруге став лідер гурту «Друга Ріка» Валерій Харчишин. У щирій розмові з ведучим артист торкнувся тем, які раніше не розкривав: від особистої кризи та «токсичних» стосунків до спроб опонентів сфабрикувати проти нього кримінальну справу.
Про це пише Галка з посиланням на “Розмову”.
Про «дно» та нову людину поруч:
«Кожна людина — це перш за все її внутрішній світ, її особисті стосунки, її «вдома». Коли налагоджуються стосунки вдома, і ти розумієш, що на тебе там чекають, що є тил і він сформований, тоді налагоджуються усі процеси. У мене було трохи зле вдома. Зараз я відчуваю цей тил, і мені добре. Мабуть, відчуття того тилу і відчуття, що ти можеш відштовхнутись від тилу… Це була марна надія і співзалежні чи монозалежні стосунки. Коли я кажу про тил — це про людину, яка допомогла мені відштовхнутись від дна. Це про моє близьке оточення, про моїх дітей, про моїх коней. В першу чергу — це про мій гурт».
— Коли ти кажеш про людину, яка дає тобі відчуття тилу — це про кохану людину, чи це просто друг?
«Це в першу чергу друг, подруга. Але це людина, до якої є почуття».
Втрата дому та мрії про новий прихисток:
«З тим, що я під час війни не будував для себе дім, я втратив свій дім під час війни, і коли завершились стосунки, у мене в тому числі не стало дому. Тому я не маю свого дому. Зараз я знімаю дім, але я звик левову частку свого життя мати свій прихисток, свій дім. Але я прив’язаний до дому, тому що я ці домівки будував чи не власними руками. Навіть після концертів приїздив додому і «витоптував» черговий будинок ногами… розташування всього. І це, мабуть, найкраще проєктування у моєму житті було. Коли ти сам все проєктуєш. Я побудував дім для своїх дітей, вони повернулись в ту домівку, на тому місці, де вони і виросли. Я дуже щасливий від того. Я почав мріяти про домівку для себе. Я нарешті почав мріяти, і це дуже добре, бо коли людина мріє — вона починає жити. Я піймав себе на думці, що я хочу вже собі якийсь дім. І я обов’язково хотів би його побудувати, але час, на жаль, не безмежний і його не вистачає на весь той об’єм задумів, і тому я обмежусь, напевно що, купівлею якогось невеличкого житла для себе. Це не буде дім, але буде тил в межах області».
Про роботу в УААСП:
«Я операційно більше не працюю в УААСП, але я є почесним президентом. Я не найкращий операційний менеджер, хоча для цієї організації було зроблено багато. Тобто автори тепер знають, що у них є такий дах, спільнота, яка захищає їхні права і опікується їхніми роялті. Я вважаю, що я свою функцію виконав на 90%. Це також дуже токсична робота, оскільки боротьба з опонентами, боротьба з шахраями — вона відбирає енергію, емоції, забирає твій творчий егрегор. Важко було повернутись до творчості».
— Багато ворогів ти нажив собі за час, поки був в операційній діяльності УААСП?
«Так, опоненти хотіли мене посадити. Вони хотіли вручити мені підозру як агенту Кремля. Я коли дізнався, то кажу, що могли б хоча б якісь наркотики підкинути для солідності. Бо я, як людина патріотично налаштована, яка все життя проспівала українською і бореться за те, щоб ми були Україною і формує ідентичність своїми піснями — раптом «агент Кремля». Я не ображаюсь на них, я розумію, що вони боролися за свою трубу, з якої крапає (примітка: хабар), вони б позбулись половини свого «доходу», бо це просто крадіжка. Я колись розповім або книжку напишу про це. Як мені повідомили про те, що мені готують підозру».

