Вулиця енергоефективних будинків: як на Львівщині модернізують старі багатоповерхівки (ФОТО)
У Новояворівську Львівської області близько 20 будинків уже пройшли термомодернізацію в межах програм енергоефективності. У місті всі багатоквартирні будинки об’єднані в ОСББ, що дозволяє мешканцям активно користуватися можливостями державних та місцевих програм.
Про це пише “Галка” з престуру для медіа – “Масштабна модернізація та енергетична незалежність на практиці”.
За словами міського голови Новояворівська Володимира Мацелюха, у місті навіть є ціла вулиця, де всі будинки вже модернізовані за програмами енергоефективності «Енергодім». Багатоповерхівки утеплили, замінили вікна та оновили теплові мережі.
«Близько 20% будинків у місті вже енергоефективні. Усі будинки мають ОСББ, тому мешканці можуть брати участь у програмах термомодернізації. Є навіть одна вулиця, де модернізували всі будинки», – каже Володимир Мацелюх.
Частину витрат мешканцям компенсує громада.
Перший будинок у програмі «Енергодім»
Перша заступниця міського голови Галина Джулай зазначає, що місто почало активно впроваджувати енергоефективні проєкти ще у 2018 році — одразу після запуску державної програми Фонду енергоефективності України «Енергодім».
Пілотним об’єктом став будинок на вулиці Липи, 2 — один із перших у країні, який долучився до програми.
«Після нього — будинок на Липи, 4. Після цього у місті почався справжній бум: будинки один за одним захотіли проводити енергоефективні роботи», – розповідає Джулай.
Більшість модернізацій виконали до початку повномасштабної війни. Наприкінці 2021 року ще 11 будинків готувалися до термомодернізації у 2022-му. Наразі у місті повністю модернізували 20 будинків.
За словами посадовиці, економія на комунальних витратах після модернізації становить близько 50%. Деякі мешканці навіть відмовилися від планів продавати квартири.
«Люди казали, що після модернізації фактично отримали майже новобудови», – додає вона.
Як змінюється будинок після модернізації
Голова ОСББ кількох будинків Віталій Боржієвський пояснює, що термомодернізація змінює не лише енергоефективність, а й зовнішній вигляд будівель. Важливим елементом є встановлення індивідуального теплового пункту (ІТП).
ІТП — це автоматизований комплекс обладнання у підвалі будинку, який приймає тепло від зовнішніх мереж, регулює його параметри (температуру і тиск) та розподіляє між системами опалення і гарячого водопостачання.
«ІТП балансує температуру в будинку. У кожній квартирі вона однакова — незалежно від того, це перший поверх чи дев’ятий», – каже Боржієвський.
За його словами, після модернізації в квартирах зникла сирість і цвіль. Також суттєво зменшилися рахунки за опалення: якщо раніше мешканці платили 2–3 тисячі гривень, то тепер — приблизно 900–1100 гривень взимку. Крім того, будинок може самостійно визначати початок опалювального сезону.
«Система реагує на температуру зовні. Наприклад, у листопаді опалення тут не вмикали, бо в квартирах і так було тепло», – пояснює він.
Досвід мешканців
Мешканка будинку на вулиці Липи, 5 Оксана Романів розповідає, що термомодернізацію завершили близько пів року тому. Жінка живе у цьому будинку ще від моменту його зведення у 1992 році, тому добре пам’ятає проблеми з теплопостачанням та зношеними системами.
«До модернізації платили приблизно 1700 гривень за тепло. Тепер навіть у дуже холодні дні — близько 1000 гривень», – каже вона.
За словами мешканки, після модернізації у квартирах стало значно тепліше.
«Раніше взимку ходили вдома у теплих речах, спортивному одязі. Тепер у деякі дні можна ходити навіть у легкому», – додає Романів.
За її словами, для квартири площею трохи більше 69 квадратних метрів внесок мешканців на енергоефективні роботи склав 49 тисяч гривень, які виплачують упродовж п’яти років.
Позиція ЄС
Посол Європейський Союз в Україні Катаріна Матернова наголошує, що енергоефективність має особливе значення під час війни. «Енергоефективність приносить численні переваги. Оскільки росія невпинно атакує українську енергетичну інфраструктуру, вона допомагає обігрівати будинки навіть тоді, коли ресурсів бракує. У довгостроковій перспективі це сприяє економічному відновленню, конкурентоспроможності та інвестиціям, адже найдешевша енергія — це та, яку ми не використовуємо».
Читайте також:
ФОТО ТИЖНЯ
