“Вперто не помічав знаки долі, перешкоди та минав їх”, – Олександр Терен про книжку “Історія впертого чоловіка”

Автор: Іра Блаженко

04 Чер, 2024 15:48

Поділитись публікацією
“Вперто не помічав знаки долі, перешкоди та минав їх”, – Олександр Терен про книжку “Історія впертого чоловіка”

Книжку “Історія впертого чоловіка” військовослужбовець Олександр Терен почав писати в жовтні 2022 під час перебування на реабілітації. У ній він передає досвід спроб потрапляння на фронт та службу до поранення. 

Про це військовослужбовець розповів під час публічного інтерв’ю в Івано-Франківську.

Олександр завершив книгу влітку 2023 року, а восени вона вийшла з друку. 

“Впертого, бо я вперто не помічав знаки долі,  перешкоди й минав їх до потрапляння на фронт. Якщо ви читали, то ви зрозумієте, про що я розповідаю. Багато чого втрачалося, багато чого не міг сказати, щось згадував пізніше, але коли повертаєшся до того досвіду, до точки відправлення, то потроху починаєш розвивати спогади. Звичайно є діалоги, які я там частково міг додумати, але заради того, щоб зберегти взагалі сенс книги й підійти до певної цілі”, – ділиться військовослужбовець.

У планах автора є продовження цієї книжки, та поки ще не пише. Ділиться, що бракує фінальної точки, де б можна було зупинитись.

“Якщо брати цю книгу, то я знав, де вона почнеться, де вона закінчиться. Натомість у другій частині я розумію як вона почнеться, але закінчення немає. Не хочеться нашукувати той кінець, не знайти його, а потім повертатись переписувати. Тож чекаю, коли вже буде якась крапка в історії, і вже тоді почну”, – каже Олександр Терен.

З початком повномасштабного вторгнення Олександр долучився до батальйону “Карпатська Січ”. У своїй книжці розповідає багато про побратимів. З деякими він продовжує спілкуватися та тримає контакт із близькими загиблих.

Книга завершена, немає ніяких вже редакцій, але, на жаль, продовжує своє життя. Тому що це реальна історія. І ті Герої, які живуть в цій книзі, які жили – гинуть. І кожного разу за певний час видається оновлення останньої сторінки, де я згадую загиблих із “Карпатської Січі”. І ця книга живе своє власне життя, але мені б хотілося дуже, щоб це припинилося і вона була така, як є зараз”, – ділиться автор.

Про що ще говорили на публічному інтерв’ю читайте за посиланням.

Читайте також: Адаптація, зміни у просторі, сприйняття і прийняття: конспект із дискусії про ветеранську політику