Найбільшими серед нечисленних закладів станиславівської легкої промисловості вважалися фабрика вати та ватину Мендельсона й Арнольда.
Про роботу фабрики розповіли на фб-сторінці Івано-Франківського краєзнавчого музею, інформує “Галка”.
На поч. ХХ ст. тут працювали 250 робітників і 25 працівників адміністрації. Фабрика виробляла вату для ковдр, ватин, різні види ковдр та пряжу для ткання килимів. Устаткування фабрики працювало на потужностях води і пари, вона мала власний подрібнювальний цех, прядильню і цех для фарбування. Підприємство поставляло свою продукцію не лише на внутрішній ринок, а й до інших країн. Сировину на підприємство теж поставляли з досить віддалених місцевостей.
Так, у 1910 р. преса повідомила, що Торгово-промислова палата у Львові посприяла вигідному колійовому тарифу для перевезення бавовни з Трієста до фабрики вати в Станиславові. Співвласник фабрики Юліуш Мендельсон був одним з представників Станиславова у Торгово-промисловій палаті. Його внук Роберт згодом емігрував у США, де став відомим ученим-політологом.
Фабрика пережила дві великі пожежі. В травні 1912 р. згоріла ціла триповерхова фабрична будівля, де було багато легкозаймистої сировини. На щастя, це майно було застраховане. Ще одна пожежа вибухнула в липні 1914 р. Загоряння відбулося у подрібнювальному цеху, згоріли всі машини та стара триповерхова будівля. Новіша будівля, де виготовляли ватин, залишилась неушкодженою. Шкода від пожежі складала кільканадцять тисяч корон. Згодом фабрику перепрофілювали у прядильно-трикотажну.
З приходом радянської влади в 1939 р. фабрику було націоналізовано. В цей період підприємство шило дитячий одяг та верхній трикотаж, були зведені нові корпуси фабрики. Не зважаючи на давню історію, Івано-Франківська трикотажна фабрика (вул. Мазепи) припинила своє існування – у 2001 р. суд порушив справу про її банкрутство. Землю і будівлі фабрики роздали в оренду.
На фото: 1-2 фабрика, 50-ті рр.; 3-5 працівники фабрики 30-ті рр.; 6-7 працівники фабрики 50-ті рр.
Джерело: Бучик О. Рекламна фабрика Мендельсонів. Міжвоєнний період; за матеріалами газети «Кур’єр Станиславівський» від 2 жовтня 1910 р. і 19 травня 1912 р./ Бучик Олена // Західний кур’єр. – 2020. – 30 квіт. (№18). – С.18;
Лотоцький В. Розвиток міського господарства Станиславова в 1848-1914 рр.// Галичина. Всеукраїнський науковий і культурно-просвітницький краєзнавчий часопис. 2011. Ч. 18-19. – С. 26-36.
ФОТО ТИЖНЯ
