Lastivka spilnota – це дівчата з Харкова, Івано-Франківська, Херсона та Дніпра. Більшість з них переїхали до Франківська під час війни, і зрозуміли, що хочуть бути корисними для захисників та простих українців. “Ластівки” провели вже три благодійних “Теплих Маркети” і вже планують новий – весняний.
Читайте також: Час Європі купувати українське, а не Україні європейське, — Поліна та Костя Дудченки, співвласники крамниці крафтових товарів (ВІДЕО)
Анна Якушко та Віка Іванова розповіли, як вони всі познайомилися, як виникла ідея благодійних гаражних розпродажів, хто їх надихає на роботу та про плани на майбутні події, пише “Галка” з посиланням на сайт sheriffua.org.
Дівчата-ластівки
Анна Якушко з Харкова. Вона пече смачний хліб без глютену та солодощі без цукру, робить патріотичні намиста, пише вірші – дуже творча та запальна дівчина. Паралельно з всім цим — виховує двох маленьких донечок і знімає круті рілзи та сторіз. (на фото – перша з права)
Віка Іванова – теж харків’янка з чудовим почуттям гумору. Разом з чоловіком вони створили бренд одягу (@cryza_store), який зараз шиє одяг як для цивільних, так і для військових. Виробництво наразі переїхало до Тисмениці, тому Віка максимально інтегрується в життя громади. (на фото – посередині)
Марія Козакевич відома напевно всім франківцям, адже вона вже шість років бореться за спадщину міста в ГО “Франківськ Який Треба Берегти”. Результатами цієї кропіткої праці є більш ніж 40 відреставрованих дверей, якими вона ще й проводить екскурсії. Виховує трьох дітей і чекає на повернення додому свого Захисника. (на фото – третя зліва)
Оксана Глєбушкіна приїхала до Івано-Франківська з окупованого Херсону наприкінці весни. І приїхала не тільки з дочкою, а й перевезла сюди громадську організацію “Громадський центр “Нова генерація”, яку очолює багато років. Оксана відкрила тут Херсонський хаб, підтримує херсонців і новомістян з інших регіонів, розвиває жіночі проєкти, а також представляє український громадський сектор на міжнародних івентах у Європі. (на фото – перша зліва)
Ще одна “ластівка” з Херсону – Поліна Дудченко. Вона разом із чоловіком Костею і партнерами відкрили кав’ярню Prostir coffee цілих два рази: один раз дома у Херсоні, а другий раз тут, коли переїхала до Івано-Франківська. І обидва рази вийшло чудово. Одне з її хобі – квіти, якими Поліна тішить гостей кавʼярні. (на фото – третя з права)
Під час планування першого маркету до команди приєднала Марія Винарська, котра переїхала до Франківська з Дніпра і, здається, не сидить на місці жодної хвилини. Вона створила і веде розмовний онлайн клуб української мови (@nareshticlub), організовувала фестиваль свінгових танців Space Swing у Дніпрі, керувала IT-проєктами, а ще нещодавно стала мамою. (на фото – друга з права)
Каріна Букрєєва – харків’янка в четвертому поколінні, кандидатка технічних наук та доцентка у Харківському політеху, менеджерка проєктів. Любить танцювати та їздити в гори. Закохалася в Івано-Франківськ з першого тижня перебування у місті, тому дуже радіє, що може разом з дівчатами робити щось цікаве і корисне для міста. (на фото – друга зліва)
Як познайомилися
Анна та Віка були знайомі ще коли проживали у Харкові – не товаришували, але зустрічалися на різних заходах.
“Віка переїхала у Франківськ, у нас діти приблизно одного віку, харківʼяни єднаються, тож ми почали зустрічатися, гуляти. Пішли до Марічки (ред. Козакевич) на екскурсію. Таким чином ми з нею познайомилися. Згодом до Франківська приїхала ще Каріна, тоді Віка мене з нею познайомилася, бо вони спілкувалися між собою”, – розповідає Анна.
Віка ділиться, що майже зі всіма дівчатами познайомилися під час екскурсій містом.
“Коли ти опиняєшся у місті, де нічого не знаєш, ти живеш з навігатором. То звісно контакти, які ти отримуєш, вони перетворюються у щось інше. І через Марічку ми познайомилися з іншими дівчатами, які приходили на екскурсії. Почали спілкуватися, домовилися, що якось кави випʼємо, чи погуляємо”.
Анну з Поліною познайомили чоловіки, які займаються “кавовою двіжухою” і вже товаришували.
“Я памʼятаю, що я почала робити намиста і принесла Поліні у кавʼярню їх продавати, і так ми з нею познайомилися”.
Ідея “Теплих Маркетів”
Створити Lastivka spilnota дівчат наштовхнули власні потреби. Одна з них – нестача звичного спілкування, коли друзі роз’їжджаються по різних містах і втрачаються всі звичні контакти.
“Для жінок цінно мати можливість спілкування між собою, бо є моменти, які ти тільки з подружкою можеш прожити. Коли збираються жінки, вони разом говорять, разом сумують, діляться чимось одна з одною” – каже Віка.
“Що ти не можеш торкатися, не завжди можеш зідзвонитися, поплакати, обійнятися”, – додає Анна.
Спочатку “ластівки” просто зустрічалися на каву, обговорювали свої будні та потреби, а потім подумали, що можуть бути ефективнішими.
“Віка якось каже – “я на днях купила таку класну квітку, таку здоровезну. Треба горщик, а горщика нема”. А я кажу – мені б скалку треба, бо я кружкою тісто розкачую. І говоримо, що було б класно, якби була барахолка чи гаражний розпродаж. Давайте зробимо! І від тієї ідеї до першого маркету минув місяць. За два тижні ми розписали, яку маємо зробити підготовку”, – розповіла історію Анна.
На “Теплому Маркеті” від Lastivka spilnota діє такий формат торгівлі – якщо ти продаєш свої речі, то ти можеш передати 50% на допомогу ЗСУ, а 50% залишити собі. Звичайно ж багато хто віддавав всі вторговані гроші. Якщо ж ти просто приносив щось на продаж — то 100% йшли на благодійність.
Що надихає на роботу
Перший “Теплий Маркет” відбувся у вересні 2022 року. Тоді до нього долучилися близько 30 людей, які забажали продати свої речі, книги, побутову техніку, посуд та інше. А скільки було тих, хто купували – і важко порахувати. Подію трохи зіпсував дощ, проте позитивних емоцій у всіх залишилося багато.
“Нас дуже надихали люди, які писали позитивні повідомлення після першого сейлу, саме тому за два тижні ми зробили другий. Цей фітбек від людей – він дуже надихає. Особливо коли ти розумієш, що можеш бути корисний військовим, зробити свій вклад. Після останнього збору, який ми робили без маркету, то хлопці писали: “Дякуємо, ми тепер не мерзнемо. Класні спальники та товстенькі каримати, а устілки, то взагалі…””, – ділиться Анна.
Дівчата кажуть, що ідеєю гаражних розпродажів підгледіли закордоном, адже там це доволі популярний формат. Наприклад у Німеччині це можливість познайомитися зі сусідами, провести з ними класно час.
“Окрім того, що ми для себе заняття придумали, ми вирішили, що воно має мати якусь користь – це благодійна історія, і для людей таких самих як ми, і момент спілкування.
І це нормально продавати свої речі. Нормально, що вони потрапляють до інших людей. У нас навколо цього є якісь стереотипи, які потрібно долати”, – додає Віка.
Кому допомагають
“Ластівки” перш за все допомагають українським захисникам — на різних напрямках та різним підрозділам. Кажуть, що ті, хто потребують певної допомоги, самі їх знаходять.
“Ми обираємо серцем, хоча навіть не обираємо, воно якось само приходить. Коли збираємося проводити черговий маркет, то згадуємо, що от вчора хтось казав, що потрібна допомога. Ми б всім допомагали, але немає можливості”, – пояснює Віка.
Дівчата відправляли зібрані кошти на збір Сергія Жадана на автомобілі для військових, Олегу Каданову та фонду “Культурний шок” для воїнів на передовій та харківʼян. На крайньому маркеті збирали гроші для захисників на Бахмутському напрямку, де воює нацгвардійка Христина Кудрява з Франківська.
Загалом на всіх “Теплих Маркетах” вдалося зібрати понад 120 000 гривень, а їхніми учасниками-продавцями стали понад сотня людей.
Крім того, речі, які залишаються після маркету, відправляють дітям та дорослим на деокуповані території, чи тим, від кого отримують запит.
“Коли ми відправляємо речі, то часто хтось має наші контакти та пишуть нам, чи ми можемо допомогти. Ми звичайно можемо! Речі перебрали і відправили”, – каже Аня.
Ті, хто стали учасниками маркетів
Калушанин Сергій Романів був учасником-продавцем на першому “Теплому Маркеті”. Про подію дізнався з соціальних мереж, побачив афішу та одразу ж залишив заявку на участь.
“Взяв участь, бо тій же причині, що і всі напевно. Дома накопичилось чимало речей, які можна було б конвертувати на допомогу ЗСУ”, – розповів Сергій.
Він продавав постери, книги, шарфи та інше. Каже, що отримав на маркеті саме ті емоції, які очікував.
“Емоції дійсно справдились, я задоволений! Організатори постарались, і навіть дощ не зміг завадити тій атмосфері, що панувала, та основній цілі – допомогти та зібрати кошти на ЗСУ”.
Іван Стецюк впродовж останніх шести років займається в Івано-Франківську реставрацією застарілих та пошкоджених меблів. Про маркет, який відбувався у листопаді, дізнався від свого друга-блогера Богдана Мальованого.
“Маркет мав благородну мету, я люблю допомагати, і по можливості допомагаю зі зборами коштів військовим”, – ділиться Іван.
Він якраз доробляв першу партію крісел Derevii власного виробництва, і хотів показати їх людям. Зрозуміти, чи відгукнеться його продукт у серцях відвідувачів.
“Організатори молодці, запросили багато прекрасних людей і маркет пройшов чудово. Познайомився з однодумцями, отримав прекрасні, світлі емоції від події”.
Нам з хлопцем (Тетяна Зелінська та Олександр Костинюк) вдалося долучитися до двох маркетів, де ми продавали власний одяг та комікси від нашої інстаграм-крамнички. І насправді в час війни дуже потрібні такі події, де ти не тільки відчуваєш свою залученість до спільної справи, але й отримуєш дуже тепле спілкування.
Я завжди знаходжу якісь цікаві події у Франківську, про “ластівок” вже навіть не памʼятаю, як дізналася. Перший маркет ми відвідали, як просто покупці, а ще журналісти — зробили пару фото для “Галки” і я взяла у когось з дівчат коментар для новинки. Коли побачила анонс другого маркета, то подумала – а чому б не взяти участь? Напевно найкраще – це була підготовка, коли ти все збираєш, прасуєш речі, і вже сам маркет, коли отримуєш весь той позитив від учасників та дівчат.
А коли по завершенню бачиш фінальну суму, яку вдалося всім разом зібрати для захисників, то це просто не передати, як надихає.
“Теплий Маркет” навесні
Вже у квітні-травні “ластівки” планують новий маркет, ймовірно з новим форматом. Проте Вікторія зізнається, що зараз всі дівчата трохи зморені, адже у кожної з них є своя робота та діти.
“Сподіваємося, що зараз потеплішає, буде весна і ми зможемо надихнутися цим, звідти взяти ресурс. Фантазували, що можливо дитячу якусь подію зробити. Такі події потрібно робити, коли є багато бажання та сили всередині, бо важко коли цього нема”.
Який буде основний формат весняного маркету – дівчата поки що не знають, але гаражний розпродаж не збираються виключати, адже він має попит і несе у собі багато сенсів.
“Сама культура гаражних розпродажів – це класна історія. Коли люди долучаються, коли це переходить у формат соціального проєкту. Нам, українцям, важливо дійти думки, що це окей продавати речі, наприклад дітей, які вже виросли, або їх просто віддавати чи обмінювати. У нас є якась така загальна риса, що ми все складаємо, збираємо. Але після того, як багато хто з нас покинув свої домівки, зрозуміли, що не так вже багато і треба. Коли ти проходиш через цей досвід, ти розумієш, що воно тобі вже не треба, що воно не несе такої цінності. Якщо ти ним не користуєшся, віддавай іншим, кому потрібно. Це важлива складова”, – розповідає Віка.
Як не втрачають натхнення
У Франківську проводили гаражні сейли і до “Теплих Маркетів”, і після. Проте “ластівкам” вдалося створити довкола себе спільноту, зібрати однодумців та проводити маркети знову і знову. І що так станеться – вони точно не планували.
“Та енергія, яку ми отримуємо від людей… Ми багато вкладаємося, зазвичай за два тижні до маркету ми бігаємо з висунутим язиками, бо треба все встигнути. Те, що ти отримуєш під час проведення маркету і після нього – це дуже цінно”, – ділиться Анна.
Дівчата переконані, що їхнє головне завдання – створити імпульс, знайти учасників та облаштувати місце, де буде проходити маркет.
“Вже на самій події ти бачиш, чи вартувало воно того. Бачиш, що процес пішов, ми зробили тільки імпульс. Ми ж не можемо керувати людьми, як вони продають, хто прийшов, як вони купують.
Зараз вже є спільнота довкола цього, є люди, які мають враження від цих маркетів, які зрозумілі, чи їм по дорозі з нами, чи ні. І вже можна долучати події, шукати нові формати”.
У “ластівок” вже навіть є дружні проєкти, з якими вони співпрацюють – це “Гончаренко Центр”, фонд “Ти є Україна”, який запрошував їх на лекцію для підлітків. На цій лекції Анна познайомилася з подружжям, яке робить з дерева різні вироби та паралельно висаджують дерева у Франківську.
“І ми їх запрошували на наш крайній “Теплий маркет”. Це формат, коли ти знайомишся зі спільнотою довкола і ви починаєте взаємодіяти, і це може переростати у цікаві та корисні проєкти”.
Що означає для дівчат Ластівка
Нашу розмову завершуємо ключовим питанням – що для вас означає Lastivka spilnota?
Анна: У нас це вже якась родина. Воно все так стрімко переросло з тих зустрічей раз на місяць, у якусь таку підтримку, опору, проєкти…
Віка: Коли я думаю про це, то розумію, що ми могли б здружитися і поза війною. Війна – це просто фактор, через який ми всі тут опинилися. У нас є спільні якісь штуки, на які спирається наше спілкування – цінності, погляди, те що надихає. Ти не можеш це штучно зробити. Нам добре і посміятися, і поплакати разом. І це цінно.
Анна: Під час першого маркету так склалося, що всі розподілили обовʼязки й займалися своєю діяльністю, котра звична для тебе. У нас не було якоїсь стратегічної сесії, хто що на себе може взяти. Просто було я – це, я – це, я – це. І воно якось так все само розподілилося, і ми просто такі: “Wow magic”.
Ми дуже відкриті до контактів, якщо людина має якусь ідею, пропозицію чи бажання, то можна нам сміливо писати в Instagram чи Facebook. У нас є бажання нести щось цінне. Буває, що людина бачить у соцмережах одну картинку, а в житті зовсім іншу. То у нас це не так, ми контактні, ми обіймаємося, до нас можна телефонувати, пропонувати все, що завгодно, а далі ми будемо дивитися, де то можна застосувати.
Lastivka spilnota в Інстаграм – https://www.instagram.com/lastivka.spilnota
ФОТО ТИЖНЯ
