Українські біженці між собою кажуть: жінку неввічливо питати про її вік, а українського чоловіка – як він виїхав за кордон. Бо цілком можливо, що ви його поставите у незручне становище.
Але ми кількох таки спитали. “Часом мене мучить совість”, – каже в розмові з нами один. “Я в Україні нічим би не допоміг”, – пояснює другий, пише BBC.
Ці чоловіки виїхали з України за гроші ще навесні. Кажуть, їм пропонували різні варіанти – обирай, який ближче до душі та розміру гаманця. Нелегальний і небезпечний коштує дешевше, “легальний” з мінімумом ризиків – дорожче.
То чи справді ті, в кого є гроші і вплив, можуть виїжджати з країни? Ми поспілкувалися з чоловіками, які скористалися різними схемами, щоб залишити Україну, аби з’ясувати, як це працює та скільки коштує.
Також спробували розібратися, який шлях полюбляють використовувати чиновники, депутати та впливові особи для поїздок за кордон в особистих цілях. А в представників влади спитали про те, коли ж ці схеми нарешті прикриють. Щоправда, говорити на цю тему з нами погодилися одиниці.
Нелегальна схема
Влада вирішила закрити кордон для чоловіків 18-60 років одразу з початком великої війни у лютому 2022 року.
При цьому уряд виписав винятки – батьки трьох і більше дітей, люди з інвалідністю, студенти тощо. Всі ці статуси, звичайно, мають підтверджуватися довідками та різними документами, які масово почали купувати, підробляти та використовувати для виїзду.
До прикладу, згодом уряд виключив з винятків студентів через проблему з підробками. В результаті багато тих, хто вже має 18 років і вступив до іноземних вузів, так і не змогли виїхати на навчання.
Значно збільшилася і кількість спроб незаконно перетнути кордон – полями-лісами, аби тільки в обхід прикордонників. Цей варіант є дешевшим, але часто небезпечним для життя – можна заблукати і замерзнути в лісі чи втопитися в холодній річці.
Віталій (ім’я змінено) – моряк, він перебігав кордон саме так.
Одразу після вторгнення чоловік з родиною тікали з Бучі до західної України. Там пробули місяць, а потім вирішили їхати за кордон. Родина перетнула кордон легально, а Віталій шукав шляхи, як обійти заборону.
“Я знайшов людей, яким заплатив дві тисячі доларів. Нас зустріли і вночі підвезли до річки на кордоні з Румунією. Висадили і сказали: “Йдіть”. І ми пішли. Ми пішки йшли через річку. Вона тоді була не глибока, а трохи менша ніж по пояс”, – розповідає Віталій.
Вода була льодяна з сильною течією, тому важливо було її швидко перейти і не впасти. Віталій каже, що знав про різні випадки, які були з попередніми групами, в тому числі летальні. Але його групі пощастило – всі дійшли до берега живі-здорові. Далі вони шукали дорогу, де має їздити румунський патруль.
“На тому боці нас вже забрали румунські правоохоронці. Автомобіль курсував біля кордону і просто збирав біженців. Вони там постійно знаходили наших хлопців. Румуни зупинились, спитали, чи ми українці. Ми відповіли, що так. Далі кажуть: “Сідайте і заспокойтесь, ви більше не на війні, ми вас підвеземо”.
В чоловіків перевірили документи і відпустили.
“Легальна” схема
Але найелітнішим вважають інший шлях виїзду, на який ми звернемо особливу увагу.
Одразу після закриття кордонів уряд зрозумів, що треба врегулювати виїзд за кордон водіїв, які перевозять гуманітарну допомогу та товари. Так у березні 2022 року запрацювала система “Шлях”.
Всі, кого до неї вносили, мали право виїжджати за кордон на період від 30 до 90 днів. І поряд зі справжніми волонтерами та водіями важливих вантажів до списку потрапляли люди абсолютно різних професій, значна частина з яких виїхала і не повернулася.
Цю схему називають “легальною”, за яку заплатив гроші й спокійно собі офіційно їдеш з країни. Звісно, ці гроші йдуть не в державний бюджет, а в окремі кишені.
“Я бачив, що люди потроху виїжджають, тому шукав шлях”, – розповідає нам бізнесмен Сергій (ім’я змінено).
Коли почалася війна, він вивіз свою родину з Київщини на захід України, а потім відправив її за кордон. Сам же лишився в Чернівцях. Каже, що спочатку не розумів, що робити далі, але згодом прийшов до висновку, що воювати не піде, а роботу, яка потребує багато відряджень, може втратити.
“Я зрозумів, що мені треба їхати з країни, тому почав міркувати, як це зробити. Я знав, що багато людей перебігали незаконно через кодон. На той час це коштувало від 2 до 5 тисяч доларів. Але постійно була інформація, що когось спіймали. Це було навіть небезпечно, бо через річки, гори, на вулиці холодно… До того ж багато питань з приводу того, як повертатися потім додому, якщо ти незаконно перетнув кордон. Тому я вирішив, що цей варіант не для мене, і почав спілкуватися з різними людьми, хтось через когось знав різні варіанти”, – розповідає він.
Десь в цей час, коли Сергій вивчав ситуацію, уряд запустив систему “Шлях”, яка дозволяє чоловікам-водіям перетинати кордон в умовах воєнного стану. І, як ми з’ясували, практично одразу її почали використовувати як зручну та надійну схему виїзду за кордон.
“В кінці березня знайомий розповів мені про “Шлях”, по якому можна офіційно виїжджати. Все заносилося офіційно в базу, тебе супроводжували від початку і до кінця. Я погодився. Мені одразу озвучили суму в 15 тисяч євро за людину”, – каже Сергій. Він погодився, передав посереднику дані на себе та кількох знайомих, які так само шукали, як обійти заборону на виїзд. І чекав.
Посередник розповів, що документи на них пішли до Івано-Франківської ОВА, і за її рішенням чоловіків вносили в систему “Шлях”.
“Через півтора тижня ми отримали інформацію, що все готово. Поїхали до Франківська, аби зустрітися з посередником і все перевірити. Там з’ясувалось, що знайомих у систему внесли, а мене чомусь ні. Мені порадили ще почекати і я чекав. Вже мої знайомі успішно виїхали з країни, а я далі чекав. У чому затримка – ніхто не міг пояснити. З часом в мене почалися проблеми на роботі, мені треба було терміново їхати за кордон. Була загроза втрати бізнесу, я мав негайно вирішити це питання. Тому в якийсь момент, а це вже був квітень, я попросив повернути мені гроші і шукав інший варіант”, – каже чоловік.
Зрештою йому таки вдалося виїхати до Польщі за підробленими документами – як багатодітному батьку. Такі “документи” коштували Сергію трохи дешевше – 10 тисяч доларів.
Як це працює
Чоловік стверджує, що попри його невдалий досвід, система “Шлях” з самого початку має багато прогалин, які дозволяють будь-кому, в кого є гроші або вплив, нею скористатися.
Ніхто при внесенні до неї детально не перевіряє, чи справді ти волонтер, або водій гуманітарних вантажів. Просто документи мають бути правильно заповнені. Ба більше – тебе можуть внести до цієї системи навіть без водійських прав, бо їх ніхто не вимагає.
Це саме стверджує і НАЗК, яке дослідило це питання і вказало владі на корупційні ризики, що має “Шлях”. Ніхто не контролює дотримання водіями мети та строків виїзду за кордон.
“Шлях” – це не самостійна проблема, це інструмент для реалізації корупційних схем при перетині кордону. Найпопулярніший корупційний ризик, який ми виявили в ході нашого дослідження, це виїзд під виглядом благодійності”, – пояснює в розмові з ВВС News Україна заступник НАЗК Артем Ситник.
Це відбувається за такою схемою. Громадська організація подає список водіїв до військової адміністрації, а ті приймають рішення про внесення в “Шлях”. Людина виїжджає з особистих питань, ніякою благодійністю чи волонтерством не займається, за такі “зручності” платить певні кошти. Ця схема і досі дуже популярна, каже Ситник, хоча вже є і затримання, і арешти.
Досі є багато оголошень на різних телеграм-каналах та сайтах, які пропонують послуги виїзду за кордон через “Шлях”. Сергій каже, що вартість таких послуг у порівнянні з березнем-квітнем суттєво знизилась – тепер до “Шляху”, за його словами, можна потрапити за 2-3 тисячі доларів.
“Я нещодавно допомагав знайомому виїхати на бізнес-зустріч в ЄС через внесення в систему “Шлях” за 3 тисячі доларів. Бо інакше він ніяк це не міг зробити, його не хотіли вносити без грошей. Він провів зустріч за кордоном і потім повернувся в Україну “, – розповідає чоловік.
Припускає, що просто впав попит.
Ми написали запит в “Укртрансбезпеки”, яка є адміністратором системи “Шлях”, аби дізнатися, скільки людей внесли в неї за весь цей час, однак відповіді так і не отримали.
В НАЗК кажуть, що, за їхніми даними, станом на вересень 2022 року – це 460 тисяч водіїв, ще близько 100 тисяч внесли обласні військові адміністрації. Тобто понад пів мільйона людей за пів року.
Також ми намагалися отримати цифри від окремих прикордонних ОВА стосовно того, скільки людей вони щомісяця вносять в систему “Шлях” та чи перевіряють правдивість мети поїздки кожного конкретного водія.
В Івано-Франківській ОВА відповіли, що цифри вони не мають, а документи, які подають компанії на водіїв, ретельно перевіряють, якщо є сумніви – відмовляють у виїзді. Не має таких цифр і прикордонна служба – ні скільки чоловіків виїхало за весь цей час по системі “Шлях”, ні скільки взагалі чоловіків виїхало з початку війни, ні скільки повернулося. Бо прикордонники, як виявилося, не ведуть такі обліки. Ніхто не веде такі обліки.
Артем Ситник стверджує, що у цій схемі задіяні цілі ланцюжки, але жоден з них не відповідає за достовірність даних. Ні військова адміністрація, яка подає списки, ні “Укртрансбезпеки”, яка адмініструє систему, ні прикордонники, які випускають за кордон. А все тому, що законодавство досі не визначило орган, який за це має відповідати.
Тому списки на тисячі і тисячі людей подаються, але чи справді ці люди займаються волонтерством та перевезенням вантажів – ніхто точно не знає. І так триває вже майже рік.
НАЗК встановило, що в “Шлях” потрапляє три категорії людей – доброчесні люди, які справді є волонтерами та водіями гуманітарних вантажів, люди, які їдуть з особистих справ і повертаються, та ті, хто виїжджає за кордон і не повертається.
“Друга і третя категорія – це дуже суттєві цифри”, – стверджує Ситник.
Серед відомих осіб, які могли скористатись у власних цілях системою “Шлях”, НАЗК називає депутата Василя Петьовку та ексзаступника секретаря РНБО Олега Гладковського.
“Також ми маємо приклад сина Андрія Портнова, який як благодійник виїхав за кордон і не повернувся”, – додає він.
Петьовку звинуватили у тому, що клопотав про своїх родичів – зокрема про дозвіл на виїзд за кордон свого сина та інших членів родини. Звісно, з метою волонтерства. Зрештою НАЗК встановило, що всі поїздки родичами Петьовки здійснювалися у власних цілях. За це на нього відкрили адміністративну справу, але суд депутата виправдав. Сам депутат неодноразово відкидав всі звинувачення.
Ми намагалися дізнатися у правоохоронних органів, чи проводяться розслідування стосовно виїзду за кордон топчиновників та посадовців, але марно. Джерела стверджують, що всі, хто скористався системою “Шлях” і виїхав за кордон в особистих цілях, або хто не повернувся, нічого не порушив, адже це був легальний виїзд. Інша справа – на якій підставі цих людей в цю систему вносили, а це, як виявилося, ніхто не контролює.
У реєстрі судових рішень є понад пів сотні вироків, які стосуються в основному посередників та благодійних організацій, що брали гроші за внесення до “Шляху”. Багатьом учасникам схеми присудили штрафи від 17 до 100 тисяч гривень.
Вироків стосовно посадових осіб та чиновників в реєстрі ми не знайшли.
Більше читайте за посиланням.
Це теж цікаво
ФОТО ТИЖНЯ
