Вперше в історії на Говерлі звершили повноцінну літургію взимку (ФОТО)

28 лютого 2026 року на Говерлі вперше в історії на вершині звершено повноцінну Божественну Літургію у зимовий період із дотриманням усіх літургійних приписів.

Про це пише “Галка” з посиланням на Коломийську єпархію УГКЦ.

Божественну Літургію звершив отець Микола Скірчук разом із парафіянами Церкви Введення в храм Пресвятої Богородиці села Поляниця Коломийської єпархії — Василем Ясінським, Юрієм Мотруком, Василем Мотруком та Мирославом Яремчуком.

За словами священника, ця подія стала особливою як з духовного, так і з історичного погляду.

“Це вперше ми відслужили Святу Літургію взимку на Говерлі. За даними, які нам вдалося знайти у відкритих джерелах, раніше офіційних Божественних Літургій на вершині у календарну зиму — грудень, січень чи лютий — не зафіксовано. Для нас це велика відповідальність і водночас випробування віри, витривалості та дисципліни”, — зазначив отець Микола Скірчук.

Більшість молитовних сходжень на Говерлу відбуваються у теплий період року. Взимку вершина має дуже складні погодні умови — сильний вітер, обмерзання, глибокий сніг та обмежену видимість. Такі фактори часто унеможливлюють звершення повноцінного богослужіння.

“Ми добре розуміли небезпеку. Особливо складним є мороз, адже при температурі близько –20°C вино у чаші може замерзнути, а сильний вітер може перекинути літургійне начиння. У таких умовах існує ризик осквернення Святих Дарів. Саме тому ми чекали стабільної погоди. Дякувати Богові, у день сходження умови були сприятливішими, що дозволило звершити Літургію з належною пошаною до святині”, — пояснив священник.

Сходження на вершину не було спортивним рекордом чи способом привернути увагу. Його головною метою стала молитва.

“Основна наша мета — молитва за Україну, за перемогу, за здоров’я всіх наших військових, за нашу парафію та за всі родини. Ми піднімалися не заради рекорду, а як духовну жертву та молитву”, — наголосив отець Микола.

Підйом вимагав значної фізичної витривалості. Разом із особистим спорядженням необхідно було нести все літургійне начиння — антимінс, священничі ризи, чашу, переносний престол, а також їжу, теплий одяг та інше необхідне спорядження. Загальна вага наплічників становила близько 30 кілограмів. Маршрут склав приблизно 19 кілометрів зимового шляху, а саме сходження тривало близько 10 годин.

“Кожен крок у снігу потребував подвійного зусилля. Ми домовилися, що кожен нестиме найважчий наплечник по черзі — приблизно по 30 хвилин або годину. Це ще раз показало, що наша парафіяльна спільнота — це справжня родина. Ми разом служимо Богові, нашій Церкві та нашій громаді”, — розповів священник.

Сходження відбулося з благословення Яремчанського декана отця Богдана Скірчука. Учасники свідомо чекали відповідних погодних умов, адже для звершення Божественної Літургії необхідно було щонайменше 40 хвилин стабільної погоди без сильного вітру.

No Caption

No Caption

“Якби хоча б один із необхідних факторів не був дотриманий, ми б не ризикували. Але Господь благословив цей день: сходження відбулося успішно, а Літургію вдалося звершити достойно”, — зазначив отець Микола.

У Коломийській єпархії УГКЦ діє Відділ душпастирства спорту, головою якого є отець Володимир Гуменюк, а заступником — отець Микола Скірчук. Діяльність цього відділу спрямована на підтримку здорового способу життя, розвиток фізичної культури та поєднання духовного і тілесного виховання людини.

Священники наголошують, що тіло людини є храмом Божим, тому воно повинно бути сильним, витривалим і підготовленим до різних життєвих випробувань.

“Недаремно існує відома мудрість: «У здоровому тілі — здоровий дух». Людина, яка працює над собою, загартовує своє тіло і водночас зміцнює дух, здатна легше долати труднощі життя та служити Богові і ближнім”, — пояснив священник.

У єпархії пояснюють, що підняття на вершину стало для учасників також глибоким духовним символом.

“Іноді здавалося, що вже не вистачить сил — бо вершина ще далеко. Але дорога до Бога також складається з тисяч маленьких кроків. Царство Небесне здобувається щоденними виборами: простити, помолитися, допомогти ближньому, зробити маленьке добро. Бог дивиться не лише на одну велику справу, а на безліч малих добрих діл, з яких складається наше життя”, — підсумував отець Микола Скірчук.