З нагоди 15-річчя проєкту “Врятуймо скарби разом” в Івано-Франківському краєзнавчому музеї презентували реставровану скульптуру “Ангел” XVIII століття. Також у межах заходу стартувала фотовиставка Олега Нетецького і діалог про сакральне за ініціативи митця Яреми Стецика.
У центрі експозиції – пам’ятка XVIII століття з Городенківщини — дерев’яна скульптура “Ангела”. Автор витвору невідомий, хоча за словами художника-реставратора Валерія Твердохліба, існує ймовірність, що “Ангела” змайстрував всесвітньо відомий скульптор Йоган-Георг Пінзель:
“Ми не маємо підтвердження, що ця скульптура належить саме йому, але такі припущення є. Цей “Ангел” — дуже така шедевральна історія, дуже прекрасний твір. Ми хотіли показати цю красу. Скульптура пережила не одну війну, вона була в занепаді — на межі знищення фактично. Я так розумію, що це хтось з громади знайшов цю скульптуру і подарував церкві, а священник вже займався її збереженням”, — пояснює Валерій Твердохліб.
Реставратор зазначає, що дерево є досить складним матеріалом для відновлення, адже воно дуже чутливе і крихке:
“Це складні консервації, бо тут є лущення фарби та золота. Поверхні забруднення треба дуже якісно й акуратно прибирати. Я радий, що ми з Соломією Сташків-Олійник впоралися”, — каже Валерій Твердохліб.
Ангела розмістили в інсталяції: поряд з ним є дзеркало, тож відвідувачі бачитимуть власне відображення з “янголом на плечі“.
А у сусідній залі зібрана серія робіт фотохудожника Олега Нетецького. На всіх світлинах — “Ангел”, але знятий з різних ракурсів і різному освітленні. Зі слів фотографа, ці кадри він зробив за годину, але обробляв близько тижня:
“Скульптура не позує, не дихає і розмовляє, але автор закладає в неї щось живе. Треба було подумати, як підступити й звідки податися, щоб вловити це живе. В об’єктиві ніби один об’єкт, але якщо десь дати більше світла, десь більше кольору, десь інший кут, то “Ангел” всебічно розкривається. Цікаво подумати, чи мав автор модель перед собою, коли вирізав скульптуру, чи він цей образ вигадав? Яка деревина використовувалася? Де саме він працював? Коли це було?”, — зазначає Олег Нетецький.
На завершення події художник Ярема Стецик організував відкриту дискусію “Бог між нами”. Йшлося про любов у всіх вимірах цього слова, єдність та зв’язок минулого з теперішнім крізь творчість:
“Мистецтво живе довше, ніж юридичний документ. Якщо ми зробимо сильний меседж, то він зможе довго прожити. Закон змінний, а мистецтво стійке. Тому є сенс говорити про ці стовпи, на яких тримається людська творчість. Все походить від любові… Нам треба давати раду між собою, бо нас точно не зрозуміють ті люди, які зараз на війні. Вони подивляються на нас і скажуть: “та ну, у вас якусь тут безглуздя”. У них може бути складна соціальна депресія. Тому сподіваюся, що нам сьогодні вдасться якийсь місточок натягнути”, — міркує Ярема Стецик.
Ярема наголосив, що з 2010 року йому і його команді вдалося створити в Івано-Франківську близько 20 християнських муралів. На його думку, дуже цінно, що церква підтримала таку ініціативу, а не забороняла, бо це свідчить про діалог між священнослужителями та митцями:
“Церква стала сміливіша і ми стали сміливіші. Церква мала цей крок зробити. Або сказати “ні, друзі, ми таке забороняємо, або навпаки — це кайфово, давайте робимо разом. У нас гарно це відбулося. Ми почали дружити, почали говорити”, — говорить художник Ярема Стецик.
Читайте також: Як у Франківську загиблого митця і воїна Юрія Стецика “панк колядою” вшанували (ВІДЕО)
ФОТО ТИЖНЯ
