“Ворог ніколи не змириться”: капітан Василь Остап’юк розповів про бойовий шлях та службу в 102-й бригаді

Теми: Франківські новини
“Ворог ніколи не змириться”: капітан Василь Остап’юк розповів про бойовий шлях та службу в 102-й бригаді

Капітан Василь Остап’юк з Івано-Франківщини під псевдо “Хорт”, очолює групу планування штабу одного з батальйонів 102-ї бригади. Він розповів про бойовий шлях та службу.

Про це пише “Галка” з посиланням на 102 окрему бригаду Сил територіальної оборони ЗСУ Івано-Франківщина.

Василь Остап’юк родом він із села Чорний Потік на Івано-Франківщині.

До 102-ї бригади “Хорт” долучився наприкінці червня 2022 року після курсів підвищення кваліфікації.

Він командував стрілецьким взводом і ротою, був оперативним черговим, начальником командного пункту штабу, а згодом — начальником групи планування.

“Усі випадки успішного відбиття штурмів базувалися не лише на лідерстві окремих командирів, а на згуртованості особового складу і впевненості, що підтримка буде, – пояснює він. – Що поранених евакуюють. Що вогнева допомога прийде”

Планування бойових дій, підготовка бойових наказів і розпоряджень, постійне оновлення інформації про противника і власні підрозділи, термінові донесення до вищого штабу — усе це відбувається у режимі, де помилка коштує життя.

“Стрімка зміна тактики противника, масове застосування FPV на оптоволокні, КАБів, РСЗВ, артилерії, знищення логістики, постійна нестача особового складу й засобів БпЛА — усе це призвело до складної ситуації в смузі відповідальності бригади”, – каже Василь.

Як він розповідає, він не вірить, що війна закінчиться навіть після можливих мирних угод.

“Буде, можливо, перепочинок. Але ворог ніколи не змириться з існуванням незалежної української держави”.

Для “Хорта” ЗСУ — це основний фактор, який реально стримує навалу.

“Є можливість обирати підрозділ, посаду, зважаючи на кваліфікацію, вік чи стан здоров’я. На війні легко не буває, але якщо жити з принципом “моя хата скраю”, може настати момент, коли тебе змусять воювати за чужі інтереси. Якщо суспільство втомлене війною і не хоче підтримувати свою армію – у нього не залишиться вибору, окрім як годувати чужу”.