Івано-Франківський Національний Медичний Університет розташований в самому центрі міста на вулиці Галицькій 2. В мирний час тут на перервах між парами пили каву і спілкувались студенти у білих халатах.
Зараз ж, у час війни, в його стінах продовжує кипіти життя. Замість книжок і навчання за партами студенти-волонтери, сортують ліки, складають аптечки бійцям на передову, збирають продукти та розвозять допомогу, пише Галка.
Тут працює центр прийому гуманітарної допомоги при медичному університеті. Одразу на дверях в університет щодня вивішують список потреб.
Михайло Луканюк – студент 4 курсу і голова студентського парламенту ІФНМУ, який на час війни став координатором волонтерів. Нині студенти зорганізувалися та налагодили чітку роботу, кожен знає що і коли потрібно робити.
Загалом тут волонтерять 112 студентів-медиків, щодня приходить «зміна» з 20 людей. Робота центру прийому гуманітарної допомоги розділена на кілька напрямків: хтось займається ліками, хтось продуктами, є логісти, які розвозять пакунки з допомогою та група швидкого реагування.
«В нас є люди, які приймають продовольчу частину: продукти, засоби особистої гігієни. Та є люди, які займаються медикаментами. Є дівчата, які все це формують, складають, сортують що і куди має відправлятися. Є команда логістів, вони шукають виходи на хлопців з ЗСУ, тероборони але не франківської (Київ, Харків, Суми, Миколаїв, Донецьк). Та група швидкого реагування: наприклад в “Просвіту” треба людей, щоб помогли поскладати якісь речі. Ми слідкуємо за чатами і реагуємо де, треба допомога», – розповідає координатор волонтерів в ІФНМУ Михайло Луканюк.
Допомога в медуніверситет надходить від жителів міста та приватних підприємців. Тут все сортують і відправляють в Київ, Харків, Миколаїв…
«Буває, приходять приносять великі коробки медикаментів. Також допомагають заклади харчування, вони приносять переважно великі обсяги їжі, яка може довго зберігатись. Як ми це все відправляємо? Переважно шукаємо хлопців, які на даний момент перебувають в «гарячих місцях». Також, як медичний університет ми маємо зв’язки із студентами, які працюють в різних лікарнях по Україні. Ми зв’язуємось з ними, питаємось що потрібно, чого бракує. І стараємось все потрібне і якомога більше туди відправляти. У нас, до прикладу, Кропивницька лікарня просила допомоги, бо вони все відправили, що в них було і немали самі нічого», – розповідає координатор волонтерів.
Тут точно впевнені, що допомога, яку передають – приїде туди, куди потрібно, без проблем. А сама робота і звітність – чесна і прозора.
«Кожна коробка в нас проходить опечатування, тобто її ніхто не мав би відкрити крім тої людини, яка отримує. Всі, кому ми надсилаємо допомогу, знімають відеоролики, роблять фото з нашими коробками, ми їх підписуємо, аби мати в майбутньому звітність по цьому усьому. Всі ліки, які відправляють як гуманітарну допомогу – рахують, є табличка в Excel. Людина, якій відправляємо, отримує також накладну. Ми збираємо паспортні дані, номер телефону, людини якій віддаємо, аби потім показати, що це все прозоро і чесно. Зараз є багато тих, хто можуть використовувати цей час для власних потреб, щоб наживатись, на жаль. Тож люди надіються, що те, що вони віддають: кошти, медикаменти, дійдуть до того, кому це потрібно», – каже Михайло Луканюк.
У відділі, де волонтери сортують продукти, є консерви, солодощі, печиво, сухофрукти, одноразовий посуд, кава, чай, обігрівачі.
«Все це – тобто продукти, які можуть довго зберігатися, ми відправляємо у «гарячі точки». Люди приносять й картоплю, цибулю, моркву мішками – це ми віддаємо на тероборону, в заклади, які дійсно готують для тероборони», – каже волонтер.
Христина Стрешівська – студентка 4 курсу ІФНМУ, вирішила також долучитись до волонтерства.
«Я вирішила займатись волонтерством, найперше тому, що хочу чимось допомогти, дома не могла просто сидіти. По-друге – мій тато військовий, зараз на війні і я не могла просто нічого не робити, поки мій тато там», – каже волонтерка.
Дівчина навчається на лікувальній справі, і зараз волонтерить у відділі сортування ліків.
Там студенти-медики щодня складають аптечки з потрібними препаратами для воїнів на передову. За час війни таких аптечок склали вже 200 штук.
«Коли ми приходимо сюди: спершу робимо порядок, розфасовуємо ліки по тому, яка їхня дія, а далі складаємо аптечки, домовляємось, куди їх будемо відправляти, складаємо в коробки і відправляємо», – каже Христина.
Студентка-волонтерка каже, що так багато ліків не бачила ще ніколи в житті, водночас це для неї добра нагода пригадати курс фармакології та повторити вивчене.
«Тут дуже багато ліків, їх привозять дуже-дуже багато, мені здається, я ще в житті ніколи стільки ліків не бачила. І не чула стільки препаратів та їх похідних. Проте мені цікаво цим займатись, адже ми вивчали фармакологію на 3 курсі і це гарна нагода зараз згадати всі препарати, підучити. Тут у всіх дуже класний настрій, всі стараються якось допомогти. Перші дні ми тут були з 9 ранку до 6-7 вечора, пакували, старатись якомога більше зробити за день, зараз роботи трохи менше, але всеодно всі ті волонтери, які були спочатку – вони повертаються і знову сюди приходять. Перші дні ми не мали часу навіть поїсти. Але дякуючи людям, нам дають обіди. Мешканці допомагали і продовжують допомагати, вони можуть приносити продукти. Медикаменти зараз мало хто може купити, тож нам привозять фури ліків з-за кордону і ми їх фасуємо», – каже волонтерка Христина Стрешівська.
Загалом за весь час волонтери відправили: три машини допомоги на Київ, одну на Харків та ще одну на Донецьк, одну на Кропивницький а ще одна машина з допомогою – поїхала на Франківський аеропорт.
Небайдужі франківці також можуть допомогти. Повідомляють про актуальні потреби в соцмережах на сторінках ІФНМУ, а на дверях при вході в університет є оголошення. Список на дверях оновлюється щодня.
ФОТО ТИЖНЯ
