Четверо франківських науковців отримали Національну премію імені Бориса Патона

Чотирьом науковцям Прикарпатського національного університету присудили Національну премію України імені Бориса Патона 2024 року за працю “Україна Соборна у боротьбі за державну незалежність 1917–1923 рр.”.

Про це пише “Галка” з посиланням на ректора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Над дослідженням працювали восьмеро науковців, четверо з них є працівниками Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника:

• Ігор Цепенда — доктор політичних наук, виконувач обов’язків ректора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника;
• Володимир Великочий — доктор історичних наук, декан факультету туризму Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника;
• Микола Кугутяк — доктор історичних наук, директор науково-дослідного Інституту історії, етнології та археології Карпат Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника;
• Микола Вітенко — кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника;
• Ігор Соляр — доктор історичних наук, директор Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України;
• Микола Литвин — доктор історичних наук, завідувач відділу Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України;
• Олександр Добржанський — доктор історичних наук, виконувач обов’язків завідувача кафедри Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича;
• Олег Павлишин — кандидат історичних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка.

Автори дослідили ключовий період становлення української державності 1917–1923 років. У їхній праці висвітлено боротьбу за об’єднання українських земель, процес входження Галичини, Буковини та Закарпаття до складу Української Народної Республіки, а також загальнонаціональний масштаб визвольної боротьби українців.

Особливу увагу приділено досвіду формування органів влади, внутрішній і зовнішній політиці того періоду. Представлено біографії ключових українських діячів, а також організовано комеморацію героїв визвольних змагань у різних регіонах України.

Окреме місце у роботі займає чотиритомна енциклопедія “Західно-Українська Народна Республіка 1917–1923 рр.”, де представлено понад 3,2 тисячі статей, що узагальнюють досвід українського державотворення.

Читайте також:

• Психологія, мови та право: у ПНУ назвали найпопулярніші спеціальності серед вступників
• “Ми не боїмося ШІ — ми його вчимося використовувати на користь освіті”: факультет туризму ПНУ першим впроваджує інноваційне навчання на Прикарпатті
• “Той, хто хоче бути успішним – повинен отримувати знання”: як у (При)Карпатському університеті проходить день відкритих дверей (ФОТО)