Вовчанецькі гори: козаки, чума та підпілля — новий епізод “Франківських легенд” від “Галки” (ВІДЕО)

Вовчанецькі гори приваблюють краєвидами, але за ними ховається чимало історій та легенд. У новому епізоді “Франківських легенд” від “Галки” розповідаємо, чому ці “гори” насправді є пагорбами, де могли стояти козацькі табори, як ця територія пов’язана з епідемією чуми та українським підпіллям, а також звідки могла походити назва Вовчанецьких гір.

Насамперед Вовчанецькі гори — це не гори у географічному розумінні. Вони є пагорбами Покутської височини заввишки близько 300-350 метрів над рівнем моря. Розташовані вони неподалік села Вовчанець і входять до природоохоронної території.

Поблизу села проходить екологічно-історичний маршрут “Козакова долина”. Він веде від Вовчанця на схід — у напрямку Колодівки та Добровлян.

За місцевими переказами, назва цієї території відома ще з 1648 року. Існує легенда, що саме на стратегічному плато козаки під проводом Семена Височана могли розбити військовий табір. З цим місцем також пов’язують переказ про 300-річний дуб Височана, який нібито досі росте десь у хащах долини.

Ще одна моторошна сторінка історії пов’язана з епідеміями. На території за Вовчанцем, на межі з Козаковою долиною, за часів Австрійської імперії, за переказами, облаштовували карантинну зону під час епідемії чуми. Хворих нібито вивозили сюди на дерев’яних лежаках, а після смерті їх спалювали та засипали вапном.

Серед місцевих і сьогодні існує повір’я, що вночі цю територію краще оминати. Кажуть, у лісових хащах можуть блукати душі людей, які померли під час епідемії.

Вовчанецькі гори пов’язують і з історією українського підпілля. Існує версія, що під час Другої світової війни та у повоєнні роки ця місцевість могла бути прихистком для учасників українського підпілля. За переказами, тут переховували архіви повстанців та відбувалися бої.

Втім, історія цієї території значно давніша за сучасний Івано-Франківськ. Археологічні знахідки свідчать, що люди жили тут ще в кам’яну добу. Про це говорять, зокрема, сліди обробки каменю. Згодом на цій території залишилися пам’ятки, пов’язані з трипільською культурою та бронзовою добою.

Цікавою залишається і версія походження назви Вовчанець. За одним із переказів, колись у цій місцевості водилося багато вовків — звідси й назва.

Є й легенда, яка пов’язує Вовчанецькі гори з будівництвом Станіславова. Місто почали споруджувати у 1662 році, і, за місцевими переказами, для його будівництва могли використовувати гіпсовий камінь із цієї території.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений НОВИНИ️️ Івано-Франківськ (@galka.if.ua_news)

Читайте також:

• Палац Потоцьких: від розкішної резиденції до військового госпіталю — новий випуск “Франківських легенд” (ВІДЕО)