Іван Боднарчук – боєць 109 окремого гірсько-штурмового батальйону.
Зараз він військовий, а в Богородчанській громаді його знають як керівника дитячої художньої студії “Для всіх”.
«Талановитий хлопець, який мріяв вчитися, мав хист до малювання, хотів стати дизайнером і, головне, самостійно, завдяки своїй силі, наполегливості і праці. Не так швидко і легко, але йому це вдалося», – йдеться у дописі Ольги Корній Чоп‘як,
Спочатку Іван закінчив технікум і в цьому році став магістром, закінчивши Прикарпатський університет по спеціальності “художник-дизайнер”.
Диплом магістра Іванові вручили у лютому і в лютому почалася війна, яка кардинально змінила його життя, всі його мрії, плани, пов’язані в першу чергу з організацією і удосконаленням роботи студії “Для всіх “.
Віразу, в перший тиждень Іван добровільно іде у воєнкомат і пропонує свої послуги, він уміє малювати карти і його таке специфічне вміння дуже пригодилося.
«З Іваном ми давні знайомі, він малював родинне дерево у моєму домі. Тому дуже втішилася, коли змогла зустрітися з ним. Він мав маленьку відпустку, а зараз він уже повернувся до рідного батальйону.
У розмові мало говорив про себе, здебільшого дуже тепло розповідав про своїх побратимів. Саме для них Іван створив і веде сайт, в якому розказує про військові будні воїнів, які переважно є нашими земляками», – йдеться у дописі.
«Дуже важливо для наших хлопців там на передовій, – каже Іван, щоби про них знали, їх бачили, ними захоплювались, їх підтримували ті, хто їм дорогий, рідні, друзі, кохані, діти».
Іван дуже хоче, щоби до його сторінки долучалися все більше наших земляків, вона цікава, потужна з т.з. монтажу, режисури, гарних текстів і музичного супроводу. Ось так проявилася ще одна грань таланту нашого героя, яка без сумніву також послужить святій справі – великій битві за Україну.
Іван вже на передовій, дуже короткою була його відпустка, щоби побути з сім’єю, дітьми, але таки побачився і це велике щастя.
«Впевнена, що Іван Бондарчук прочитає цей пост, тому хочу сказати йому, що ми гордимося, що маємо такого земляка – гідного сина своїх батьків, коханого чоловіка і батька, а ще супернаставника своїх вихованців, які щиро хочуть щоби знову відновилися заняття в рідній студії».
ФОТО ТИЖНЯ
